- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Графоаналітичні вправи
- •ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Графоаналітичні вправи
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •ЧАСТИНА ІІ. СПОЖИВАННЯ I ПОПИТ НА КОНКУРЕНТНОМУ РИНКУ
- •РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА. МЕТА СПОЖИВАЧА
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •ЧАСТИНА ІV. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНКУРЕНТНОЇ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •РОЗДІЛ 15. МОДЕЛІ ОЛІГОПОЛІЇ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •ЧАСТИНА VІ. ТЕОРІЯ РИНКІВ РЕСУРСІВ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •РОЗДІЛ 19. ПРОПОНУВАННЯ І РІВНОВАГА НА РИНКАХ КАПІТАЛУ І ЗЕМЛІ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •Базовий рівень. Основні терміни та поняття
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- •ВІДПОВІДІ ТА РОЗВ’ЯЗКИ ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
- •Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ
- •Розділ 2. ПОПИТ, ПРОПОНУВАННЯ, ЦІНА ТА РИНКОВА РІВНОВАГА
- •Розділ 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ І ПРИСТОСУВАННЯ РИНКУ
- •Розділ 4. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА. МЕТА СПОЖИВАЧА
- •Розділ 5. БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ ТА СПОЖИВЧИЙ ВИБІР
- •Розділ 6. ЗМІНА РІВНОВАГИ СПОЖИВАЧА. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТА РИНКОВИЙ ПОПИТ
- •Розділ 7. ФІРМА ЯК МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ СУБ’ЄКТ. МЕТА ВИРОБНИЦТВА
- •Розділ 8. ОБМЕЖЕННЯ ВИРОБНИКА. ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕСУРСІВ І ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ
- •Розділ 15. МОДЕЛІ ОЛІГОПОЛІЇ
- •Розділ 16. ФІРМИ НА РИНКУ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
- •Розділ 17. ПОПИТ НА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА
- •Розділ 21. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНІХ ЕФЕКТІВ ТА ДІЯЛЬНОСТІ МОНОПОЛІЙ
66 Мікроекономіка. Практикум
вною нулю, а криві байдужості мають вигляд L – подібних кривих.
Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з благ, криві байдужості будуть прямими горизонтальними або вертикальними лініями, а гранична норма заміни дорівнюватиме нулю або ж прямуватиме до нескінченності. Рівень сукупної корисності визначатиме тільки корисність одного з благ, інше виступатиме для споживача як нейтральне. Для випадку одного нейтрального блага не справджується аксіома ненасичуваності (чим більше благ, тим краще).
У випадку, коли одне з пари споживаних благ є для споживача антиблагом, криві байдужості є висхідними, а гранична норма заміни благ – додатною і зростаючою.
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Визначте єдино правильну відповідь
1.Метою споживача є максимізація:
а) граничної корисності; б) сукупної корисності; в) середньої корисності;
г) різниці між сукупною і граничною корисністю.
2.Раціональність поведінки споживача означає, що:
а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари; б) споживач піклується не власним, а суспільним добробутом;
в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень; г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.
3.Корисність – це:
а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача; б) мінімальне задоволення від споживання певного блага; в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;
г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.
4.Корисність блага:
а) єсуб’єктивно-психологічноюоцінкоюзадоволення відспоживанняблаг; б) є різною для різних споживачів; в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності по-
треби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу; г) всі відповіді правильні.
Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача |
67 |
5.Кардиналістська модель поведінки споживача:
а) не потребує кількісного визначення величини корисності; б) не потребує порівняння корисності різних благ;
в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої; г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.
6.Сукупна корисність – це:
а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ; б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ; в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ; г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
7.Сукупна корисність:
а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом; б) збільшується зі зростанням споживання зростаючим темпом; в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом; г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.
8.Сукупна корисність:
а) максимізується, коли гранична корисність набуває нульового значення; б) збільшується зі зростанням споживання блага; в) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ; г) всі відповіді правильні.
9.Гранична корисність – це:
а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ; б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ; в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ; г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
10. Гранична корисність – це:
а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага; б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного
блага на одиницю; в) приріст сукупної корисності; г) всі відповіді правильні.
11. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:
а) зменшується; б) збільшується;
в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною; г) збільшується повільно.
68Мікроекономіка. Практикум
12.Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв’язок:
а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;
б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;
в) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності відхиляється донизу, стає спадною;
г) всі відповіді правильні.
13.Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?
а) 20, 15, 10, 5; |
б) 20, 10, 10, 10; |
в) 20, 30, 40, 50; |
г) 20, 28, 34, 38. |
14.Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:
а) 200, 150, 150, 150; |
б) 200, 230, 250, 260; |
в) 200, 300, 400, 500; |
г) 200, 150, 90, 40. |
15.П’яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:
а) дії закону попиту; б) дії закону спадної граничної корисності;
в) наявності надлишку товару; г) наявності дефіциту товару.
16.Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:
а) закон спадної граничної корисності; б) ефект доходу; в) закон зростаючої граничної корисності; г) ефект заміни.
17.Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:
а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні; б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ; в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ
даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;
г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.
Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача |
69 |
18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:
а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;
б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується; в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення
від кожної додаткової його одиниці зменшується; г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисно-
сті зростає.
19.Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:
а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності; б) не вимагає вимірювання величини корисності; в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ; г) не враховує бюджетних обмежень споживача.
20.Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:
а) віддасть перевагу набору К перед набором Н; б) віддасть перевагу набору Н перед набором К; в) буде байдужим у виборі між цими наборами;
г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.
