24 Мікроекономіка. Практикум
ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ
ПОПИТ, РОЗДІЛ 2
ПРОПОНУВАННЯ, ЦІНА ТА РИНКОВА РІВНОВАГА
Базовий рівень. Основні терміни та поняття
Всі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок.
Ринок – це механізм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень основних мікроекономічних суб’єктів та їх оптимізація.
Ринок характеризують такі основні змінні: попит, пропонування, ціна. Споживачі на ринку виступають як покупці, їх поведінку описує категорія „попит“. Фірми виступають як продавці товарів і послуг, їх поведінку описує категорія „пропонування“.
Ринкова ціна є результатом взаємодії продавців і покупців. З одного бо-
ку, ціна виступає як складна функція попиту і пропонування, а з іншого – вона сама впливає на величину попиту і пропонування, які виступають як функції ціни. Всі змінні тісно пов’язані між собою і взаємно впливають од-
на на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.
Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.
Попит – цемножинаспіввідношеньцінівідповіднихкількостейтовару. Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажа-
ють і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни.
Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обе-
рнений зв’язок.
Математичним виразом закону попиту є функція попиту:
QD = f (P) .
Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни попиту, яка встановлює залежність ціни товару від обсягу попиту на нього: P = f (QD ) .
Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка зви-
Розділ 2. Попит, пропонування, ринкова рівновага |
25 |
чайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною.
Лінійна функція попиту описується рівнянням: QD = a −b P.
Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є основним чинником попиту, зміни ціни спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точ-
ками вздовж даної кривої попиту.
Нецінові чинники попиту спричиняють зміни у попиті, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає
зміщенню всієї кривої попиту.
Нецінові чинники попиту :
¾смаки та уподобання споживачів;
¾кількість покупців на ринку;
¾доходи споживачів;
¾ціни сполучених товарів;
¾очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому.
Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють нормальні, нижчі та нейтральні товари.
Нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів.
Нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів.
Нейтральні товари – це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходів споживачів.
Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів.
Товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.
Товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки.
Незалежними у споживанні є товари, для яких зміна ціни одного ніяк не впливає на попит на інші.
Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі).
Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.
Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку про-
26 Мікроекономіка. Практикум
давці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни.
Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропону-
вання існує прямий зв’язок.
Математичний виразом закону пропонування є функція пропону-
вання: |
QS = f (P) . |
Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни пропонування, яка встановлює залежність ціни товару від обсягу його пропонуван-
ня: P = f (QS ) .
Графічним відображенням функції пропонування є крива пропону- вання, яка звичайно є висхідною і нелінійною.
Лінійна функція пропонування описується рівнянням: QS = −c +d P.
Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування. Нецінові чинники спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає змі-
щенню всієї кривої пропонування.
Нецінові чинники пропонування:
¾ціни ресурсів;
¾технологія виробництва;
¾кількість продавців на ринку;
¾податки та субсидії;
¾зміни цін інших товарів;
¾очікування відносно зміни цін у майбутньому. Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу.
Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та
пропонування збігаються.
Рівновага окремого ринку певного товару називається частковою рівновагою і встановлюється за умови: QD = QS . Графічно відповідає точці пе-
ретину кривих попиту та пропонування.
Ціна рівноваги – це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси збігаються, а на ринку не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції. Рівноважний обсяг продукції – це обсяг попиту та пропо-
нування за ціною рівноваги. |
|
|
|
|
Аналітичний вираз для рівноважної ціни |
та рівноважного обсягу: |
|||
QD = QS ; QD = a −b P; |
QS = −c + d P; |
a −b P = −c + d P; |
||
P* = |
a + c |
|
; Q* = a d −c b . |
|
b + d |
|
|||
|
|
b + d |
||
Розділ 2. Попит, пропонування, ринкова рівновага |
27 |
Ринок не завжди перебуває у стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропонування. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.
Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги: мо-
дель „невидимої руки“, павутиноподібна модель, модель аукціоніста. Рівновага може змінитися під впливом будь-якого з нецінових чинників,
який змінює попит або пропонування. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних ціни і обсягу.
Зміни у стані рівноваги за зміни попиту: якщо на ринку за інших рів-
них умов зростає (скорочується) попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться).
Зміни у стані рівноваги за зміни пропонування: якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) пропонування, то рівноважна ціна знизиться (підвищиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться).
У всіх випадках, коли попит чи пропонування змінюються на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.
