- •1. Предмет і структура дитячої психології.
- •2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- •4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •5. Принципи вивчення психіки дитини.
- •6. Класифікація методів дитячої психології.
- •7. Спостереження як метод дитячої психології.
- •8. Експеримент у дитячій психології.
- •9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- •10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- •11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- •12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- •13. Дитяча психологія в Україні
- •14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- •15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- •16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- •17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- •18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- •19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- •20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- •21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- •22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- •23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- •24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- •25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- •26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- •27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- •28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- •29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- •30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- •32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- •34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- •35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- •36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- •37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- •39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- •41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- •42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- •45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- •46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- •47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- •48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- •49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- •50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- •53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- •57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- •58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- •59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- •60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- •1)Особливості малюнка дошкільника
- •61.Особливості малюнка дошкільника.
- •62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- •63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- •64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- •65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- •66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- •67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- •69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- •70. Розвиток пасивного мовлення.
- •71.Поява активного мовлення.
- •72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- •74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- •75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- •76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- •77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- •78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- •79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- •80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- •81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- •82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- •83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- •84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- •85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- •86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- •87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- •88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- •89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- •90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- •Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- •Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- •91. Розвиток міркувань дошкільника.
- •92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- •93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- •94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- •95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- •96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- •97. Уява старшого дошкільника.
- •98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- •99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- •100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- •101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- •102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- •103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- •104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- •105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- •106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- •107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- •108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- •109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- •110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- •111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- •112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- •113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- •114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- •115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- •116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- •117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- •118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- •120. Розвиток здібностей дошкільника.
- •121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- •122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- •123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- •124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- •125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- •126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- •127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- •128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- •129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- •130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- •131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- •132.Діяльність молодшого школяра.
- •133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- •134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- •135. Особистість молодшого школяра.
- •137. Криза підліткового віку.
- •138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- •139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- •140.Взаємини підлітка з дорослими.
- •141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- •142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- •143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- •145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- •146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- •147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- •148. Розвиток самосвідомості старшокласника.
9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
У психологічних дослідження дітей широко використовується бесіда: як прийом експериментальної методики або як самостійний метод. Така форма роботи з дітьми часто використовується в педагогічній практиці, тому діти звикли до бесід з дорослими. Серед бесід з дітьми можна виділити ті, які носять запланований характер, та такі, які виникають спонтанно.
Бесіда має чітко усвідомлювану мету і наперед підготовлену систему питань, які формулюються чітко, коротко і точно. Існує низка вимог до формулювання питань. Вони не повинні підказувати дитині яку-небудь відповідь, наприклад. Зміст бесіди повинен стосуватись відомих дітям тем, складатись із простих зрозумілих слів. Деяких тем слід уникати, щоб не травмувати психіку дитини, не пробуджувати у неї неприємних спогадів тощо. Тривалість бесіди 10–15 хвилин. Щоб ефективно використати час бесіди, необхідно, щоб відповіді дітей були інформативними. Для цього досліднику також потрібно правильно формулювати свої питання. Доречними є звертання такого типу: «розкажи, як...», «у які ігри ви граєтесь?», «поясни, чому твоя улюблена казка...».
Здатність дитини вільно почуватись під час бесіди зростає, якщо вона проводиться в ігровій формі з використанням ігрових моментів, які стимулюють інтерес дитини до теми розмови. Крім іграшок, бесіди можуть проводитись з використанням малюнків, картинок, книжечок, будівельного матеріалу тощо. Особливо важливо використовувати наочний матеріал у бесідах з дошкільниками.
Активне оволодіння дітьми різними видами діяльності дозволяє досліджувати їх психіку, спираючись на метод аналізу продуктів дитячої діяльності: казок, розповідей, малюнків, конструкцій, апліка- цій, шкільних зошитів тощо. Значна частина робіт дитини носить виразно творчий характер, в них розкривається його внутрішній світ, думки, переживання, уявлення. Продукти діяльності відображають вміння та навички дитини, властивості її особистості, які забезпечують виконання діяльності: довільність, наполегливість, працездатність, охайність, організованість, самостійність тощо.
Цей метод може застосовуватись стосовно робіт однієї дитини, виконаних протягом тривалого часу, або робіт різних дітей, тобто аналіз продуктів діяльності включає елемент порівняння.
10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
Слід розрізняти науково-психологічне дослідження дитини та вивчення вихованців педагогом. Дослідник вивчає психіку дитини з метою поповнення наукових знань про неї, виявлення нових закономірностей, умов прояву психічних явищ тощо. У професійній діяльності педагога вивчення психіки дитини носить практичне спрямування, зорієнтоване на підвищення ефективності навчання й виховання дітей. Знати особливості кожної дитини педагогу необхідно для забезпечення індивідуального підходу у роботі з нею.
Діагностична функція полягає в оцінці знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку дитини у тісному зв’язку з встановленням особливостей навчально-виховного процесу – зокрема причин, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості та факторів, які сприяють успішному досягненню цілей освіти. Завдання стосовно вивчення дітей педагогом навчальної установи полягають у тому, щоб забезпечити нормативні умови для розвитку їх психіки, вчасно помітити відхилення в ході психічного розвитку, спрогнозувати подальший розвиток дитини та здійснити потрібну профілактику можливих проблем психічного розвитку. Без цього неможливі ефективне виконання педагогом своїх обов’язків, творчий підхід у його роботі.
Для реалізації дослідницької функції педагогу необхідно володі-ти міцними знаннями з вікової, зокрема дитячої, психології.
Повноцінне виконання педагогом професійних функцій неможливе без усвідомлення ним своєї ролі у навчально-виховному процесі з дітьми. Для дитини – педагог виступає старшим, розумним товаришем, партнером по співпраці, завжди готовим прийти на допомогу. Педагог повинен володіти витримкою, тактом, не припускати у своїй поведінці грубих інтонацій, викриків, вміти підтримувати у себе позитивний, оптимістичний настрій.