21. Модель бажаного:
а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;
б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;
в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу; г) правильні відповіді а) і в).
22. Поверхні байдужості:
а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ; б) відображають уподобання споживача;
в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;
г) всі відповіді правильні.
70Мікроекономіка. Практикум
23.Криві байдужості – це криві:
а) однакової кількості двох благ; б) однакового рівня корисності наборів двох благ;
в) однакового рівня доходу споживача; г) однакових цін двох товарів.
24. Криві байдужості мають такі властивості:
а) вони ніколи не перетинаються; б) для абсолютної більшості благ є спадними;
в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;
г) всі відповіді правильні.
25. Карта байдужості – це:
а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;
б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;
в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;
г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.
26.Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:
а) доходом і уподобаннями споживачів; б) тільки цінами товарів; в) тільки уподобаннями споживача;
г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.
27. Форма і нахил кривих байдужості залежать:
а) від ступеня замінності благ у споживанні; б) від співвідношення цін товарів;
в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів; г) всі відповіді правильні.
28. Гранична норма заміни одного блага іншим:
а) визначає, від скількох одиниць одного блага споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;
б) вимірює пропорції заміни одного блага іншим; в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на
кривій; г) всі відповіді правильні.
Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача |
71 |
29. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:
а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;
б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної корисності;
в) додаткову кількість товару Х, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;
г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y.
30. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:
а) вона стає пологішою, випрямляється; б) значення граничної норми заміни благ спадають;
в) готовність споживача до заміни блага Х благом Y зменшується; г) всі відповіді правильні.
31.Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за будь-якого рівня споживання, то можна зробити висновок, що:
а) крива байдужості характеризується спадною MRS; б) блага є досконалими комплементами; в) обидва блага є досконалими субститутами;
г) крива байдужості характеризується зростаючою MRS.
32. Криві байдужості для випадку абсолютних доповнювачів відповідають представленим на графіку:
33. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:
а) гранична норма заміни є сталою;
б) криві байдужості мають вигляд L – подібних кривих; в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній; г) правильні відповіді а) і в).
72Мікроекономіка. Практикум
34.Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:
а) його криві байдужості будуть прямими лініями; б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю
іншого блага; в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;
г) всі відповіді правильні.
35.Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:
а) криві байдужості споживача є висхідними; б) гранична норма заміни є позитивною; в) криві байдужості є прямим лініями; г) правильні відповіді а) і б).
Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження:
1.Якщо гранична корисність кожної наступної одиниці блага зменшується, то і його сукупна корисність також зменшується.
2.Якщо ви купуєте більше якогось товару, то гранична корисність кожної наступної його одиниці зростає.
3.Криві байдужості ніколи не перетинаються.
4.Сукупна корисність від споживання блага зростає в міру збільшення його споживання і досягає максимуму у точці повного насичення потреби.
5.Гранична корисність – це зміна сукупної корисності, спричинена зміною споживання даного блага на одиницю.
6.Крива байдужості – це крива однакової корисності.
7.Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності.
8.Кожна точка на кривій байдужості визначає різну комбінацію двох благ.
9.Споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.
10.Припущення щодо уподобань стосуються тільки однієї особи, колективні уподобання, як правило, не співпадають.
11.Якщо товари є абсолютними замінниками, то крива байдужості має вигляд L – подібної кривої.
12.Криві байдужості для абсолютної більшості благ є спадними і опуклими до початку координат.
13.Закон спадної граничної норми заміни благ є проявом закону спадної граничної корисності.
14.Форма і нахил кривої байдужості відображають уподобання споживача.
15.Кожна вища крива на карті байдужості відповідає вищому рівню корисності.
Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача |
73 |
Завдання 3. Розв’яжіть задачі
Задача 1.
На основі наведених даних : |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість тістечок, шт. |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сукупна корисність, ютилів |
0 |
5 |
9 |
12 |
14 |
15 |
15 |
14 |
1)визначте граничну корисність третього тістечка;
2)побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;
3)за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?
Задача 2.
Студентка споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики
є байдужими для неї, вони всі мають однакову корисність. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Споживчі кошики |
A |
B |
|
C |
D |
|
Кількість груш, кг |
5 |
3 |
|
2 |
1 |
|
Кількість яблук, кг |
1 |
2 |
|
3 |
5 |
1. На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук – на горизонтальній.
2. Визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від A до D.
Задача 3.
Сукупна корисність споживача представлена функцією: U=(A· B)1/2, де A – обсяг споживання апельсинів, B – обсяг споживання бананів.
1.Визначте величину сукупної корисності, якщо A = 5, B = 80.
2.Визначте рівень споживання бананів, якщо A = 10, A= 15, A= 20 і т.д. Побудуйте криву ізокорисності.
Завдання 4. Графоаналітичні вправи
Вправа 1.
Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з наступних пар товарів за таких умов:
1)чай і кава – досконалі замінники і дають однакове задоволення споживачу;
2)на склянку чаю споживач завжди додає дві ложечки цукру, в іншому випадку він взагалі відмовиться від нього;
3)споживачу завжди потрібні права і ліва рукавички;
4)студентка споживає шоколад і фрукти, але віддає перевагу шоколаду;
5)студентка споживає шоколад і фрукти, але через хворобу лікарі рекомендували їй обмежити споживання шоколаду;
6)ви залюбки йдете на вечірки у студентське кафе, але вам завжди заважає гучна музика, яка їх супроводжує.