Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія дитяча.doc
Скачиваний:
397
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.

Для життєдіяльності людини важливу роль відіграє забезпечення її побуту, як основи для ускладнення активності особистості.

З перших днів свого життя немовля включа ється у побутові процеси, організовувані дорослим для задоволення вроджених потреб малюка.

За 1 рік життя в дитини формується емоційний етап в освоєнні побутової діяльності, головною ознакою якого є позитивне ставлення до побутових процесів. Дитина отримує певне уявлення про послідовність побутових процесів, засвоюючи режим дня – обгрунтований розподіл у часі і правильну послідовність задоволення основних фізіологічних потреб дитини уві сні, годуванні й активності. Першим компонентом режиму дня, якого починає дотримуватись дитина, є виділення періоду нічного сну та денної активності.

Привчання дорослим дитини до фіксованого режиму дня становить головний зміст виховання у немовлячому віці. Важливою умовою розвитку немовляти є виявлення ним направленої активності під час побутових процесів.

До кінця 1-го місяця малюк може підтримувати пляшечку під час їжі. До кінця 2-го місяця дитина впізнає пляшку для годування, підтягає до неї голівку, захоплює соску ротом. З 4 місяців малюк сам утримує руками пляшечку для годування. Відбувається поступовий перехід від годування дитини за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4,5–6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5–6 міс. дитина п’є з чашки, яку тримає дорослий. Розширення направленої активності немовляти при здійсненні побутових процесів досліджували Н. М. Аксаріна, К. Л. Пантюхіна, Н. М. Щелованов, які вирізнили наступні етапи. Спочатку активність немовляти проявляється переважно у процесі годування. У 6–7,5 міс. малюк під час годування сидить, спираючись на руку дорослого, який його годує, а з 7,5 міс. привчається їсти за високим столом. У 7 міс. дитина втримує хліб, сухарик, печиво в руці та їсть їх. У 9–10 міс. утримує чашку за допомогою дорослого. Якщо привчати дитину до акуратності, наприклад пов’язувати їй серветку, прагнути годувати так, щоб не забруднити обличчя і одяг . Психологічні особливості побутової діяльності в дошкільному віці малюка, підтримувати чистоту на столі, то і малюк прагнутиме акуратності. З ІІ півріччя дорослий залучає дитину до участі в одяганні й роздяганні, називаючи предмети і дії. У 8–9 міс. малюк виконує елементарні вказівки дорослого, які полегшують процес одягання: лягти, сісти, підняти руку тощо. Тенденція до розширення власної активності дитини під час виконання побутових процедур стає чимдалі помітнішою, приводячи у майбутньому до оволодіння дитиною діяльністю самообслуговування.

42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.

Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності.

Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у своєму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, догляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурно- гігієнічних навичок дорослої людини. Процес формування навичок побутової діяльності включає спостереження за діями дорослих при виконанні побутових процесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами. Виконання побутових дій разом із дорослим. Дорослий показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побутових процесах.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Виявляючи самостійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб’єктом (виконавцем), при цьому реалізується його мотив «Я сам». Виконання побутової діяльності сприяє розвиткові довільності, організованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігієнічних норм. Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових процесів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одягатись, їсти. Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ровесниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному «смачного», чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не виходити з-за столу під час їжі, говорити «дякую», чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови систематичного й послідовного контролю дорослого за самостійним виконанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбаннями особистості.