4 Етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробниц­тва - прибуток» на підприємстві

Для того щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності господарюван­ня підприємства у внутрішньовиробничому середовищі в системі «витрати - обся­ги виробництва - прибуток», слід визначитися із системою критеріальних показни­ків, за якими буде здійснюватися цей аналіз.

В нашому випадку доцільно буде зупинитися на наступному переліку показ­ників, що визначають ефективність чинного внутрішнього економічного механізму:

а) обсяг виготовленої продукції в натуральному вираженні (виробнича про­грама підприємства) Q_Ф (дані індивідуального варіанта Додатку А);

б) обсяг товарної продукції підприємства (ТП), яка розраховується як добуток ціни одиниці продукції (Ц_ОД) на її обсяг в натуральному вираженні (Q_Ф);

в) фондовіддача (f_B), яка розраховується шляхом ділення обсягів товарної продукції (ТП) на середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємст­ва (Ф_СР), тобто за формулою (8.50):

(8.50)

г) фондоємність (f_є), яка розраховується як показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто за формулою (8.51):

(8.51)

ґ) собівартість обсягу виготовленої продукції С_ЗАГ (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 7 табл. 8.2);

д) собівартість одиниці виготовленої продукції С_ОД (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 5 табл. 8.2);

є) витрати на 1 грн товарної продукції (z_ТП) розраховуються шляхом ділення собівартості товарної продукції (С_ЗАГ) на її обсяг (ТП), тобто за формулою (8.52):

(8.52)

є) продуктивність праці виробничих працівників (ПТ_ПР) та продуктивність праці всього виробничо-промислового персоналу (ПТ_ВПЛ), які розраховуються шляхом ділення виготовленої товарної продукції (ТП) на кількість виробничих працівників (Ч_ПР) чи штат виробничо-промислового персоналу (Ч_ВПП) за формулами (8.53-8.54):

(8.53)

(8.54)

ж) фондоозброєність праці (f_П) - співвідношення активної частини середньо­річної вартості основних виробничих фондів Ф_СР (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів за наведеними в Додатку Д даними) і чисельності виробничо-промислового персоналу підприємства (Ч_ВПП) - розраховується за фор­мулою (8.55):

(8.55)

з) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства (П_Ф), який пропонується розраховувати в цій роботі як різницю між обсягом товарної продук­ції (ТП), її собівартістю (С_ЗАГ), податком на додану вартість (ПДВ), та податком на прибуток (ПП), тобто за формулою (8.56). Враховуючи той факт, що підприємство не має жодних пільг і функціонує відповідно до норм чинного законодавства (ПДВ сплачується за ставкою 20%, а податок на прибуток - за ставкою 25%), спрощений варіант розрахунку чистого прибутку наведений у другій частині формули (8.56). Отриманий показник чистого прибутку слід порівняти із запланованим прибутком (П_ПЛ) і зробити висновки:

(8.56)

і) фактична рентабельність виготовленої продукції (R₀), яка розраховується шляхом ділення фактично отриманого прибутку (П_Ф) на сукупні витрати на її вироб­ництво (С_ЗАГ), тобто за формулою (8.57), і потім порівнюється з нормативним рів­нем рентабельності (R_H), вказаним в Додатку Л:

(8.57)

Згідно з отриманими результатами слід зробити висновок щодо ефективності досліджуваного виробництва на конкретному підприємстві, визначивши можливі напрямки поліпшення існуючої ситуації.

В індивідуальній роботі необхідно також на базі здійсненого на попередньому етапі аналізу в системі показників «витрати - обсяги виробництва - прибуток» вка­зати на можливі шляхи поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві у вироб­ничій сфері.

Для підвищення ефективності чинного економічного стану підприємства передбачені наступні заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок додаткового введення в дію прогресивного парку обладнання, техніко-економічні показники якого відпові­дають сучасним вимогам здійснення господарської діяльності;

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого можливо досягти зміни (зменшення чи збільшення) норм витрат сировини та основних ма­теріалів; застосування дешевших чи дорожчих матеріалів за попередньою домов­леністю з постачальником; зниження чи зростання витрат електроенергії на техно­логічні потреби;

в) оптимізація завантаження основного технологічного устаткування, що до­зволяє підвищити коефіцієнт використання наявних потужностей.

