- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.1. Основні поняття економічної діагностики та економічного аналізу
- •1.2. Предмет, об'єкт, завдання та методологія економічної діагностики
- •1.3. Структурно-логічна схема вивчення дисципліни «Економічна діагностика»
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 2
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •2.1. Зміст діагностичних процесів в галузі оцінювання конкурентного середовища підприємства
- •2.2. Система показників оцінки конкурентного середовища підприємства
- •2.3. Вибір і оцінка стратегічної позиції підприємства на ринку
- •2.4. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку
- •2.5. Оцінка конкурентного статусу підприємства (ксп) на ринку
- •Матриця фірми General Electric
- •2.6. Особливості управління портфелем стратегічних зон господарювання підприємства на ринку Балансування набору сзг
- •Стратегічна гнучкість підприємства
- •Оцінка синергізму набору сзг
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ з
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •3.1. Особливості формування стратегічної позиції підприємства в конкурентному середовищі
- •3.2. Застосування swot-аналізу в діагностиці протистояння підприємств-конкурентів на досліджуваному ринку
- •3.3. Особливості pims-аналізу для визначення конкурентної стратегії підприємства на ринку
- •1. Привабливість ринкових умов:
- •Ключові терміни і поняття
- •4.2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства
- •4.3. Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку
- •4.4. Графічна оцінка конкурентоспроможності підприємства та її інтерпретація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
- •5.1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства
- •5.2. Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства
- •5.3. Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності продукції
- •5.4. Компенсаційна і некомпенсаційна оцінки конкурентоспроможності продукції
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Компенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції
- •Некомпенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції
- •5.5. Напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 6
- •6.1. Нормативно-правова основа оцінки ринкової вартості майна
- •6.2. Основні поняття діагностики ринкової вартості майна
- •6.3. Підготовчий етап до оцінки майна
- •6.4. Порядок погодження та затвердження оцінки
- •6.5. Оцінка розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ват), що створюється в процесі приватизації
- •6.6. Особливості оцінки цілісних майнових комплексів
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 7
- •7.1. Основи управлінської діагностики на підприємстві
- •7.2. Ефективна модель управління підприємством на засадах маркетингу
- •7.3. Діагностика антикризового управління підприємством
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 8
- •8.1. Сутність, зміст та складові елементи виробничого потенціалу підприємства
- •8.2. Діагностика виробничої програми підприємства
- •8.3. Ресурсне обґрунтування виробничо-господарської діяльності підприємства
- •Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •8.4. Оцінка ефективності виробничого потенціалу підприємства
- •Оцінка витратності виробничої програми підприємства
- •Індивідуальне завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •1 Етап. Коротка характеристика діяльності підприємства на ринку
- •2 Етап. Моніторинг виробничої програми підприємства
- •4 Етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробництва - прибуток» на підприємстві
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 9
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •9.1. Поняття фінансової діагностики підприємства, необхідність її здійснення
- •9.2. Мета, завдання і методологічна основа фінансової діагностики
- •9.3. Інформаційне забезпечення фінансової діагностики підприємства
- •9.4. Сутність горизонтального, вертикального та аналізу за допомогою коефіцієнтів
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •9.5. Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства
- •9.6. Основи фінансового планування і прогнозування діяльності підприємства
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Питання для повторення
- •Індивідуальне завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 10
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •10.1. Безпека як економічна категорія
- •10.2. Поняття економічної безпеки підприємства, її види та характеристика складових елементів
- •10.3. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства
- •10.5. Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •11.1. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві
- •11.2. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури
- •11.3. Оцінка корпоративної культури підприємства
- •11.4. Значення відмінностей національних культур в управлінні підприємством
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Тестові завдання з дисципліни «Економічна діагностика»
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства
- •Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу, чисельності та заробітної плати виробничих працівників
- •Вихідні дані для розрахунку фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців
- •Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів
- •Вихідні дані по сировині для обчислення собівартості продукції
- •Допоміжні матеріали та напівфабрикати для обчислення собівартості виготовлення продукції
- •Вихідні дані для розрахунку умовно-постійних витрат в собівартості продукції та ефективного обсягу її виготовлення
- •Вихідні дані для розрахунку змін щодо удосконалення чинного економічного стану підприємства
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Гетьман Оксана Олександрівна
10.5. Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку
Бізнес-розвідка - постійний процес збору, накопичення, структурування, аналізу даних про внутрішнє і зовнішнє середовища підприємства і надання його керівництву інформації, що сприяє передбаченню змін в цих середовищах і прийняттю своєчасних рішень з управління ризиками, а також упровадження змін і відповідних заходів, спрямованих на задоволення майбутнього попиту споживачів і забезпечення прибуткової діяльності підприємства.
