Види рейтингу: семестровий, річний, загальний.

Загальний рейтинг – це порядкова позиція студента групи за результатами навчання з усіх навчальних дисциплін (середнє арифметичне річних рейтингових показників) за період навчання.

Рейтинговий (модульний, семестровий, річний, загальний) показник із дисципліни – це числова величина, що дорівнює процентному відношенню суми балів із усіх опорних контрольних зрізів за модуль (семестр, рік, усі роки навчання) до суми максимально можливих балів.

Види рейтингових показників: модульний, семестровий, річний, загальний.

Структурування навчального матеріалу модуля – це процес виокремлення елементів знань (понять, властивостей, аксіом, законів, закономірностей, явищ, фактів тощо) і встановлення взаємозв'язків між ними.

Трансфер кредитів – "перенесення кредитів" у розумінні визнання в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Угода про навчання – це документ, у якому визначаються права та обов'язки сторін при навчанні за кредитно-модульною технологією, і який укладають студент, прийнятий до вищого навчального закладу з одного боку та вищий навчальний заклад – із іншого.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства й держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Мета й завдання технології

Метою впровадження технології є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу національної системи освіти в Європейському освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

• адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, ураховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

• забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на вимоги замовників і побажання студента і сприяє його саморозвитку й відповідно – підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання студенту можливості присвоєння професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Принципи впровадження кредитно-модульної технології організації навчального процесу

Для впровадження КМСОНП доцільно дотримуватися певних принципів.

1. Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом установлених ECTS норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

2. Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студента сегменти, що забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, що узгоджені з установленою нормою виконання студентом навчального навантаження за умов кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для конкретної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.

3. Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями й визначення специфічного для модульного навчання запровадження методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійна творча пізнавальна діяльність студента.

4. Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

5. Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення й потреб ринку праці.

6. Гнучкості й партнерства, що передбачає побудову системи освіти в такий спосіб, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

7. Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, що ґрунтується на створенні умов організації навчання, вимірюється й оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

8. Науковості та прогностичності, що полягає в побудові (установленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

9. Технологічності та інноваційності, що потребує впровадження ефективних педагогічних й інформаційних технологій, сприяє якісній підготовці фахівців із вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

10. Усвідомленої перспективи, забезпечуваної створенням умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

11. Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.