Але впровадження намічених заходів потребує:

- додаткових капіталовкладень на придбання додаткового нового технологіч­ного устаткування;

- додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;

- залучення до виробництва певної кількості основних виробничих робітників внаслідок автоматизації виробництва та встановлення прогресивного парку облад­нання, кваліфікація яких дає можливість ефективно його експлуатувати.

Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції за такими статтями:

- зниження чи зростання витрат на сировину, матеріали, енергію тощо;

- зростання витрат на заробітну плату основних виробничих працівників та на відрахування від їх заробітної плати у відповідні соціальні фонди;

- зростання витрат на амортизацію.

Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно до удоско­наленого стану економічного розвитку підприємства.

Але разом з тим, слід брати до уваги той факт, що оскільки будь-яке підпри­ємство діє не відокремлено від інших суб'єктів господарювання, а в тісному взаємозв'язку з ними та з державою (особливо в законодавчий сфері), а також із по­стачальниками, торговельними посередниками і кінцевими споживачами продукції, необхідно врахувати наступні зміни:

а) постачальники можуть підвищити ціни на сировину;

б) держава підвищує тарифи на споживання електроенергії;

б) підвищення рівня мінімальної заробітної плати державою змушує підпри­ємство підвищувати заробітну плату всім категоріям працівників;

в) внаслідок підвищеної вибагливості споживачів до вироблюваних товарів підприємству слід безперервно здійснювати маркетингові дослідження для того, щоб воно могло з високим ступенем ймовірності розраховувати на те, що вироб­лена понад фактичного обсягу продукція буде реалізована.

Для розрахунку наслідків вказаних вище змін необхідно скористатися інфор­мацією, що міститься у Додатку М, і здійснити відповідні розрахунки у порядку, визначеному в індивідуальній роботі етапами 2 і 3.

Остаточний підсумок здійснених розрахунків полягає в зіставленні основних економічних показників ефективності чинного та удосконаленого економічного стану виробництва на досліджуваному підприємстві.

За даними розрахунків, здійснених за напрямками, вказаними в Додатку М, необхідно скласти підсумкову таблицю (табл. 8.6), яка характеризуватиме наслідки їх впровадження (зростання ефективності, або її зменшення).

Таблиця 8.6

Розрахунок ефективності чинного та удосконаленого економічного стану підприємства

№ з/п	Показник	Чинний стан	Удоскона­лений стан	Відхилення
				абсолют­не, ±	відносне, . %
1	2	3	4	5	є
1	Виробнича програма, тонн
2	Товарна продукція, грн
3	Собівартість товарної продукції, грн
4	Собівартість 1 тонни продукції, грн
5	Витрати на 1 грн товарної продукції, фн/грн
6	Чисельність виробничих працівників, осіб
7	Чисельність виробничо-промислового персоналу, осіб
8	Продуктивність праці виробничих працівників, грн /людину
9	Продуктивність праці виробничо-промислового персоналу, грн / люд.
10	Фондовіддача, грн /грн
11	Фондомісткість, грн /грн
12	Фондоозброєність, грн /людину
13	Матеріалоємність, грн /грн
14	Зарплатоємність, грн /грн
15	Прибуток, грн
16	Рентабельність продукції, %
17	Економічний ефект від впроваджених заходів, грн

Економічний ефект від впроваджених заходів (£) слід обчислити за методи­кою, представленою формулою (8.58):

(8.58)

де Е_Н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який в індивідуальній роботі приймається Е_Н = 0,1;

К₁ та К₂ - питомі капіталовкладення чинного та удосконаленого економіч­ного стану підприємства відповідно, які розраховуються шляхом відне­сення середньорічної вартості основних виробничих фондів до фактично­го випуску продукції в натуральному відтворенні (тобто до виробничої програми підприємства), грн / тонну;

С₁ та С₂ - собівартість одиниці виготовленої продукції за умов чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, грн /тонну.

За результатами аналізу робиться остаточний висновок щодо необхідності реального впровадження заходів з удосконалення економічного стану підприємства.