Сьогодні виникла і стрімко розвивається нова парадигма управління - менеджмент, заснований на знаннях. Сучасні ринкові відносини характеризуються ускладненням комерційних схем і умов укладання угод, використанням складних комплексних продуктів, посиленням конкуренції між підприємствами. Вітчизняні підприємства з невеликих перетворюються на акціонерні товариства зі складною господарською інфраструктурою й управлінськими зв'язками. Управління фінансовими потоками, рухом капіталу, персоналом та іншими ресурсами стає найскладнішим завданням, пов'язаним зі зростанням обсягів звітності і документообігу, збільшенням перетину і швидкості інформаційних потоків тощо. Останнє є основною проблемою сучасного управління. Якщо раніше основним завданням інформаційної підсистеми управління підприємством було повідомлення достовірних вхідних
даних, пов'язаних з його діяльністю і ринком, то тепер все виглядає інакше. Керівнику бракує часу не тільки на фільтрацію даних і обробку інформації, але і на те, щоб ознайомитися з цим потоком інформації. Тим більше що, будучи фахівцями з управління виробництвом, керівники, зазвичай, не мають навичок, пов'язаних з технологією обробки інформації і перетворення її на знання. І це стосується інформації, що надходить як стандартна поточна звітність, не включаючи інформацію, що може надійти від спеціально організованої системи збору даних. У зв'язку з цим потоки інформації, що йдуть до вищого ешелону управління, стали скорочуватися і розподілятися, збільшуючи кількість проміжних ланок, маршрутизуючи потоки за допомогою секретарів-референтів і помічників, делегуючи повноваження щодо ухвалення рішень на нижні ланки управління. Основним завданням керівників залишається стратегічне планування і управління діяльністю підприємства, що вимагає не тільки систематизації звітної інформації для формування реального уявлення про ситуацію, але й аналізу прогностичної інформації для оцінки можливостей успішної реалізації розроблених планів і сценаріїв, а також наслідків прогнозованих змін. Опрацювання стратегічних рішень з урахуванням прогностичної інформації підвищує ефективність управління та адміністрування діяльності підприємства.
Використання технологій розвідки дає можливість успішно здійснювати прогноз кризових явищ у бізнесі, тобто реалізувати функцію раннього попередження кризи. А це, у свою чергу, уможливлює вживання запобіжних заходів для зниження кризової напруженості (локалізації кризи) чи зменшення можливого збитку. Ще однією опцією є можливість використання інформації про кризу у власних інтересах підприємства з метою створення підґрунтя для зміцнення фінансового стану чи послаблення конкурента.
Сьогоднішня тенденція така, що роль ефективно організованої бізнес-розвідки зростає. Крім того, доводиться не тільки збирати уривчасті вербальні дані, але і досліджувати потоки суперечливих даних для достовірного відображення дійсної ситуації. Досить часто менеджери середньої ланки свідомо чи несвідомо, бажаючи звернути увагу на свою діяльність, прикрашають чи навіть фальсифікують дані. Це призводить до прийняття хибних рішень, що завдає шкоди як підприємству, так і здійснюваному ним бізнесу.
Відтак, головним завданням бізнес-розвідки стає перевірка звітної інформації і виключення можливості дезінформації вищого керівництва підприємства.
На перший погляд здається, що завдання бізнес-розвідки частково і раніше ставилися перед інформаційно-аналітичними службами структур економічної безпеки підприємств, адже служби ділової розвідки найчастіше організують на основі таких структур.
Але відмінність інформаційно-аналітичної роботи служб безпеки від роботи підрозділів ділової розвідки можна порівняти з відмінністю інформації від комунікації. Тобто інформація найчастіше є разовою й односпрямованою, а комунікація -постійною (регулярною) і взаємоспрямованою. При комунікації джерело і кореспондент постійно міняються місцями, інформаційні потоки контролюються за допомогою зворотного зв'язку. Інформаційно-аналітична діяльність закінчується наданням інформації кінцевому користувачу, а результатом розвідки, як комунікації, є дія. На збір і обробку даних безпосередньо впливають зміни, що є результатом цієї дії на саму систему і навколишнє середовище. Тому ефективність комунікації набагато вища за надання інформації (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Блок-схема процесу бізнес-розвідки
Служба корпоративної розвідки створюється з метою:
- управління ризиками бізнесу;
- раннього виявлення загроз, можливостей, уразливих місць та інших негативних факторів впливу на успіх бізнесу;
- забезпечення конкурентних переваг продукції підприємства на ринку за рахунок своєчасного прийняття нестандартних оптимальних керівних рішень.
