Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mikroekonomika_praktikum.pdf
Скачиваний:
250
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
4.92 Mб
Скачать

66 Мікроекономіка. Практикум

вною нулю, а криві байдужості мають вигляд L – подібних кривих.

Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з благ, криві байдужості будуть прямими горизонтальними або вертикальними лініями, а гранична норма заміни дорівнюватиме нулю або ж прямуватиме до нескінченності. Рівень сукупної корисності визначатиме тільки корисність одного з благ, інше виступатиме для споживача як нейтральне. Для випадку одного нейтрального блага не справджується аксіома ненасичуваності (чим більше благ, тим краще).

У випадку, коли одне з пари споживаних благ є для споживача антиблагом, криві байдужості є висхідними, а гранична норма заміни благ – додатною і зростаючою.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначте єдино правильну відповідь

1.Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності; б) сукупної корисності; в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

2.Раціональність поведінки споживача означає, що:

а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари; б) споживач піклується не власним, а суспільним добробутом;

в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень; г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.

3.Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача; б) мінімальне задоволення від споживання певного блага; в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.

4.Корисність блага:

а) єсуб’єктивно-психологічноюоцінкоюзадоволення відспоживанняблаг; б) є різною для різних споживачів; в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності по-

треби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу; г) всі відповіді правильні.

Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача

67

5.Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності; б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої; г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

6.Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ; б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ; в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ; г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

7.Сукупна корисність:

а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом; б) збільшується зі зростанням споживання зростаючим темпом; в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом; г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.

8.Сукупна корисність:

а) максимізується, коли гранична корисність набуває нульового значення; б) збільшується зі зростанням споживання блага; в) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ; г) всі відповіді правильні.

9.Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ; б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ; в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ; г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

10. Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага; б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного

блага на одиницю; в) приріст сукупної корисності; г) всі відповіді правильні.

11. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується; б) збільшується;

в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною; г) збільшується повільно.

68Мікроекономіка. Практикум

12.Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв’язок:

а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) всі відповіді правильні.

13.Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

14.Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

15.П’яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:

а) дії закону попиту; б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару; г) наявності дефіциту товару.

16.Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності; б) ефект доходу; в) закон зростаючої граничної корисності; г) ефект заміни.

17.Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні; б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ; в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ

даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача

69

18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується; в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення

від кожної додаткової його одиниці зменшується; г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисно-

сті зростає.

19.Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності; б) не вимагає вимірювання величини корисності; в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ; г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

20.Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н; б) віддасть перевагу набору Н перед набором К; в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

21. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу; г) правильні відповіді а) і в).

22. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ; б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.

70Мікроекономіка. Практикум

23.Криві байдужості – це криві:

а) однакової кількості двох благ; б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача; г) однакових цін двох товарів.

24. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються; б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) всі відповіді правильні.

25. Карта байдужості – це:

а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.

26.Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів; б) тільки цінами товарів; в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

27. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні; б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів; г) всі відповіді правильні.

28. Гранична норма заміни одного блага іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного блага споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного блага іншим; в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на

кривій; г) всі відповіді правильні.

Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача

71

29. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної корисності;

в) додаткову кількість товару Х, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y.

30. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:

а) вона стає пологішою, випрямляється; б) значення граничної норми заміни благ спадають;

в) готовність споживача до заміни блага Х благом Y зменшується; г) всі відповіді правильні.

31.Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за будь-якого рівня споживання, то можна зробити висновок, що:

а) крива байдужості характеризується спадною MRS; б) блага є досконалими комплементами; в) обидва блага є досконалими субститутами;

г) крива байдужості характеризується зростаючою MRS.

32. Криві байдужості для випадку абсолютних доповнювачів відповідають представленим на графіку:

33. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд L – подібних кривих; в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній; г) правильні відповіді а) і в).

72Мікроекономіка. Практикум

34.Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями; б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю

іншого блага; в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.

35.Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними; б) гранична норма заміни є позитивною; в) криві байдужості є прямим лініями; г) правильні відповіді а) і б).

Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження:

1.Якщо гранична корисність кожної наступної одиниці блага зменшується, то і його сукупна корисність також зменшується.

2.Якщо ви купуєте більше якогось товару, то гранична корисність кожної наступної його одиниці зростає.

3.Криві байдужості ніколи не перетинаються.

4.Сукупна корисність від споживання блага зростає в міру збільшення його споживання і досягає максимуму у точці повного насичення потреби.

5.Гранична корисність – це зміна сукупної корисності, спричинена зміною споживання даного блага на одиницю.

6.Крива байдужості – це крива однакової корисності.

7.Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності.

8.Кожна точка на кривій байдужості визначає різну комбінацію двох благ.

9.Споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

10.Припущення щодо уподобань стосуються тільки однієї особи, колективні уподобання, як правило, не співпадають.

11.Якщо товари є абсолютними замінниками, то крива байдужості має вигляд L – подібної кривої.

12.Криві байдужості для абсолютної більшості благ є спадними і опуклими до початку координат.

13.Закон спадної граничної норми заміни благ є проявом закону спадної граничної корисності.

14.Форма і нахил кривої байдужості відображають уподобання споживача.

15.Кожна вища крива на карті байдужості відповідає вищому рівню корисності.

Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача

73

Завдання 3. Розвяжіть задачі

Задача 1.

На основі наведених даних :

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість тістечок, шт.

0

1

2

3

4

5

6

7

Сукупна корисність, ютилів

0

5

9

12

14

15

15

14

1)визначте граничну корисність третього тістечка;

2)побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;

3)за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

Задача 2.

Студентка споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики

є байдужими для неї, вони всі мають однакову корисність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Споживчі кошики

A

B

 

C

D

 

Кількість груш, кг

5

3

 

2

1

 

Кількість яблук, кг

1

2

 

3

5

1. На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук – на горизонтальній.

2. Визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від A до D.

Задача 3.

Сукупна корисність споживача представлена функцією: U=(A· B)1/2, де A – обсяг споживання апельсинів, B – обсяг споживання бананів.

1.Визначте величину сукупної корисності, якщо A = 5, B = 80.

2.Визначте рівень споживання бананів, якщо A = 10, A= 15, A= 20 і т.д. Побудуйте криву ізокорисності.

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з наступних пар товарів за таких умов:

1)чай і кава – досконалі замінники і дають однакове задоволення споживачу;

2)на склянку чаю споживач завжди додає дві ложечки цукру, в іншому випадку він взагалі відмовиться від нього;

3)споживачу завжди потрібні права і ліва рукавички;

4)студентка споживає шоколад і фрукти, але віддає перевагу шоколаду;

5)студентка споживає шоколад і фрукти, але через хворобу лікарі рекомендували їй обмежити споживання шоколаду;

6)ви залюбки йдете на вечірки у студентське кафе, але вам завжди заважає гучна музика, яка їх супроводжує.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]