9.2. Мета, завдання і методологічна основа фінансової діагностики

Метою фінансової діагностики є наглядна оцінка динаміки розвитку підпри­ємства та його фінансового стану.

Основними завданнями фінансо­вої діагностики підприємства є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна підприємством, забезпече­ності його власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- визначення стану підприємства на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Фінансова діагностика заснована на здійсненні внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства, змістом якого є:

- аналіз майнового стану підприємства;

- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- оцінка ділової активності підприємства;

- аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

- аналіз кредитоспроможності підприємства;

- оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

- аналіз власних фінансових ресурсів;

- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

- аналіз самоокупності підприємства тощо.

Такий традиційний аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунту­ється на широкій інформаційній базі, включаючи оперативні дані.

В ході здійснення фінансової діагностики за традиційною схемою було опра­цьовано прийоми (рис. 9.1) і методи її здійснення (рис. 9.2).

Рис. 9.1. Характеристика прийомів фінансової діагностики

Предметом діагностики фінансового стану підприємства є формування та використання його фінансових ресурсів.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'­єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підви­щення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи.

Методи фінансової діагностики - це комплекс науково-методичного ін­струментарію дослідження фінансового стану підприємства.

В економіці підприємства методи фінансової діагностики класифікують за різ­ними класифікаційними ознаками. За ступенем обґрунтованості розрізняють не-формалізовані та формалізовані методи фінансової діагностики.

Неформалізовані методи ґрунтуються на характеристиці аналітичних проце­дур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежнос­тях. Ці методи відрізняються певним суб'єктивізмом, оскільки вони здебільшого за­сновані на інтуїтивному відчутті, досвіді та знаннях аналітика.

Рис. 9.2. Класифікація методів фінансової діагностики

До формалізованих методів фінансової діагностики відносять ті, в основу яких покладено науково обґрунтовані і доведені аналітичні залежності. Ці методи є більш об'єктивними, а, відтак і найчастіше використовуваними в практиці оцінки діяльності вітчизняних підприємств.

У фінансовій діагностиці широко застосовуються методи економічної статис­тики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, методи об­робки рядів динаміки), а також методи математичної статистики (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів).

Використання визначених прийомів і методів аналізу для досягнення постав­лених конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику його фінансової діагностики.

Розглянувши мету, завдання та методологію фінансової діагностики підпри­ємства, слід підкреслити, що її необхідність та значення обумовлені потребою сис­тематичного аналізу напрямків удосконалення роботи за ринкових умов господа­рювання, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також по­шуком резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.