Завданнями служби корпоративної розвідки є:
- регулярний збір важливої для підприємства інформації;
- попередній аналіз потоку зібраних даних, їх класифікація;
- своєчасне інформування керівників і персоналу про несприятливі для підприємства події, забезпечення розробки альтернативних варіантів управлінських рішень;
- оцінка сценаріїв розвитку подій на підприємстві та на ринку;
- участь в управлінні відносинами з клієнтами;
- оперативний аналіз неструктурованої і структурованої інформації (отримання нових знань);
- синтез нових знань для менеджменту підприємства.
Якщо забезпечення економічної безпеки є діяльністю з оволодіння найважливішими умовами самореалізації підприємства, то ідентифікація цих умов, відстеження будь-яких змін, вивчення і прогнозування активності інших суб'єктів, що прагнуть опанувати цими умовами, - є стратегічним завданням бізнес-розвідки.
Регулярний збір і обробка інформації вимагає своєчасного оновлення інформаційних ресурсів. При цьому сучасні аналітичні технології потребують збереження даних в електронній формі, що, в свою чергу, пояснює необхідність придбання сучасної технічної бази і програмного забезпечення для автоматизованого формування звітів і забезпечення візуальності аналітичних результатів. Сьогодні також сформована потреба в наявності джерел даних, отримуваних з мережі Інтернет, шляхом спілкування в режимі on-line, із засобів масової інформації, з поновлюваних баз даних і електронних архівів, з корпоративних інформаційних масивів й архівів електронної пошти. Крім цього необхідно залучати людей як джерела інформації, здатних контактувати із співробітниками підприємства на будь-якому рівні, які займаються цілепокладанням для отримання потрібних даних. Відтак, на підприємстві зростає роль аналітиків і розвідувачів, обізнаних на правилах роботи з інформацією, здатних ефективно застосовувати їх на практиці.
Найвідповідальнішим видом діяльності служб економічної безпеки є прогнозування. Об'єктивна обмеженість сил і засобів, виділених власниками і керівництвом з бюджету підприємства на вирішення завдань економічної безпеки, змушує відвертати увагу служб безпеки від пошуку боржників і несумлінних контрагентів, від повернення викрадених засобів і цінностей підприємства, а концентрувати увагу на профілактиці і запобіганні таким випадкам. Вирішальну роль у цьому відіграє аналітична робота і розвідка. Службами економічної безпеки і корпоративної розвідки ідентифікуються ризики, розробляються моделі загроз і сценарії криз, визначаються фактори, що впливають на них. Отже, основним завданням служб економічної безпеки є протидія несумлінній конкуренції. Вивчення конкурентів - частина бізнес-розвідки (так звана конкурентна розвідка), яка допомагає оцінити і спрогнозувати дії конкурентів, спрямовані на дестабілізацію діяльності підприємства. Результатом такого прогнозу на основі дослідження є розробка превентивних заходів, захист цілісності, зв'язків, репутації підприємства на ринку. Окремим завданням служби безпеки є протидія недружнім злиттям і поглинанням. Практика злиття і поглинання, яка спостерігається сьогодні, показує, що керівництво захоплюваного підприємства і служба його економічної безпеки починають діяти тільки тоді, коли блокуються управлінські рішення через приналежність пакета акцій підприємства конкуренту, коли починаються активні дії з витіснення діючого менеджменту, коли ініціюється банкрутство підприємства. Але повноваженнями служби економічної безпеки, озброєної методами бізнес-розвідки й відстеження інформації, передбачається завчасне попередження ознак можливого недружнього поглинання, вживання необхідних заходів, що можуть виявитися набагато дешевшими на стадії попередження негараздів.
Сучасні засоби і технології обробки розвідувальної інформації дають можливість вирішувати завдання внутрішньої безпеки підприємства, оцінювати динаміку лояльності персоналу, виявляти центри напруженості. Аналіз інформації внутрішніх джерел і клієнтів допомагає службам безпеки виявляти факти витоку конфіденційної інформації, інсайд-трейдінгу, іншої діяльності персоналу, яка зашкоджує ефективному функціонуванню підприємства на ринку.
