- •Економетрія
- •Змістовий модуль 1: постановка задачі економетричного моделювання
- •1.1. Предмет, заВдання і зміст економетричного моделювання
- •1.1.1. Предмет економетрії
- •1.1.2. Проблеми і завдання економетричного моделювання
- •1.1.3. Зміст (послідовність) економетричного моделювання
- •1.2. Формування матриці даних для економетричного моделювання
- •1.2.1 Загальна характеристика матриці
- •1.2.2 Змінні в матриці
- •1.2.3. Об’єкти спостереження в матриці
- •1.2.4. Вимоги до розмірів матриці
- •1.2.5. Показники варіації змінних
- •1.2.6. Поля кореляції і їх аналіз
- •1.2.7. Вилучення аномальних об’єктів спостереження
- •1.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •1.3.1. Тестові завдання
- •1.3.2. Логічні вправи
- •1.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 2: специфікація економетричних моделей
- •2.1. Ідентифікація незалежних змінних
- •2.1.1. Мета і послідовність ідентифікації
- •2.1.2. Коефіцієнти парної кореляції і детермінації
- •2.1.3. Тестування суттєвості (невипадковості) коефіцієнтів кореляції
- •2.1.4. Інтервали довіри для коефіцієнтів кореляції
- •2.1.5 Мультиколінеарність
- •2.1.6. Бета - коефіцієнти
- •2.1.7. Тестування автономії екзогенних змінних
- •2.1.8. Коефіцієнт множинної кореляції і детермінації
- •2.1.9. Тестування значущості вкладу факторів у множинну детермінацію
- •2.1.10. Вилучення екзогенних змінних
- •2.2. Специфікація аналітичної форми рівнянь регресії
- •2.2.1. Мета і способи специфікації
- •2.2.2. Аналітичні форми рівнянь регресії
- •2.2.3. Спосіб перших різниць
- •2.2.4. Лінеаризація нелінійних рівнянь регресії
- •2.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •2.3.1. Тестові завдання
- •2.3.2. Логічні вправи
- •2.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 3: оцінювання параметрів економетричних моделей
- •3.1. Оцінювання параметрів рівнянь регресії
- •3.1.1. Мета і вимоги до оцінювання параметрів
- •3.1.2. Основні припущення щодо оцінювання параметрів
- •3.1.3. Метод найменших квадратів
- •3.1.4. Виконання за мнк основних припущень щодо оцінювання параметрів
- •3.1.5. Гетероскедастичність
- •3.1.6. Автокореляція
- •3.1.7. Значущість (адекватність) рівняння регресії
- •3.1.8. Перевірка значущості параметрів моделі
- •3.1.9. Інтервали довіри до коефіцієнтів регресії
- •3.2. Прогнозування залежної змінної
- •3.2.1. Прогнозування на парних моделях
- •3.2.2. Прогнозування на множинних моделях
- •3.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •3.3.1. Тестові завдання
- •3.3.2. Логічні вправи
- •3.3.3. Розрахункові вправи
- •4. Відповіді до розрахункових вправ
- •Економетричних моделей
- •Список літератури
- •Критичні значення t для побудови прямокутного шаблону двомірного розсіювання*
- •Значення f – критерію Фішера
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
Змістовий модуль 1: постановка задачі економетричного моделювання
1.1. Предмет, заВдання і зміст економетричного моделювання
1.1.1. Предмет економетрії
Термін "економетрія" означає вимірювання в економіці, але не всі прикладні дослідження економіки засобами математики відносяться до економетрії. Економетрія вивчає моделі і методи кількісного оцінювання параметрів моделей, що характеризують взаємозв‘язки між економічними показниками на макро- і мікрорівнях економіки. Саме тому процес вивчення економічних явищ і процесів методами економетрії називається економетричним моделюванням.
В економетрії будь-який результат господарської діяльності на макро- і мікрорівнях економіки розглядається як дуже складна функція як за аналітичною формою, так і за невизначено великою кількістю умов–факторів. Загальний її вигляд такий
,
(1.1.)
де
– залежна змінна (результат),
– незалежні змінні (фактори), що впливають
на рівень і варіацію
.
Такий складний об’єкт моделювання об’єктивно неможливо аналітично апроксиміювати однозначним (детермінованим) рівнянням. В економетричну модель не можуть бути включені всі умови – фактори, тому що:
багато умов-факторів аналітику невідомі;
частина факторів не мають кількісного виміру;
про деякі фактори відсутня інформація;
вплив багатьох факторів дуже незначний і його можна залишити поза увагою.
В економетричну модель включається обмежена кількість найбільш важливих факторів і вона набуває виду
,
(1.2)
де
-
математичне сподівання , або найбільш
ймовірне, середнє з можливих значень
.
Таке спрощення дійсності зумовлює
виникнення помилки апроксимації, або
прогнозу, бо в такому разі
,
(1.3)
де
- випадкова складова
,
що пояснюється впливом інших (не
врахованих і невідомих) факторів. Це
означає, що економетричні моделі єстохастичними,
ймовірністими.
Стохастичні залежності в економетрії називаються також кореляційними. Термін «кореляція» ( лат. correlatіo) ввів у наукову термінологію англійський вчений Ф. Гальтон у 1877 р. Цей термін буквально означає співвідношення, пропорцію, зв’язок, залежність.
Для
визначення залежностей в економетрії
використовуються такі означення:
-залежна
(ендогенна) змінна;
-незалежні
(екзогенні), пояснюючі змінні, або
фактори. Рівняння (1.2) називається
рівнянням
регресії.
Така
назва введена англійським антропологом
К.Пірсоном на початку XX
сторіччя. Отже, предметом економетрії,
по-перше, є методологія побудови –
специфікації
–
рівнянь регресії в економіці.
Рівняння регресії можуть мати лінійну
,
і нелінійну форму, наприклад, степеневу
,
де
-параметри
рівняння регресії,
або коефіцієнти регресії. Вони визначають
вплив змінення факторів
на рівень
.
Якщо модель лінійна, то
показує на скільки одиниць змінюється
при зміненні
на одиницю. У степеневій моделі коефіцієнт
регресії
є відносною мірою змінення, він визначає,
наскільки відсотків зміниться
,
якщо
зміниться на один відсоток. Отже,
по-друге, предметом економетрії єметоди
оцінювання
параметрів рівнянь регресії.
Оскільки
кількість незалежних змінних у дійсності
невизначено велика і істинна аналітична
форма залежностей
від
невідома, коефіцієнти регресії
і величину
визначити абсолютно точно об’єктивно
неможливо. Оцінювання цих параметрів
моделі зводиться до визначення їх
емпіричних, ймовірнісних оцінок,
відповідно
і
.
Тоді, наприклад рівняння лінійної
регресії набуває такого виду
![]()
Отже, підсумовуючи сказане, предметом економетрії є специфікація (визначення змінних та аналітичної форми) і оцінювання параметрів рівнянь регресії.
