Узагальнена модель споживчого вибору дозволяє охарактери-

зувати вибір множини благ за ординалістським підходом і пов’язати споживання окремого блага з доходом споживача. Відрізняється аналізом специфі-

чного кошика „благо X + видатки на всі інші блага(E) “. Споживач максимізує корисність у точці дотику кривої байдужості до лінії розширеного бюджетного обмеження. Гранична норма заміни благ у даній моделі (MRSXE ) означає готовність споживача відмовитись від певної кількості грошей заради придбання додаткової одиниці блага Х . Абсолютну величину цього показника можна розглядати як граничну корисність блага Х у грошовій формі: MRSXE = E / X = MUX / MUE . Тут MUE дорівнює граничній кори-

сності однієї грошової одиниці, а тоді MRSXE = MUX в грошовому виразі. У стані рівноваги MRSXE = −PX . З врахуванням граничної корисності

класичне рівняння рівноваги набуває вигляду: MUX = PX .

Оптимальна кількість даного блага, яку споживач бажає придбати, характеризується рівністю граничної корисності блага і його ціни.

Узагальнена модель споживчого вибору найповніше відображає психологію покупця, який на ринку щоразу вирішує: чи використати доход на купівлю даного товару, чи залишити його для придбання інших благ. У цій моделі також знайшло відображення фундаментальне припущення прихильників теорії граничної корисності про те, що пропорції обміну товарів і ринкове ціноутворення ґрунтуються на корисності.

Умова оптимізації споживчого вибору має й значно ширший вимір, вона відображає умову оптимізації в ринковій економіці в цілому: оптимальний

стан досягається, коли гранична норма заміни (MRS) для всіх споживачів стає рівною співвідношенню цін товарів (PX / PY ) .

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначте єдино правильну відповідь

1.Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача; б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів; г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.

78Мікроекономіка. Практикум

2.Модель можливого:

а) є моделлю бюджетного обмеження; б) встановлює множину наборів товарів, доступних споживачу;

в) визначає сукупні видатки споживача за певного рівня доходу та даних цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

3.Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності; б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

4.Бюджетна лінія:

а) є межею між можливим і неможливим; б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між дво-

ма благами; в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не пе-

ревищують доходу споживача; г) всі відповіді правильні.

5.Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого доходу; б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на

один з двох товарів; в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.

6.Зі зниженням ціни товару Х за інших рівних умов зміщення бюджетної лінії відповідає зображеному на графіку:

7.Зменшення доходу споживача за інших рівних умов відповідає зміщенню бюджетної лінії, зображеному на графіку:

8.Підвищення ціни товару Y за інших рівних умов відповідає зміщенню бюджетної лінії, зображеному на графіку:

9.Бюджетна лінія:

а) має від’ємний нахил; б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною доходу споживача;

в) змінює кут нахилу зі зміною ціни одного з товарів; г) всі відповіді правильні.

10. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю споживаних благ; б) співвідношенням граничних корисностей благ; в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

11.Пропорції можливої заміни одного товару іншим на бюджетній лінії визначаються:

а) кутовим коефіцієнтом нахилу бюджетної лінії; б) відносною ціною товару; в) співвідношенням цін товарів; г) всі відповіді правильні.

80Мікроекономіка. Практикум

12.Положення бюджетної лінії не зміниться, якщо:

а) ціни двох товарів знизяться, а доход у тій же пропорції зросте; б) ціна товару Х знизиться на стільки, наскільки за незмінного доходу

підвищиться ціна товару Y;

в) ціни і доход зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції; г) ціна товару Х зросте на стільки ж, на скільки знизиться ціна товару Y

за незмінного доходу.

13. Бюджетні лінії:

а) завжди є прямим лініями; б) можуть бути як прямими, так і ламаними лініями; в) завжди є ламаними лініями;

г) за жодних умов не можуть бути ламаними.

