116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.

Етичні норми спочатку представлені у свідомості дитини як когнітивні утворення (уявлення) і не виступають у ролі  мотиву їх поведінки: малюк знає, як потрібно, але не завжди чинить саме так. Спочатку виконання моральних норм  має  зовнішню зумовленість: вимоги  дорослого. У 5–7 р. дошкільники переходять від зовні  зумовленої моральності  до  свідомої. Етична  норма стає  регулятором взаємовідносин між людьми, усвідомлюється як умова колективної діяльності. Зовнішній контроль з боку  дорослого знижується.  Поведінка дитини стає етичною навіть за відсутності дорослого і у випадку, якщо дитина впевнена в безкарності свого  вчинку і не бачить вигоди для  себе. Етична норма стає мотивом поведінки. Зв’язок між етичною свідомістю і етичною поведінкою – мета і найголовніший показник морального розвитку дошкільника. Для  подолання конфлікту між етичними нормами як зовнішніми  вимогами і спонуками самої  дитини, вирішальне значення має формування у дошкільника відповідних переживань, що  поступово складаються у стійкі його ставлення до оточуючих та виступають мотивами його  поведінки. Таке  ставлення зароджується у  дошкільному віці  як здатність сприймати та  розуміти емоційні стани інших людей, приходити їм на допомогу, рахуватись із їх  інтересами при  постановці та досягненні своїх  цілей. Умовами формування гуманного ставлення до інших є демократичний стиль виховання, побудований на емоційно-позитивному й виразному ставленні дорослого до дитини; організація спільної діяльності дітей  на засадах співпраці. Формуванню взаємозв’язку етичної свідомості і поведінки сприяють ситуації морального вибору, коли дошкільник сам вирішує, як вчинити: піти  на цікаву прогулянку, або допомогти дорослому; з’їсти цукерку самому або віднести мамі; погратись з новою  іграшкою, або поступитися нею молодшому. Роблячи вибір  на користь дотримання норми, дитина одержує задоволення. Поступово така поведінка стає звичкою і з’являється потреба дотримуватись норми. У молодших дошкільників відзначається байдуже ставлення до ровесників та до оцінок, що ровесники отримували від дорослих. У середньому дошкільному віці різко зростає увага до ровесника. Спілкування дітей  опосередковується предметною чи ігровою діяльністю. Діти ревниво спостерігають за діями ровесників, їх успіхами. Співпереживання ровесникам часто проявляється неадекватно: успіхи товариша можуть засмучувати, а невдачі радувати. Різко зростає кількість та  гострота конфліктів між дітьми. Ровесник виступає предметом постійного порівняння з собою,  спрямованого на  протиставлення, відокремлення себе  із  колективу дітей. Таким чином дитина завойовує визнання та повагу з боку  ровесників. До 6 років значно зростає емоційне залучення у дії ровесника, характерним є адекватне співпереживання.

117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.

У процесі формування етичної свідомості й  моральної поведінки  дошкільника  важливим фактором слугує оцінна дія  дорослого. Її  сприймання та  розуміння дитиною згодом  призводить до виникнення такої оцінної дії в самої  дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше виділяє і оцінює. Поступово вплив оцінки дорослого на поведінку дітей  зростає, оскільки дорослий все більше сприймається як зразок, еталон, з яким дитина порівнює себе і свої дії.

Щоб мати якомога більший виховний вплив оцінка дорослого повинна відзначатись такими ознаками:

–          бути  об’єктивною і тактовною; слід  спочатку виділяти позитивні сторони, не загострюючи увагу на негативних, але дитина має зрозуміти, чим  саме невдоволений дорослий. Оцінювати не саму  дитину, а її вчинки. Осуд використовують у виняткових випадках, показавши, як треба робити;

–          орієнтованою на саму  поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими дітьми, яке руйнує взаємини дітей;

–          диференційованою. Потрібно показати, за що саме дитина оцінюється певним чином; 

–          систематичною, з  достатнім і  різноманітним унаочненням.

Для  формування моральних уявлень дітей  важливими є бесіди  з дорослими на етичну тематику. Дитина прагне розібратись у складних  етичних питаннях, зрозуміти критерії моральної оцінки, намагається знайти виправдання негідним вчинкам ровесників

Найбільше приваблює старшого дошкільника  та тематика дитячої книжки, що розкриває питання соціально-моральної поведінки людини, суспільних норм і цінностей, характеру особистості. Дитина прагне проникнути в сутність взаємин між людьми, дати оцінку якостям характеру особистості і вчинкам людини. У процесі роботи над змістом літературних творів дитина прагне з’ясувати ставлення дорослого до прочитаного, його схвалення чи осуд вчинків героїв.

Згодом у дитини виникають власні оцінки змісту прослуханого. Герої літературних творів чітко розподіляються на дві протилежних групи: позитивні чи негативні.

Важливо, що  дитина починає відрізняти текст та  ілюстрації  до нього як складові частини дитячої книжки. В старшого дошкільника з’являється інтерес не тільки до ілюстрацій, а й до змісту, прихованого у незрозумілому тексті. Така здатність дитини становить передумову до сприймання навчальної літератури в школі, слугує мотивом оволодіння навичкою читання.