Зважаючи на те, що діяльність з управління економічною безпекою є невід'ємною частиною в системі управління ризиками бізнес-діяльності, усі викладені вище підходи базової процедури управління ризиками є застосовними.
Сили конкурентної розвідки представлені на підприємстві співробітниками, чиїми безпосередніми функціональними обов'язками є цілепокладання, збір даних, структурування і збереження відповідних даних, аналіз інформації та її поширення цільовим особам, уповноваженим приймати управлінські рішення.
Слід зауважити, що останнім часом інформаційні підрозділи служб безпеки вітчизняних підприємств починають перетворюватися на служби бізнес-розвідки. Такий процес є надзвичайно важливим в зв'язку з тим, що до сил бізнес-розвідки підприємства відносяться співробітники всіх підрозділів, які займаються збором та дослідженням інформації і підтримують комунікацію із співробітниками підрозділів розвідки.
Звернувшись до іноземного досвіду, як приклад можна навести організаційну структуру конкурентної розвідки американської корпорації Motorola, яка стала першою корпорацією, що створила таку структуру. її гібридна структура складається з центрального відділу бізнес-розвідки, а також з кількох співробітників інших підрозділів, яким доручено підтримувати комунікацію з центральним офісом. В корпорації Motorola конкурентною розвідкою займається близько тридцяти співробітників. Отже, грамотно побудована взаємодія між підрозділами дає можливість отримати значну економію. Але перш, ніж отримати економічний ефект, необхідно сформулювати і дотримуватися суворих вимог до високого рівня інтелектуальних ресурсів, задіяних у роботі служб бізнес-розвідки. Це вимагає пильної уваги під час добору персоналу в служби, пов'язані з глибокими аналітичними дослідженнями. Незважаючи на, здавалося б, значну пропозицію на ринку праці, знайти кваліфікованих фахівців досить складно.
З огляду на такі етапи, як цілепокладання, збір, обробка даних, виділення корисної інформації та її збереження, створення і поширення нових знань, технологічне забезпечення процесів з використання і управління інформаційними потоками стає важливою частиною бізнес-розвідки. Існує досить серйозний клас програм, використовуваних підприємствами для потреб конкурентної розвідки. Це корпоративні інформаційні системи, побудовані на основі корпоративних сайтів в Інтранет, які дають можливість збирати необхідну інформацію і поширювати її. Це програми класу Deep Mining, що дозволяють здійснювати ефективний пошук в базах даних й Інтернеті. Це систематизоване управління базами даних, що дозволяє створювати бази необхідних даних, досьє, зберігати ці дані і використовувати їх для аналізу. Це системи класу Business Intelligence, спроможні автоматично аналізувати дані, що надходять, за певними алгоритмами. Це новий клас прогнозуючих систем, які за результатами систематизації інформації можуть оцінювати тенденції розвитку об'єктів і ймовірність прояву кризових явищ, здійснювати моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовищ. Це системи надання знань відповідно до політики інформування, програми візуалізації результатів і формування звітів, такі як ситуаційні центри.
Таким чином, створення ефективної структури бізнес-розвідки на підприємстві вимагає серйозної підтримки з боку відділу інформаційних технологій. Природно, що складний комплекс засобів вимагає значного бюджету й розробки організаційно-правових корпоративних норм.
Отже, бізнес-розвідка представляє собою аналітичне забезпечення важливих управлінських рішень, які приймають менеджери вищого рівня (керівництво підприємства), - це один з інструментів сучасного менеджменту, роль якого в умовах конкурентної боротьби сьогодні явно недооцінюється багатьма керівниками і підприємцями.
Висока ефективність служби бізнес-розвідки може бути досягнута лише в умовах високої довіри до неї з боку керівництва підприємства. А довіра, в свою чергу, може бути виправданою тільки за умов підбору відповідального керівника служби безпеки і забезпечення її необхідними ресурсами для реалізації різних варіантів збору й аналітичної обробки вихідних даних.
Головним напрямком розвитку бізнес-розвідки на підприємстві є широке використання електронного документообігу, особливо з численних, і, у першу чергу, великих електронних баз даних, корпоративних інформаційних систем, заснованих на Інтернет-технології, спеціальних комп'ютерних програм і прогнозуючих комплексів, демонстративних систем моніторингу і ситуаційних центрів. Застосування прогресивних методів бізнес-розвідки в забезпеченні діяльності служб економічної безпеки дає можливість суттєво підвищити їх ефективність в сфері управління ризиками, управління оптимальними витратами корпоративних ресурсів на локалізацію загроз бізнесу тощо.