- •1. Предмет і структура дитячої психології.
- •2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- •4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •5. Принципи вивчення психіки дитини.
- •6. Класифікація методів дитячої психології.
- •7. Спостереження як метод дитячої психології.
- •8. Експеримент у дитячій психології.
- •9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- •10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- •11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- •12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- •13. Дитяча психологія в Україні
- •14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- •15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- •16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- •17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- •18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- •19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- •20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- •21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- •22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- •23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- •24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- •25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- •26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- •27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- •28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- •29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- •30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- •32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- •34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- •35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- •36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- •37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- •39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- •41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- •42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- •45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- •46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- •47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- •48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- •49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- •50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- •53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- •57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- •58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- •59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- •60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- •1)Особливості малюнка дошкільника
- •61.Особливості малюнка дошкільника.
- •62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- •63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- •64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- •65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- •66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- •67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- •69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- •70. Розвиток пасивного мовлення.
- •71.Поява активного мовлення.
- •72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- •74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- •75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- •76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- •77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- •78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- •79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- •80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- •81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- •82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- •83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- •84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- •85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- •86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- •87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- •88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- •89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- •90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- •Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- •Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- •91. Розвиток міркувань дошкільника.
- •92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- •93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- •94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- •95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- •96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- •97. Уява старшого дошкільника.
- •98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- •99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- •100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- •101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- •102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- •103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- •104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- •105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- •106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- •107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- •108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- •109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- •110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- •111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- •112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- •113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- •114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- •115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- •116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- •117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- •118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- •120. Розвиток здібностей дошкільника.
- •121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- •122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- •123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- •124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- •125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- •126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- •127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- •128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- •129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- •130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- •131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- •132.Діяльність молодшого школяра.
- •133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- •134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- •135. Особистість молодшого школяра.
- •137. Криза підліткового віку.
- •138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- •139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- •140.Взаємини підлітка з дорослими.
- •141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- •142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- •143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- •145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- •146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- •147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- •148. Розвиток самосвідомості старшокласника.
84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Пам’ять дитини раннього віку все ще залежить від можливостей її сприймання. Оволодіння предметною діяльністю у ранньому віці призводить до стрімкого стрибка у розвитку сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об’єктах. Зростає і рухова самостійність дитини, до дозволяє значно розширити її контакти з оточуючим. Дитина розрізняє низку властивостей предметів, особливо добре ті з них, які часто виступають умовами виконання предметних дій: форму, розмір, просторові співвідношення. Гірше – колір.
Успіхи у розвитку сприймання позитивно позначаються на розвиткові пам’яті. У впізнаванні дитина орієнтується на знайомі властивості предметів, а не на їх оточення, тому впізнавання стає позаситуативним, більш узагальненим. Зміна деяких зовнішніх ознак об’єктів не вводить більше дитину в оману: вона впізнає маму і у сукні, і у шубі.
Важливим етапом у розвитку пам’яті є її диференціація та інтеграція серед психічних процесів. Одразу після року пам’ять дитини поступово відокремлюється від процесу сприйняття. Замість впізнавання (тобто відтворення при повторному сприйманні) виникає відтворення з опорою на образ об’єкту за його відсутності. Чимдалі більше зростає тривалість збереження образів пам’яті: у 2 роки дитина впізнає знайоме обличчя після перерви у 1,5–2 місяців, а з 2-х років – об’єкти, сприйняті рік тому. Запам’ятовування за змістом включає не тільки образи об’єктів, осіб, але й елементарні способи поведінки та дій. Дитина засвоює, що можна, а що заборонено, як слід збиратись на прогулянку, вітатись з іншими дітьми, звертатись до старших тощо. На основі розвитку мовлення стає можливою тісніша інтеграція цього процесу із пам’яттю. У результаті інтенсивно розвивається сло- весна пам’ять.
Починає діяти принцип смислової організації пам’яті, коли краще запам’ятовується те, що добре зрозуміле людині. Дитина не тільки краще розуміє слова дорослого, але й прагне до цього. На основі словесної пам’яті та процесу розуміння мовлення різко 205 Розвиток пам’яті дитини до 7 років зростає її лексичний запас. Перехід до активного мовлення зумовлений запам’ятовуванням слів, які дитина може доречно відтворювати для побудови висловлень.
85. Види пам'яті у дошкільному віці.
Протягом дошкільного віку образна пам’ять залишається провідною та досягає свого розквіту. Дитина активно знайомиться з оточуючим світом, отримує значний обсяг вражень, інформації, які вимагають свого узагальнення, групування. Тут на допомогу приходить мислення, яке чимдалі більше включається у мнемічні процеси. Про співвідношення пам’яті і мислення Л. С. Виготський зауважив наступне: якщо для дошкільника подумати означає пригадати, то для молодшого школяра пригадати означає подумати. У дошкільному віці пам’ять за своїми показниками випереджує мислення. Недоліки сприйняття дошкільника також виявляються в результаті його недостатнього осмислення: дитина, передовсім, вирізняє ті ознаки предмету, які «впадають в очі», тобто привертають мимовільну увагу. Запам’ятовування відбувається швидко, але хаотично, без певного порядку в нагромадженні образів. Так і відтворення – відбувається швидко, але безсистемно. Якщо дошкільника просять описати за пам’яттю собаку, то він безсистемно згадує: у собаки хвіст, він бігає, їсть хліб, у нього чотири лапи... Протягом дошкільного віку спостерігається посилення зв’язків між пам’яттю і мисленням, які зумовлюють інтелектуалізацію пам’яті: збільшується обсяг уявлень пам’яті, посилюються зв’язки між окремими образами; збільшується динамічність уявлень, що використовується старшими дошкільниками в різній діяльності; уявлення стають зв’язними й системними, об’єднуються у цілісні картини певної ситуації; стаючи осмисленими, уявлення дедалі більше підлягають керуванню та внутрішній переробці, відтворюються дошкільником відповідно до конкретного завдання.
Засвоєння широкого спектру моторних та сенсомоторних навичок дошкільником не тільки стає можливим на основі рухової пам’яті, але водночас і сприяє її розвиткові. В результаті рухова пам’ять інтенсивно розвивається, зростає її обсяг, що включає ланцюжок пов’язаних і послідовних дій. Стає можливим розпочати навчання дитини грі на музичних інструментах, танцям, видам спорту. Завдяки засвоєнню сенсомоторних стереотипів дитина стає самостійною у побутових процесах. Здатність виконувати рухи за зразком дорослого вдосконалюється: дитина може повторити досить складні поєднання рухів, контролює себе при відсутності зразка на основі уявлень про схему руху. Свого розквіту досягають рухливі ігри, що передбачають не тільки запам’ятовування рухів, але й правил гри. Виникають сприятливі умови для засвоєння трудових навичок, навичок володіння знаряддями праці. Дитина навчається виконувати досить складні трудові операції, що розвивають мілку моторику руки та готують її до оволодіння письмом (ліплення, шиття, вишивання, в’язання).
Словесна пам’ять дошкільника досягає значних успіхів, знаходить свою реалізацію в описовому та пояснювальному мовленні. Дитина напам’ять проговорює доступні для її розуміння вірші, скоромовки, приказки, загадки. На розвиток словесної пам’яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з дорослими та однолітками.
Виникає ще один вид пам’яті – особистісна, яка виявляється у новому виді відтворення – спогадах про події з життя дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками. Дошкільник найдовше запам’ятовує ті події та моменти свого життя, що викликали глибокий емоційний відгук: подарунок улюбленої іграшки, появу меншої дитини в сім’ї, хвороба бабусі.