му у стан нестійкої рівноваги, проте і в цьому випадку ціна, яку заплатять покупці, дорівнює ціні, яку одержать за свій товар продавці Р1* = Pd= Ps;

5), 6) – Зміна рівноваги внаслідок встановлення податку (рис. 2.10,д) – у точці нової рівноваги Р1* = Pd > Ps. . Виробники отримають за свій товар ціну попиту за мінусом податку Pd – Т. Ціни продавця і покупця в точці рівноваги не співпадають. Те саме відбувається й у випадку надання субсидії (рис. 2.10.е). У точці нової рівноваги Р1* = Pd <Ps. Виробники отримують ціну, що дорівнює ціні попиту за мінусом субсидії: Pd + sub. Будь-яке державне втручання в ринкове ціноутворення здатне в тій чи іншій мірі розбалансовувати ринок.

Розділ 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ І ПРИСТОСУВАННЯ РИНКУ

Завдання 1.

1-в, 2-б, 3-в, 4-б, 5-б, 6-в, 7-в, 8-г, 9-г, 10-в, 11-б, 12-б, 13-б, 14-г, 15-в, 16-в, 17-а, 18-а, 19-а, 20-б, 21-б, 22-а, 23-г, 24-а, 25-г, 26-г, 27-г, 28-в, 29-г, 30-г, 31-б, 32-в, 33-б, 34-б, 35-а, 36-б, 37-а, 38-б, 39-б, 40-г, 41-в, 42-б, 43-а, 44-в, 45-б, 46-а, 47-б, 48-б, 49-б, 50-в, 51-г, 52-б.

Завдання 2.

Правильні твердження: 1,2,3,8,10,11,16,17,19,20.

Неправильні твердження: 4,5,6,7,9,12,13,14,15,18.

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

1., 2. (див. таблицю та рис. 3.1);

3. Зі зниженням ціни на еластичному відрізку кривої попиту (від Р=5 до Р=3 ) виторг продавців і видатки споживачів зростають, на нееластичному відрізку (нижче Р=3) скорочу-

ються, виторг (видатки) максимальні за ціною Рис. 3.1. Р=3 у точці одиничної еластичності (точка С).

Задача 2.

1. Лінійна еластичність за зниження ціни: EPD=∆Q/∆P×P0/Q0=20/5×20/20= –4;

за зростання ціни: EPD =20/5×15/40= –1,5.

342 Мікроекономіка. Практикум

2. Дугова еластичність EPD = –2,4 як за зниження, так і за підвищення ціни.

Задача 3.

1.∆Q= EPD ×Q0×∆P/P0= (–5)×200×(–0,5)/4=125. Рішення правильне.

2.Виторг зросте: TR1=4×200=800, TR2=3,5×325=1137,5; ∆TR=+337,5.

Задача 4.

EPD (1)= –4, EPD (2)= –0,83; TR1=10 млн. грн.,TR2 =15 млн. грн., TR3= 12 млн.

грн.; ціну варто було знижувати до 500 грн. і максимізувати сукупний виторг.

Задача 5.

1. P*=50, Q*=50. 2. EPD = –b×(P*/Q*)= –1; EPS =d×(P*/Q*)=2.

Задача 6.

EDXY=∆QY/∆PX ×PX0/QY0=1, товари X і Y субститути, оскільки EDXY >0.

Задача 7.

EID=∆Q/∆I ×I0/Q0=0,6; предмет першої необхідності, оскільки 0< EID <1.

Задача 8.

Товар А є нормальним, попит на нього скоротиться (рис. 3.2.а); товар В є нижчим, попит на нього зросте (рис. 3.2.б); товар С є нейтральним, крива попиту на

нього не змінить положення.

Рис. 3.2.

Задача 9.

EPS =∆Q/∆P×P0/Q0=100/0,5×1,5/900=0,33.

Задача 10.

1) EPD =∆Q(%)/∆P(%)= –0,5; ∆Q(%)=900– 1000/1000=10%; ∆P(%)=∆Q(%)/EPD =20%; ∆P=P*×∆P(%)=120×0,2=24 (рис. 3.3.).

Або: 0,5 =(100/ Р)×(120/1000); Р=12/0,5=24;

рівноважна ціна повинна зрости до 144 грн.; 2) виторг фермерів зросте на 9600 грн.

Обсяг продажу скорочується, сукупні видатки покупців зростають, оскільки попит на товар нееластичний за ціною.

Задача 12*.

1) підвищення ціни на квитки скоротить відвідування на 15%: EPD=∆Q(%)/∆P(%), звідки ∆Q(%)= –15%; 2) еластичність попиту на квитки за доходом показує, що це нижчий товар, тому зі зростанням доходу обсяг її попиту скоротиться: ∆Q(%)= –30%; 3) перехресна еластичність попиту показує, що кіно і шоколад – комплементи, тому зниження ціни шоколадки призведе до зростання обсягу попиту на квитки в кіно: ∆QK=+10%; 4) сумарні зміни обсягу попиту на квитки: (–15%)+(–30)+10%= –35%. Студентка відвідає 100×0,35= 65 кіносеансів.

Задача 13*.

1. QS=0,25P; QD=6–0,5P; 6–0,5P=0,25P; 6=0,75P; початкові параметри рівноваги: P0*=8 грн.; Q0*=2 тис. шт.; після встановлення податку: 6–0,5P=0,25(P–6); 6–0,5P=0,25P–1,5; 7,5=0,75P; PS=4; PD=10; Q1=1; отже, па-

раметри рівноваги після встановлення податку на виробників: P*1=PD=10 грн.; Q*1 = 1 тис. шт.

купці оплачують податок, включений у ціну: Р*1=4+6=10 грн. Тому фактичні параметри нової рівноваги в обох випадках однакові. Законодавче визначення платника податку абсолютно не впливає на економічний розподіл податкового навантаження: податковий тягар несуть обидва суб’єкти ринку, в обох випадках він є однаковим. 5. Див. рис. 3.4.

Задача 14*.

1. QD =QS ; 500–Р=2Р–100; Р0*=200 тис. грн.; Q0*=300 тис. шт. У випадку надання субсидії: QSsub= –c+d(P+sub); 500–P= –100+2(P+75);

P1*=150 тис. грн.; Q*1=350 тис. шт.

Загальна сума субсидії = Q*1×sub=350 тис. шт. ×75 тис. грн. = 26,250 млн.

шт.; загальна сума податкового тягаря: Т×Q*1=75×250=18750 тис. грн., з якої на споживачів припадає:

(P*1–P*)Q*1=50×250=12500 тис. грн.; на виробників: PS= P*1–T=175; (P*–PS)×Q*1=(200–175)×250=6250 тис. грн.; більшу частину податкового тягаря несуть споживачі, оскільки попит менш еластичний, ніж пропонування.

3. Розподіл податкового тягаря, так само як і вигод від субсидії, визначаються відносною еластичністю попиту і пропонування. У даному випадку