Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mikroekonomika_praktikum.pdf
Скачиваний:
145
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
4.92 Mб
Скачать

174 Мікроекономіка. Практикум

СЕРЕДНІ ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА РОЗДІЛ 11

ТА РІВНОВАГА ФІРМИ І ГАЛУЗІ

У ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

Базовий рівень. Основні терміни та поняття

Мінімізація середніх витрат складає основне завдання виробничої діяльності фірми довгострокового періоду. Ці витрати формують ціну виробника, від рівня якої залежить результат діяльності фірми.

Між короткостроковими і довгостроковими середніми сукупними витратами існує зв’язок: крива довгострокових середніх витрат (LAC) будується

на основі короткострокових кривих середніх сукупних витрат ( ATC) , вона огинає їх множину, але не завжди дотична до кривих ATC у точках їх міні-

мумів. Абсциси точок перетину кривих ATC показують обсяги виробництва, за яких доцільно змінити масштаб виробництва.

Упроцесі розвитку фірми постійний ефект масштабу спричиняє не-

змінність довгострокових середніх витрат, зростаючий ефект масштабу

дає економію витрат на масштабі, – витрати на одиницю продукції зменшуються з нарощуванням обсягів випуску, а у випадку спадного ефекту масштабу мають місце втрати на масштабі, – середні витрати зі збільшенням обсягу випуску зростають.

Укожній з цих тенденцій крива довгострокових витрат LAC має іншу форму: за незмінного ефекту масштабу це пряма горизонтальна лінія, у випа-

дку економії на масштабі крива LAC є спадною, за умов втрат на масштабі

– стає висхідною. У загальному випадку крива довгострокових середніх витрат має U – подібну конфігурацію, спричинену змінним характером ефе-

кту масштабу.

Крива довгострокових граничних витрат LMC не огинає короткостро-

кових кривих MC . Кожна точка на кривій LMC показує граничні витрати найекономнішого варіанту підприємства для всіх можливих його розмірів. Крива LMC перетинає криву LAC в точці її мінімуму. Обидві криві пологіші, ніж аналогічні криві короткострокового періоду.

Чинниками економії на масштабі є спеціалізація праці та управлінського персоналу, технічний прогрес, виробництво побічної продукції з відходів ос-

Розділ 11. Середні витрати виробництва та

175

рівновага фірми і галузі у довгостроковому періоді

 

новного виробництва, неподільність виробництва. Причини виникнення втрат на масштабі, як правило, пов’язані з труднощами управління.

Мінімальний ефективний розмір підприємства – це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати. Це обсяг випуску, за якого вичерпується дія зростаючого ефекту масштабу.

Коли зростаючий ефект масштабу незначний і швидко себе вичерпує, мінімальний ефективний розмір підприємства відповідає невеликим обсягам виробництва. У таких галузях існує значне число відносно дрібних виробників, а великі фірми не будуть більш ефективними. Це – типова галузь вільної конкуренції.

Коли економія на масштабі швидко наростає, а далі до значних обсягів виробництва зберігаються незмінні витрати, у галузях з такими умовами формування середніх витрат можуть співіснувати і бути однаково ефективними підприємства різних розмірів.

Коли зростаючий ефект масштабу спостерігається на досить тривалому відрізку, а спадний віддалений, мінімізувати середні витрати може лише фірма, розрахована на значні обсяги випуску. У таких галузях виробництво може зосередитись на гігантських підприємствах, або в одній фірмі, яка забезпечує весь попит з мінімальними витратами. Ця ринкова ситуація називається при-

родною монополією.

Теоретично зростаючий і спадний ефекти масштабу є найважливішими чинниками, котрі визначають структуру кожної галузі і рівень розвитку конкуренції в ній. У реальній економіці структура галузі залежить не лише від умов формування витрат, а й від державної політики, ємності ринку, компетентності управління і багатьох інших чинників.

Оптимізація рішення фірми у довгостроковому періоді, так само, як і у короткостроковому, передбачає двохетапну процедуру:

на першому етапі фірма обирає оптимальний обсяг виробництва;

на другому етапі фірма визначає результат діяльності і вирішує, чи слід їй продовжувати функціонувати взагалі.

Стратегія довгострокового функціонування фірминаринку:

¾обрати оптимальний обсяг випуску, для якого P = LMC ;

¾вступити на ринок, якщо P > LAC ;

¾вийти з ринку, якщо P < LAC .

Умовою довгострокової рівноваги фірми на досконало конку-

рентному ринку є рівність ціни довгостроковим граничним витратам:

P = LMC .

Довгострокова рівновага конкурентного ринку пов’язана з переливом інвестиційного капіталу із галузі в галузь. Сигналом, який спонукає будь-яку

176 Мікроекономіка. Практикум

фірму до входження в галузь, або надає інформацію про недоцільність перебування в галузі, слугує прибуток, який забезпечується рівноважною ринковою ціною.

Умовою довгострокової рівноваги конкурентної галузі є

рівність ринкової ціни граничним і мінімальним середнім сукупним витратам типової фірми галузі:

P = LMC = min LAC = MC = min AC .

За цієї умови фірми одержують нульовий економічний прибуток, і жодна з них не має стимулу для виходу з галузі, так само як фірми інших галузей не мають стимулів до входження в галузь. Ціною довгострокової рівноваги на конкурентному ринку є ціна беззбитковості. При цьому ціна рівноваги забезпечує рівність галузевого пропонування споживчому попиту на продукцію галузі.

Процес встановлення довгострокової рівноваги в конкурентній галузі ви-

являє феномен парадоксу прибутку: можливість отримати еконо-

мічний прибуток у конкурентній галузі є причиною його зникнення у дов-

гостроковому періоді. Якщо ринкова ціна перевищує ціну беззбитковості, то перспектива одержання надприбутку приваблює нові фірми в галузь. Їх входження перенасичує ринок товарами, рівноважна ціна знижується, прибуток зникає. Якщо ринкова ціна нижча за ціну беззбитковості, фірми несуть збитки, вони припиняють виробництво і залишають галузь, галузеве пропонування скорочується, ринкова ціна підвищується, збитки зникають.

Довгострокова крива пропонування фірми – це частина кри-

вої її довгострокових граничних витрат LMC вище мінімуму кривої довго-

строкових середніх витрат LAC . Оскільки у довгостроковому періоді всі фактори виробництва змінні, довгострокові криві пропонування, як фірми, так і галузі, більш похилі, а пропонування більш еластичне, ніж короткострокове.

Довгострокова крива ринкового пропонування або крива пропонування галузі має важливу відміну у побудові: її не можна визначити простим додаванням обсягів пропонування окремих фірм, оскільки кожна точка на довгостроковій кривій пропонування відповідає іншому числу фірм в галузі. Зміна числа фірм змінює попит на ресурси і ціни ресурсів, які формують витрати виробництва, а їх динаміка визначає положення довгострокової кривої галузевого пропонування.

Розрізняють три типи галузей: з постійним, зростаючим та спадним

рівнем витрат.

Крива довгострокового пропонування галузі з постійним рівнем витрат є горизонтальною лінією на рівні ціни, що відповідає мінімальним довгостроковим середнім витратам виробництва. Галузі з постійним рівнем витрат можуть мати також і горизонтальні криві довгострокових середніх витрат.

Крива довгострокового пропонування галузі зі зростаючим рівнем ви-

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]