14. Визначте неправильне твердження:

а) точки на бюджетній лінії визначають множину можливого вибору споживчих кошиків;

б) точки бюджетної лінії показують, від якої кількості одного товару готовий відмовитись споживач заради придбання додаткової одиниці іншого;

в) точки на бюджетній лінії визначають множину споживчих кошиків, бажаних для споживача;

г) точки на бюджетній лінії визначають множину комбінацій двох товарів, видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.

15. Бюджетні лінії:

а) звичайно є прямими; б) можуть бути ламаними у випадку раціонування споживання одного з

благ; в) можуть бути ламаними, якщо ціна одного з благ змінюється в залеж-

ності від кількості, що купується; г) всі відповіді правильні.

16. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача; б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності і мав спільні точки з множиною досяжних наборів;

г) всі відповіді правильні.

17. Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

б) корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що сукупна корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

18. Споживчий вибір є оптимальним, якщо споживач:

а) вмежахбюджетногообмеженняобираєтакийнабіртоварів, дляякоговідношенняграничнихкорисностейблагдорівнюєвідношеннюїхніхцін;

б) задовольняє всі свої потреби; в) максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.

19.Співвідношення між граничними корисностями різних благ оптимального споживчого кошика:

а) є однаковим для всіх споживачів; б) є різним для різних споживачів;

в) може бути як однаковим, так і різним для різних споживачів; г) інформація є недостатньою для відповіді.

20. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів; б) індивідуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ; г) інформація є недостатньою для відповіді.

21. Другий закон Госсена:

а) описує рівновагу споживача; б) твердить, що для максимального задоволення потреб необхідно при-

пинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою;

в) визначає, що споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, послідовно рухаючись до оптимального стану, за якого змінювати структуру споживання невигідно;

г) всі відповіді правильні.

82Мікроекономіка. Практикум

22.Ціна груш і яблук однакова і становить 2 грн. за кілограм. Споживач, який прагне максимізувати корисність від їх споживання, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук, доки ціна на них однакова; б) купити таку кількість груш і яблук, для якої гранична норма заміни

благ дорівнювала б одиниці; в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б до-

ходу споживача; г) правильні відповіді б) і в).

23. Якщо для обраного споживачем кошика MUX/MUY=9, а PX/PY=7, то:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги; б) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Х і

менше товару Y;

в) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Y і менше товару Х;

г) споживач не має стимулу для зміни структури споживання.

24. Рівновага споживача на карті байдужості – це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості; б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією; г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.

25. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) він максимізує граничну корисність; б) обирає комбінацію товарів, яка графічно відповідає точці дотику бю-

джетної лінії та кривої байдужості; в) його бюджет цілком витрачений, а зважені за цінами граничні корис-

ності двох благ рівні; г) правильні відповіді б) і в).

26. Вибір оптимального кошика означає, що споживач повинен:

а) переконатися, що ціни товарів, які він купує, пропорційні їх сукупній корисності;

б) купувати лише нормальні блага; в) розподілити доход так, щоб остання гривня, витрачена на придбання

будь-якого блага, надавала йому однакову граничну корисність; г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корис-

ності грошей.

84Мікроекономіка. Практикум

33.* Споживач купує лише яблука та сливи. Ціна яблук – 2 грн. за кілограм, ціна слив – 1,5 грн. Споживач може витратити на покупку цих товарів 16 грн. Для оптимального споживчого кошика гранична норма заміни слив яблуками становитиме:

34.* Бюджетна лінія споживача описується рівнянням: 15Х+25Y=900. Оптимальний кошик споживача містить 30 одиниць Y, а кількість товару Х в цьому кошику становить:

35.* Для споживача товари Х і Y є абсолютними замінниками у пропорції 1:1. Ціна товару Х – 1 грн., товару Y – 1,5 грн. Споживач максимізує корисність, якщо:

а) гранична норма заміни товару Х товаром Y становить 2/3; б) споживач витрачає весь свій доход на товар Х;

в) споживач витрачає весь свій доход на товарY;

г) гранична норма заміни товару Х товаром Y становить 3/2.

Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження:

1.Нахил бюджетної лінії залежить від співвідношення цін двох благ.

2.Зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно до початкової за інших рівних умов.

