- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •18. Архітектура Київської русі
- •22 Творчість Пінзеля
- •23.Християнське мистецтво…..
- •24. Фольклор і народна культура
- •25. Українські народні пісні її виконавці…..
- •26.Кобзарське мистецтво і його представники.
- •27.Звичаї та обряди українців.
- •28.Гуманізм у Відродженні
- •29. Титани європейського Відродження
- •30. Українську культурне піднесення кінця 15 поч 17 стол
- •31.Вишивка. Килимарство
- •32. Писанки та писанкарство на Україні
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •Сучасна різьба Різьблення по дереву й до наших днів залишається одним з національних видів прикладного мистецтва народів нашої країни. Не всяка деревина гарна для різьблення.
- •33. Кераміка та вироби зі скла
- •34. Народна архітектура
- •35. Украънське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальны риси Українського барокко, козацьке барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •39.Іван мазепа – гетьман будівничий, поет
- •41. Режисер та скульптор і. Кавалерідзе.
- •Біографія
- •43 Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •46. Епоха просвітительства в європі та україні
- •Епоха просвітництва в Європі і на Україні
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві
- •48. Романтизм, сентименталізм, реалізм
- •49. Натуралізм, імпресіонізм……
- •50. Українська архітектура й образотворче мистецтво другої половини хіх ст.
- •51. Т.Шевченко - художник.
- •52. Катерина Білокур та її доля
- •54. Архипенко
- •55Тетяна Яблонська
- •59. Модернізм
- •63. Відлига і поява 60-ів
- •64Постмодернізм в українському мистецтві
- •65. Олександр Довженко
- •66Іван Миколайчук
- •67 Богдан Ступка
- •68Велико- Сороченський іконостас
- •69Картина «катерина»
- •70Манявський скид
- •71Софія київська
- •72Кирилівська церква
- •73Почаївська лавра
- •74Києво-Печерська Лавра
- •79. Українська ніч Куїджі
- •80.Андріївська Церква
- •81Палац у кач… сокиринцях
- •82Шевченківські місця на Укр
- •83Гетьманські столиці
- •84 Саркофаг Ярослава Мудрого
- •85.Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри Сардиського
- •87Будинок з Химерам
- •89. Тіні забутих предків
- •90«Земля» Довженка
- •92. «Україна в огні»
- •93. Печера Вертеба
- •95 Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
81Палац у кач… сокиринцях
Качанівський палац
Час заснування-1770-ті роки
Засновники граф П. Румянцев-Задунайський
Унікальність- Від будинку прислуги до палацу вів підземний хід; на прикінці ХІХ ст. палац і вся садиба була повністю електрофіковані та мали телефонний зв`язок
Місце знаходження
Україна, Чернігівсьа область, Ічнянскьий район, с.Качанівка (на території Нацонального історико-культурного заповідника Качанівка)
Палац, який є чільним елементом ансамблю і якому композиційне підпорядковано інші елементи, спорудив 1771 року український будівничий Максим Мосцепанов (Мосципанов) за проектом московського архітекта Карла Бланка. Фахівці, що досліджували палац, опрацьовуючи проект його реставрації, налічують п'ять будівельних етапів:
1771 - 1780-і і роки - зведення палацу й флігелів в архітектурних формах, перехідних від бароко до класицизму;
1808-1824 - перебудова палацу в стильових формах класицизму з добудовою флігелів;
1824-1866 - внутрішні перебудови;
1866-1897 - зведення водонапірної вежі;
1897-1917 роки - обмурування дерев'яних стін палацу цеглою, збільшення габаритів бані, переоздоблення інтер'єрів.
Споруда дійшла до нас у стилістичних формах класицизму з деякими елементами, властивими добі історизму. Вона цегляна, другий поверх дерев'яний, обмурований цеглою. В опорядженні інтер'єрів використано червоне дерево, дуб, природний і штучний мармур, поліхромну метлахську плитку, кольорове скло.
Палац має симетрично-осьову композицію. Він прямокутний у плані з трьома ризалітами з паркового боку. Загальні габарити в плані - 73х21 м. На чоловому фасаді під прямим кутом до центрального корпусу прилягають два одноповерхові флігелі, завдяки яким палац зберігає традиційну подібну форму плану. Центральна частина увінчана півсферичною декоративною банею на високому рустованому циліндричному підбаннику, яка акцентує не тільки головну вісь будівлі, а й композиційну вісь усього паркового ансамблю, що дуже добре показано на хрестоматійно відомому полотні Василя Штернберг а з Національного художнього музею. Ребристу баню увінчує невеликий оглядовий майданчик, огороджений металевими Ґратами. Підбанник має овальні вікна, облямовані профільованими лиштвами. Центральна частина головного фасаду палацу підкреслена глибокою лоджією на два поверхи, обмеженою наріжними пілонами і чотириколонним портиком доричного ордера, що несе антаблемент з тригліфами й розетками в метопах.
Завершується портик складним за композицією ступінчастим фронтоном, до якого прилягає з обох боків парапет-балюстрада, прикрашена вазами. Обабіч центральної частини фронтону - скульптури, а в центрі - барельєфна композиція, обмежена спареними пілястрами, що несуть антаблемент і трикутний фронтон. Стіни головного фасаду декоровані рустом. Віконні прорізи прямокутні, на другому поверсі вони увінчані прямими сандриками й ліпними прикрасами.
Розкрепування головного фасаду акцентовані тридільними вікнами з ліпним і профільованим декором. Під вікнами другого поверху - балюстрада фальшивого парапету. Парковий фасад близький за архітектурним вирішенням до головного, але трактований мальовничіше. У центрі - шестиколонний портик тосканського ордера, увінчаний трикутним фронтоном, у тимпані якого -барельєфне ліплення рослинного характеру. Ризаліти й причілки оперезані колонадою на рівні першого поверху, яка несе основну терасу другого поверху з ажурною металевою огорожею. Їм відповідає балкон другого поверху в межах портика. Ризаліти на рівні першого поверху скруї пені, другого - п'ятигранні.
Розпланування палацу коридорно-анфіладне в центральному корпусі й коридорне у флігелях. Розпланувальна структура заціліла дотепер без значних змін. На першому поверсі центрального корпусу містяться вестибюль і літня зала. Вестибюль має фільончасту обшивку стін. Звідси дерев'яні сходи ведуть до їдальні та лицарської зали, в якій лишилося професійне мальовання плафона початку XIX століття. У палаці збереглися фрагменти старовинного інтер'єру - каміни, дзеркала з мармуровою підставкою, кахляні груби тощо. Палац дуже цікавий як унікальна пам'ятка садибного палацового ансамблю.