Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна діагностика (2007 word).docx
Скачиваний:
51
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
25.91 Mб
Скачать

8.4. Оцінка ефективності виробничого потенціалу підприємства

Виробнича програма підрозділів ос­новного виробництва є сукупністю продукції певної номенклатури (конкретного виду), яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спе­ціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми (QФ) наявним на підприємстві потужностям В) з виготовлення певного асортименту продукції, не­обхідно скористатися переліком відносних коефіцієнтів.

Ступінь сформованості виробничої програми оцінюється за коефіцієнтом використання виробничих потужностей підприємства (kВП) за формулою (8.27):

(8.27)

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготов­ленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного вико­ристання обладнання (kЕКС), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kІНТ), інтегральний коефіцієнт (kІНТЕГР) та резерв потужності (RП) за формулами (8.28-8.31):

(8.28)

(8.29)

(8.30)

(8.31)

де Тк- календарний фонд робочого часу за рік, годин;

ТФ- фактичний час роботи обладнання протягом звітного періоду, годин; Рф - фактична продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у ви­готовленні цільової продукції, натуральних одиниць на годину; Рф - паспортна продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у ви­готовленні цільової продукції, натуральних одиниць на годину.

Оцінка витратності виробничої програми підприємства

Діагностика виробничого потенціалу підприємства передусім пов'язана з моніторингом наявної виробничої програми з метою її ресурсного обґрунтування від­носно до виробничої потужності та потреб ринку в продукції, яка виготовляється підприємством. Великого значення в цьому зв'язку набуває обґрунтування забез­печеності виробничої програми трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу од­ного облікового працівника (табл. 8.1), виходячи з графіку його роботи, тобто роз­раховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника ЕФ).

Фонд оплати праці виробничих працівників (ФОППР) слід розраховувати за формулою (8.32):

(8.32)

де ТСТ - годинна тарифна ставка за виконувану роботу, грн/годину;

ТЕФ - річний ефективний фонд роботи працівника, годин;

ПР - відсоток премій та інших доплат, встановлений за якісне виконання плану, індивідуальні досягнення, творчий підхід до виконуваної роботи тощо, до тарифного заробітку працівника;

ЧПР - чисельність працівників певної кваліфікації, оплата праці яких здійс­нюється за однаковими тарифами за фактично відпрацьований час.

Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (ФОПк) розраховують за формулою (8.33):

(8.33)

де О - місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн. на місяць;

ТМ - кількість відпрацьованих за рік місяців;

- відсоток премії до посадового окладу та інших доплат, встановлений за належне виконання своїх службових обов'язків.

Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції. Розрахунки собівартості обсягу виробленої продукції та одиниці продук­ції здійснюються шляхом підсумовування всіх витрат, які виникають в ході вироб­ництва та реалізації продукції, і заносяться до табл. 8.2.

Для того щоб знайти загальні витрати на основну сировину та матеріали, на­півфабрикати, паливо та енергію в собівартості продукції (Ссм), необхідно скорис­татися формулою (8.34):

(8.34)

де НСМі - норми витрат сировини (матеріалів) на виробництво одиниці продукції;

ЦСМі - ціна одиниці сировини (матеріалів), грн. за одиницю;

QФ - обсяг вироблюваної продукції в натуральних одиницях, тобто вироб­нича програма підприємства.

Методика розрахунку матеріальних витрат та витрат на оплату праці основ­них та допоміжних працівників наведена вище. Для розрахунку статті «Відраху­вання від заробітної плати основних виробничім працівників» необхідно обчисли­ли всі передбачені чинним законодавством соціальних фондів.

Таблиця 8.2

Калькуляція собівартості продукції (фактична)

Найменування продукції___________________

Обсяг виробництва за рік (фактичний)________

Калькуляційна одиниця - 1 натуральна одиниця

№ з/п

Калькуляційні статті

Ціна за

одиницю

ресурсів,

грн

Витрати

На одиницю продукції

На річний обсяг виробництва

у натура­льному вимірю­ванні

сума, грн

у натура­льному вимірю­ванні

сума, грн

1

2

3

4

5

6

7

1

Сировина (за видами)

2

Основні матеріали (за видами)

3

Допоміжні матеріали (за видами)

4

Напівфабрикати (за видами)

5

Зворотні відходи (відраховуються)

6

Разом за мінусом відходів

(ст. 1+2 + 3 + 4-5)

7

Паливо

8

Електроенергія

9

Пара

10

Вода

11

Стисле повітря

12

Разом (ст. 7 + 8 + 9 + 10 + 11)

13

Заробітна плата основних вироб­ничих працівників

14

Відрахування від зарплати основ­них виробничих працівників

15

Витрати на підготовку та освоєння виробництва

16

Витрати на утримання та експлуа­тацію устаткування

17

Цехові витрати

18

Цехова собівартість

Разом за мінусом відходів

(ст. 6 + 12 + 13 + 14 + 15 + 16 + 17)

19

Загальновиробничі витрати

20

Попутна продукція (відраховується)

21

Виробнича собівартість Разом за мінусом відходів і попутної продукції (ст. 18 + 19-20)

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» міс­тить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформ­лення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування техніч­ної документації при переході на масове виробництво.

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає заробі­тну плату допоміжного, чергового та ремонтного персоналу підприємства з відра­хуваннями в соціальні фонди; амортизаційні відрахування за встановленими чин­ним законодавством нормами до середньорічної вартості основного виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів); витрати на поточний ремонт виробничого облад­нання (II, III та IV груп основних виробничих фондів).

При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців з відрахуваннями у відповідні соціальні фонди; амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства); витрати на ремонт будівель і споруд, а також витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середови­ща, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію і сертифікацію про­дукції тощо.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції.

На підставі внесеної до табл. 8.2 інформації здійснюються аналітичні розра­хунки головних витратних показників роботи підприємства:

а) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (СУЗ) у собівартості продукції за формулою (8.35):

(8.35)

де ВЗі - змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від зміни обся­гів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електро­енергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних вироб­ничих працівників з відрахуваннями в соціальні фонди (якщо їх праця оплачується за встановленими відрядними розцінками);

б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (СУП) у собівартості продукції за формулою (8.36):

(8.36)

де ВПі - умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять заробітну плату ке­рівників, спеціалістів, службовців з відрахуваннями в соціальні фонди, ви­трати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробницт­ва, цехові та інші загальновиробничі витрати.

За результатами обчислених витрат необхідно віднайти питому вагу умовно-постійних та умовно-змінних витрат за формулами (8.37-8.38):

(8.38)

де СЗАГ - виробнича собівартість виготовленої продукції, грн.

На основі обчислених показників робиться висновок щодо матеріалоємності є), енергоємності є), зарплатоємності (ЗПє), амортизаційної ємності є) до­сліджуваного виробництва за формулами (8.39-8.42):

(8.39)

(8.40)

(8.41)

(8.42)

де ССМі - сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, компле­ктуючі тощо, необхідні для виготовлення продукції;

Сє - витрати на енергію при виробництві продукції;

А (І, II, III, IV) - амортизаційні відрахування за встановленими нормами амортизації для різних груп основних виробничих фондів підприємства;

ФОППР, ФОПК - річний фонд оплати праці виробничих працівників та керів­ного персоналу відповідно.