Подібні зміни рівноважних цін та обсягів відбуватимуться і у випадку відсоткових змін у попиті чи пропонуванні. Якщо попит зросте на 25% (r) за
незмінного пропонування, це означатиме, що за кожного значення ціни обсяг попиту покупців стане більшим за попередній на відповідну величину. Крива
попиту змінить кут нахилу:
тиме вигляд:
(1 + r)
QD =1,25(a −b P) . Рівняння рівноваги ма-
QD (r) = QS ;
(a −b P) = −c + d P .
Зміни у стані рівноваги за одночасних змін попиту і пропонування:
якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропонування, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня відносних змін попиту та пропонування. Рівноважна ціна знизиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропонування, і підвищиться, якщо попит зросте в більшій мірі, ніж пропонування. За умови односпрямованих пропорційних змін попиту і пропонування рівноважна ціна не зміниться.
Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в результаті
втручання держави, зокрема при встановленні податків і наданні субсидій.
Метою встановлення податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі прибуткові податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги (акциз, мито) зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування. Характер зміщення кривих залежить не тільки від величини
28 Мікроекономіка. Практикум
податку, але й від способу його стягнення.
Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару (потоварний податок) або як відсоток від ціни товару.
Увипадку встановлення потоварного податку на виробників крива пропонування зміщується ліворуч паралельно до початкової кривої на величину податку по вертикалі. Визначити параметри нового стану рівноваги можна кількома способами.
Уточці нової рівноваги ціна пропонування PS , яка визначає виторг про-
давців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту PD , за якою купують товар покупці, на величину податку (T ) : PD − PS =T.
Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропонування або попиту.
Якщо ми приймаємо, що PS = PD −T , то параметри нової рівноваги ви-
значаються шляхом корекції рівняння пропонування: QST = −c + d (P −T ). Відтак у точці рівноваги: a −b P = −c + d (P −T ) , звідки визнача-
ються нові рівноважні ціна та обсяг продукції.
Якщо ми приймемо, що PD = PS +T , то коригується рівняння попиту. Тоді за рівнянням рівноваги: a −b (PS +T ) = −c + d PS знаходимо спо-
чатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги. Обидва методи розра-
хунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково прийнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою є корекція саме рівняння пропонування, оскільки податок є його неціновим чинником і зрушує криву пропонування.
З встановленням відсоткового податку крива пропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне підвищення рівнів цін для різ-
них обсягів пропонування. |
Ціна пропонування |
PS |
відрізняється від рівно- |
важної – ціни попиту PD : |
PS = (1 −t) PD |
або |
PD = (1 +t) PS . |
Якщо, наприклад, ставка податку (t) становить 10%, то PS = 0,9 PD . З
врахуванням ставки податку рівняння кривої пропонування матиме вигляд:
QSt = −c +d (1−t) P .
Звідси визначаємо нову рівноважну ціну та обсяг продукції: a −b P = −c + d (1 −t)P .
Розділ 2. Попит, пропонування, ринкова рівновага |
29 |
Водночас за ставки податку 10% PD =1,1· PS . Відповідно можна скори-
гувати рівняння попиту і за рівнянням рівноваги:
a −b(1 +t) PS = −c + dPS
знайти спочатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги.
На відміну від потоварного податку, для відсоткового податку розрахунки за двома способами корекції рівнянь дадуть результат з незначною розбіжністю даних, що пов’язано з властивістю процентів.
В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину. Винятками є випадки вертикальної та горизонтальної кривих попиту, коли ціна відповідно зростає на величину податку та не змінюється взагалі.
Субсидії вважаються „податком навпаки“, вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропонування буде зміщуватись праворуч на величину наданої субсидії по верти-
калі. У точці нової рівноваги ціна пропонування PS відрізняється від рівно-
важної – ціни попиту PD , за якою купують товар покупці, на величину суб-
сидії (sub) : PS = PD + sub або PD = PS − sub .
Параметри нової рівноваги після надання субсидії можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:
QSsub = −c + d (P + sub) .
У точці рівноваги: a −b P = −c + d (P + sub) , звідки визначаються нові рівноважні ціна та обсяг продукції.
Якщо ми приймемо, що PD = PS − sub , то за рівнянням рівноваги: a −b(PS − sub) = −c + d PS
знаходимо спочатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги та рівно-
важний обсяг. В обох випадках матимемо однаковий результат, хоча економічно логічною є корекція рівняння пропонування.
За інших рівних умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг зросте.
Втручання держави або інших регулюючих інституцій в процес ринкового ціноутворення може бути спрямованим на відхилення цін від рівноважних. Якщо ціна встановлюється на рівні, вищому за рівноважну (нижня межа або „підлога“ ціни), з’являється надлишок продукції. Якщо ціна відхиляється вниз від рівноважної (верхня межа або „стеля“ ціни), з’являється де-
фіцит.