3.Модель можливого описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який споживчий кошик.

4.Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.

5.Якщо споживач перебуває на певній кривій байдужості і при цьому цілком витрачає свій доход, можна стверджувати, що він максимізує корисність.

6.У точці рівноваги споживача кути нахилу кривої байдужості і бюджетної лінії однакові.

7.Бюджетна лінія зрушиться ліворуч паралельно до початкової, якщо доход споживача зменшиться.

8.Зміни доходу споживача та ринкових цін змінюють купівельну спроможність споживача і впливають на положення бюджетної лінії.

9.Зрушення бюджетної лінії відбуваються внаслідок зміни рівня задоволення потреб споживача.

10.За умови MU X / PX = MUY / PY крива байдужості є дотичною до бюджетної лінії.

11.У стані рівноваги споживача гранична корисність товару Х дорівнює граничній корисності товару Y.

12.Умова рівноваги споживача за кардиналістською теорією не відрізняється від умови рівноваги споживача за ординалістською теорією.

13.Оптимальний споживчий кошик повинен розміщуватись на бюджетній лінії і належати до найвищої з можливих кривих байдужості.

14.Розширене бюджетне обмеження відрізняється від звичайного тим, що відображає видатки споживача не на два, а на множину товарів в межах його доходу.

15.Другий закон Госсена описує умову рівноваги споживача.

16.Досягнувши стану рівноваги, споживач не має потреби змінювати структуру споживання, купувати одного товару більше, а іншого – менше.

17.Еквімаржинальний принцип – це принцип рівної корисності.

18.Співвідношення між граничними корисностями та цінами благ є різними для різних споживачів, тоді як співвідношення між граничними корисностями різних благ для всіх споживачів однакові.

19.Багаті витрачають гроші легко, бідні розмірковують над кожною копійкою. Поведінка на ринку тих і інших пояснюється законом спадної граничної корисності.

20.При виборі оптимального кошика з двох товарів – досконалих замінників споживач завжди віддає перевагу більш дешевому з них.

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

Напередодні нового навчального року батьки дали сину-школяру 24 грн. для покупки зошитів і авторучок. Ціна одного зошита – 3 грн., ціна авторучки – 2 грн.

Побудуйте бюджетну лінію школяра, відклавши кількість зошитів на вертикальній, а кількість ручок – на горизонтальній осі.

Визначте, як зміститься бюджетна лінія, якщо:

а) ціна авторучки зросла в 2 рази за інших рівних умов; б) ціна зошита зросла до 4 грн. за інших рівних умов;

в) батьки дали школяру 36 грн., а ціни на товари залишились на рівні початкових;

г) батьки видали школяру 36 грн., ціна авторучки зросла в 2 рази, а ціна зошита зросла до 4 грн.

Задача 5.

Домогосподарка кожного дня купує буханець хліба та пакет молока за цінами відповідно 1 грн. і 0,80 грн. за одиницю. Останнім часом вона купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність останніх одиниць становить відповідно 80 та 70 ютилів.

Чи можна вважати, що вона купує оптимальний набір продуктів? Якщо ні, то поясніть, як їй слід перерозподілити свої видатки між двома товарами?

Задача 6.*

Припустимо, що сім’я щодня купує продукти A, B, C, ціни яких становлять: PA=2 грн., PB= 5 грн., PC= 10 грн. Граничні корисності одиниць відповідних продуктів (в ютилях) подані у таблиці:

Тижневий бюджет сім’ї становить 65 грн.

Визначте, яку оптимальну кількість кожного продукту придбає сім’я. Скільки гривень вигідніше заощадити, ніж витратити на продукти?

Задача 7.

Дані наступної таблиці характеризують криві байдужості споживача, який розподіляє свій тижневий доход 40 грн. між продуктами харчування та розвагами. Ціна одиниці продуктів харчування(товар X) становить 1 грн., ціна одиниці розваг (товар Y) - 2 грн. Криві байдужості позначені як U1 та U2 .

Поверхні байдужості

1.Накресліть криві байдужості та бюджетну лінію.

