18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.

Л. С. Виготський вирізняв три типи періодизацій психічного розвитку:

– за зовнішнім критерієм ; – за однією ознакою дитячого розвитку ; – за системою суттєвих особливостей дитячого розвитку.

Періодизації психічного та особистісного розвитку поділяються на часткові (охоплюють частину життя) і повні (охоплюють все життя людини).

Шарлотта Бюлер вирізняє наступні періоди:

• до 16–20 рр. Відсутність сім’ї, професійного та життєвого шляху;

• від 16–20 до 25–30 рр. Попереднє самовизначення, створення сім’ї;

• від 25–30 до 45–50 рр. Зрілість, сім’я, суспільне визнання, наявність конкретних життєвих цілей, самореалізація;

• від 45–50 до 65–70 рр. Старіння, душевна криза, зникнення самовизначення;

• від 65–70 рр. Старість, відсутність соціальних зв’язків, втрата цілей, самозавершеність.

Концепція розвитку особистості Еріка Еріксона :

Грудна фаза – до 1 р. Головна особа на цій фазі – мати. Основне завдання полягає у виробленні ще неусвідомленого почуття «базової довіри» немовляти до зовнішнього світу. Головний метод — турбота і любов батьків.

Повзункова фаза – до 3-х років. Головні особи – батьки. У дитини формується відчуття самостійності та особистої цінності або ж їх протилежність — сором’язливість і сумніви в собі.

Дошкільна фаза – до 6 років. Значущі особи – батьки, брати, сестри. Формується ініціативність. Закладається почуття справедливості, прагнення виконувати правила.

Передпубертатна фаза – до 12 років. Головні особи – в шкільному середовищі, сусіди. Розвиваються почуття підприємливості та ефективності, цілеспрямованість.

Юність – до 18 р. Значущі оточуючі – ровесники. З’являється відчуття власної унікальності, відмінності від інших.

Рання зрілість. Значущі особи – друзі. З’являється потреба і здатність до інтимного психологічного контакту з іншою людиною, зокрема й до сексуальної близькості.

Середній вік. Провідні цінності – професія, батьки. Особистість відзначається творчою діяльністю і почуттям продуктивності, що поширюються на сфери професійної праці, турботи про інших людей, зокрема про дітей.

Пізня зрілість. Значуще оточення – людство, близькі. Поява почуття повноти життя, виконаного обов’язку, завершеності шляху.

19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи

Періодизація на основі праць Д.Ельконіна,Л.Божович,В.Давидова,І.Дубровіної має наступний вигляд.

Вік	Соціальна ситуація	Провідна діяльність	Новоутворення особистості	Новоутворення психіки
Немовлячий вік-до 1 року	Повна залежність від дорослого	Безпосередньо емоційне спілкування з дорослими	Потреби спілкування з іншими.Емоційне ставлення до них.	Сприймання,хапання,сенсомоторні дії.
Раній вік-1-3р.	Співпраця з дорослими в оволодіні побутовими предметами	Предметно-маніпулятивна гра	Мовлення і свідомість	Наочно-дійове мислення,сприймання
Дошк.вік-до 3-7 р.	Вимоги дорослого пов’язані зі вступом дитини до школи	Сюжетно-рольова гра	Підпорядкування мотивів,етичні норми,прагнення до суспільно-корисної діяльності	Елементи довільності поведінки
Молод.шкіл.вік – 7-11	Вступ до школи.Вимоги дорослих повзані з навчанням	Навчальна діяльність	Пізнавальні інтереси,норми взаємин,розуміння соціального значення своєї діяльності.	Теоретичне мислення,рефлексія,внут.стан діяльності.
Підліток 11-14	Обмеження дорослих самостійності дитини,бажання спілкув. з ровесниками	Інтимно-особист. спілкування	Почуття до- рослості. Плани на майбутнє	Самостійний аналіз соціальних явищ
Раній юнац.вік 14-18	Професійна під готовка, політичні, юридичні права, як у дорослих.	Навчально- професійна	Відповідаль- ність,самоді- яльність, реаль- не уявлення про майбутнє, го- товність до про- фесійного са- мовизначення	Професійне спрямування в пізнавальних інтересах