Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія дитяча.doc
Скачиваний:
397
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.

Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілку­вання мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого під­носить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів.

Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей.

Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональ­ної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим зале­жить від змісту контактів, адекватного рівню комунікативного роз­витку дитини.

С. В. Корницька пропонує три програми взаємодії дорослого з ди­тиною, відповідно до віку останньої. Прийняття дитиною програми виявляється у мінімумі відволікань та проявів небажання контакту­вати, а також у найбільш активній взаємодії.

I  програма: ласка дорослого, що виражає його доброзичливу ува­гу до дитини, посмішка, дотик і поглажування, гойдання. Дорослий бере дитину на руки, на коліна, супроводжує дії ласкавими ніжними словами, що містять схвалення дитини. Цією програмою найбільш задоволені немовлята.

II   програма: спілкування, опосередковане іграшкою або набором іграшок. Спільна дія дорослого і дитини щодо іграшок із забезпечен­ням ініціативності малюка. Для дітей раннього віку.

III   програма: вербальне спілкування. Дорослий розмовляє з дити­ною, декламує вірші, проговорює прозові тексти, уважно дивлячись на дитину. Бесіди на різноманітні теми із підтримкою і заохоченням ініціативи дітей. Для дітей дошкільного віку (3-6 р.), забезпечує най­кращий емоційний настрій та найвищу активність дітей у взаємодії.

Якщо дитина погано сприймає відповідну її вікові програму, то її комунікативна потреба знаходиться за межами вікових показників спілкування. Слід встановити випередження чи відставання розвитку комунікативних потреб і підібрати адекватну програму спілкування.

 

28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.

Найбільш сприятливе для розвитку особистості дітей середньо­го та старшого дошкільного віку спілкування на фоні позитивного, теплого, емоційно забарвленого ставлення вихователя до дитини (за С. Є. Кулачківською).

Позитивні результати дав експеримент, у якому вихователів на­вчали виражати емоції, а дітей адекватно їх розуміти.

В ході цього експерименту з вихователями проводилась бесіда про значення експресії у процесі спілкування, а також спеціальне на­вчання способам вираження своїх емоцій.

Формування у дітей розуміння експресивних засобів було здійсне­но методами:

а) ідентифікації різних емоцій за їх зображенням у формі портре­та, сюжетних картинок;

б) опису дітьми портрета вихователя, зображеного на малюнку;

в) передачі дитиною характерних для вихователя способів вира­ження позитивних і негативних почуттів.

У ході спілкування дорослий виразно виявляв зацікавленість ро­ботою дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, викорис­товував посмішки, лагідну розмову.

ВИСНОВОК про роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого:

-                     дитина недостатньо володіє вмінням розпізнавати і розшифро­вувати експресивно-мімічні засоби спілкування, використову­вані дорослим, і потребує спеціального навчання цьому;

-                     розуміння експресивних засобів спілкування дитиною відбува­ється за умови, якщо дорослий виразно виявляє зацікавленість до роботи дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, використовує посмішки, ласкаву розмову.