- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •18. Архітектура Київської русі
- •22 Творчість Пінзеля
- •23.Християнське мистецтво…..
- •24. Фольклор і народна культура
- •25. Українські народні пісні її виконавці…..
- •26.Кобзарське мистецтво і його представники.
- •27.Звичаї та обряди українців.
- •28.Гуманізм у Відродженні
- •29. Титани європейського Відродження
- •30. Українську культурне піднесення кінця 15 поч 17 стол
- •31.Вишивка. Килимарство
- •32. Писанки та писанкарство на Україні
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •Сучасна різьба Різьблення по дереву й до наших днів залишається одним з національних видів прикладного мистецтва народів нашої країни. Не всяка деревина гарна для різьблення.
- •33. Кераміка та вироби зі скла
- •34. Народна архітектура
- •35. Украънське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальны риси Українського барокко, козацьке барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •39.Іван мазепа – гетьман будівничий, поет
- •41. Режисер та скульптор і. Кавалерідзе.
- •Біографія
- •43 Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •46. Епоха просвітительства в європі та україні
- •Епоха просвітництва в Європі і на Україні
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві
- •48. Романтизм, сентименталізм, реалізм
- •49. Натуралізм, імпресіонізм……
- •50. Українська архітектура й образотворче мистецтво другої половини хіх ст.
- •51. Т.Шевченко - художник.
- •52. Катерина Білокур та її доля
- •54. Архипенко
- •55Тетяна Яблонська
- •59. Модернізм
- •63. Відлига і поява 60-ів
- •64Постмодернізм в українському мистецтві
- •65. Олександр Довженко
- •66Іван Миколайчук
- •67 Богдан Ступка
- •68Велико- Сороченський іконостас
- •69Картина «катерина»
- •70Манявський скид
- •71Софія київська
- •72Кирилівська церква
- •73Почаївська лавра
- •74Києво-Печерська Лавра
- •79. Українська ніч Куїджі
- •80.Андріївська Церква
- •81Палац у кач… сокиринцях
- •82Шевченківські місця на Укр
- •83Гетьманські столиці
- •84 Саркофаг Ярослава Мудрого
- •85.Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри Сардиського
- •87Будинок з Химерам
- •89. Тіні забутих предків
- •90«Земля» Довженка
- •92. «Україна в огні»
- •93. Печера Вертеба
- •95 Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
66Іван Миколайчук
Іва́н Васи́льович Миколайчу́к (15 червня 1941, Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область — † 3 серпня 1987, Київ) — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. «Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко» — казав про Миколайчука Сергій Параджанов.
Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не надали, Шевченківську премію він отримав посмертно, бо в УРСР носив тавро "неблагонадійного".
Народився у багатодітній селянській родині - одним із 13 дітей; дехто з його братів і сестер досі мешкає в с. Чортория. У селі відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу. З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі. Закінчив середню школу в с. Брусниця (її дерев'яне приміщення збереглося, а в новому приміщенні зараз діє музей І.Миколайчука).
1957 - закінчив Чернівецьке музичне училище.
1961 - закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської.
29 серпня 1962 - одружився з акторкою того ж театру Марією Карп'юк.
1963-1965 — навчання на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).
В кіно дебютував ще студентом - у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє». Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків». Знімався в них одночасно, також навчаючись на 2-му курсі. «Тіні забутих предків» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеcа.
У фільмі «Комісари» (1970) зіграв комісара Громова - людину з загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Картина стала помітним явищем в українському кіноматографі, вона довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру. З фільму «Білий птах з чорною ознакою» (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука — крім актора, він стає ще й сценаристом.
У фільмі Бориса Івченка «Пропала грамота» (1972) був не лише виконавцем колоритної ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером. Працював над музичним оформленням фільму - картину супроводили пісні у виконанні тріо «Золоті ключі» (Ніна Матвієнко, дружина Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська), у створенні якого І.Миколайчук відіграв не останню роль. В «Пропалій грамоті» він дав нове життя звучанню бандури — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента.
У 1970-х рр. почалися гоніння на діячів української культури. Вилучили з кіно, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року, під час зйомок фільму «Анничка». У відповідь Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між "націоналізмом" і "патріотизмом". Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як "людину ворожої ідеології". Ще більш ускладнилася ситуація після фільму «Білий птах з чорною ознакою». Стрічку, що здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, сприйняли як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Акторові не раз доводилося пояснювати свою позицію в різних інстанціях. «Тіні забутих предків» на довший час фактично заборонили до показу. «Пропала грамота» вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х рр. І.Миколайчука поступово майже відлучили від творчого процесу. Протягом 5 років за вказівками партійних бонз його прізвище викреслювали з більшості знімальних груп, хоча багато режисерів хотіли бачити актора у своїх фільмах.
Лише 1979 року, завдяки заступництву секретаря з питань ідеологічної роботи Харківського обкому КПУ Володимира Івашка, вдалося отримати дозвіл на зйомки фільму “Вавилон ХХ” за романом Василя Земляка “Лебедина зграя”, в якому Миколайчук виступив сценаристом, режисером, актором і навіть композитором. 1980 року картина здобула приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе. Наступний фільм, «Така пізня, така тепла осінь» (1981), режисером якого був Миколайчук і сцени з якого раз у раз перезнімалися з ідеологічних міркувань, уже не мав такого успіху, як «Вавілон ХХ».
1983 - Миколайчук створив сценарій картини «Небилиці про Івана», 1984-го готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, але постановку «Небилиць…» дозволили лише восени 1986 року. Проте через важку хворобу автор розпочати зйомки так і не зміг. Фільм зняв 1989 року (уже по смерті Миколайчука) Борис Івченко.
1964 — «Сон» (Тарас Шевченко)
1964 — «Тіні забутих предків» (Іван Палійчук)
1965 — «Гадюка», актор
1966 — «Бур'ян», актор
1967 — «Дві смерті», актор
1967 — «Київські мелодії», актор
1968 — «Помилка Оноре де Бальзака», актор
1968 — «Анничка», актор
1968 — «Камінний хрест», актор
1968 — «Розвідники», актор
1968 — «Визволення» (кіноепопея), частина 1-«Вогняна дуга», (Савчук)
1969 — «Визволення» (кіноепопея), частина 2-«Прорив», (Савчук)
1970 — «Білий птах з чорною ознакою», сценарист, актор
1970 — «Комісари», актор
1971 — «Іду до тебе», актор
1971 — «Лада з країни Берендеїв», актор
1971 — «Захар Беркут», (Захар Беркут)
1972 — «Наперекір усьому», актор
1972 — «Пропала грамота» (Козак Василь)
1973 — «Повість про жінку», актор
1973 — «Коли людина посміхнулась», актор
1974 — «Марина», актор
1974 — «Мріяти і жити», сценарист
1975 — «Канал», актор
1976 — «Тривожний місяць вересень», актор
1977 — «Відлюдько», сценарист
1978 — «Море», актор
1978 — «Під сузір'ям Близнюків», сценарист
1979 — «Вавілон ХХ», актор, композитор, режисер, сценарист
1980 — «Лісова пісня. Мавка», актор
1981 — «Така пізня, така тепла осінь», актор, режисер, сценарист
1982 — «Повернення Баттерфляй», актор
1983 — «Легенда про княгиню Ольгу», актор
1983 — «Миргород та його мешканці», актор
1986 — «І в звуках пам'ять відгукнеться...», сценарист
— «Небилиці про Івана», сценарист