2.Визначте, який набір продуктів харчування та розваг є оптимальним для споживача. Чи задовольняє ваша відповідь умові рівноваги споживача?

Задача 8.

Домогосподарка вважає вершкове масло і бутербродний маргарин абсолютними замінниками: MRS=1 для всіх рівнів споживання. Вона витрачає на покупку цих товарів 20 грн. протягом місяця, пачка вершкового масла коштує 2 грн., пачка маргарину - 1 грн.

88Мікроекономіка. Практикум

1.Накресліть криві байдужості, які відповідають уподобанням домогосподарки, відкладаючи кількість маргарину на горизонтальній, а кількість масла – на вертикальній осі, та бюджетну лінію. Визначте оптимальний споживчий кошик.

2.Як змінилося б рішення домогосподарки, якби пачка вершкового масла коштувала 1 грн., а пачка бутербродного маргарину - 2 грн.?

3.Яким було б її рішення, якби ціни масла і маргарину були рівні?

Задача 9.

Студент полюбляє чай з цукром, при цьому він завжди додає на склянку чаю 2 ложечки цукру, при іншому співвідношенні чаю та цукру він взагалі відмовиться від його споживання. Щотижневі видатки студента на чай з цукром становлять 4 грн., ціна ложки цукру 5 коп., ціна склянки чаю - 15 коп.

1.Накресліть криві байдужості та бюджетну лінію споживача. Визначте точку рівноваги.

2.Яка кількість цукру та чаю є для студента оптимальною в межах його бюджету?

Задача 10*.

Студентка може витратити на покупку фруктів – апельсинів (Х) та яблук (Y) – 30 грн. на місяць.

Визначте множину наборів фруктів, доступних для студентки, якщо в травні ціна апельсинів становила 5 грн. за кілограм, а яблук – 3 грн.

У серпні доход студентки зріс, і тепер вона може витратити на покупку фруктів 60 грн. Яблука подешевшали і коштують 2 грн. за кілограм, а при покупці понад 5 кг апельсинів встановлено знижку, вони продаються за ціною 4 грн. за кілограм.

Визначте, які набори фруктів будуть бюджетно доступними для студентки у серпні. Побудуйте відповідні графіки бюджетного обмеження.

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

На графіку зображена модель вибору споживачем оптимального кошика з двома товарами X та Y. Позначте на графіку точки, які відповідали б наступним ситуаціям:

1)споживач максимізує корисність від споживання товарів Х і Y;

2)споживач купує тільки товар Х;

3)споживач купує тільки товар Y;

4)споживач купує набір, на який не витрачає всього доходу;

5)споживач обирає набір, що має корисність U2, але виходить за межі його бюджету;

6)споживач обирає набір, що має корис-

ність U1, його бюджет цілком витрачений, але вибір не є оптимальним;

7)споживач обирає набір вищого рівня корисності, що виходить за межі його бюджету.

Вправа 2.

Споживач вибрав оптимальний споживчий кошик А, в якому по 2,5 одиниці товарів Х і Y. Доход, витрачений на його придбання, становить 40 грн.

1.Визначте ціни товарів Х і Y.

2.Поясніть, під впливом якого чинника споживач зміг переміститись у точку рівноваги С і збіль-

шити споживання обох товарів?

3.Як повинен змінитись доход споживача за інших рівних умов, щоб він зміг обрати кошик В замість кошика С? Проілюструйте цю зміну графічно.

Вправа 3.

На графіку представлена двопродуктова модель споживчого вибору. Припустимо, що MRS у точці рівноваги дорівнює 0,25.

1. Поясніть логіку оптимізації вибору споживача за даних умов.

2. Як називається представлена ситуація і відповідна рівновага?

Вправа 4.

1.Поясніть, яка ситуація споживчого вибору ілюстрована представленим графіком.

2.Чому оптимальний споживчий кошик передбачає витрачання всього бюджету лише на один з товарів?

3.За якої умови споживач обрав би кошик лише з товаром Y?

4.За якої умови споживача задовольнив би будь-який набір товарів Х і Y?