Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія дитяча.doc
Скачиваний:
397
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

43. Побутова діяльність у дошкільному віці.

Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці . У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по самообслуговуванню: погано вимив руки, бо не користувався милом;. Поступово ці критерії, які спочатку використовує дорослий, дитина починає вживати при оцінюванні товаришів. Сама ж робити аналогічні помилки, не помічаючи їх. Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових процесів, прагне допомогти дорослому у прибиранні кімнати, у пранні, у догляді за квітами та тваринами тощо. Якщо раніше дитину приваблювало само виконання процесу, то тепер основний інтерес переміщується на отримання схвалення, подяки дорослого. Спостерігається розширення у розумінні смислу побутових процесів, вихід у цьому розумінні на рівень соціальних відносин. Відзначається здатність передбачити наслідки своїх дій. Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність коментувати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації виконання побутових процесів. Для дошкільника засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається легше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Участь дорослого у першому практичному виконанні дії зменшується ,тепер дошкільник діє за словесною інструкцією. Для закріплення культурно-гігієнічних навичок важливо систематично й уважно контролювати дитину, звертати її увагу на ознаки якісного виконання побутового процесу, пояснювати недоліки та орієнтувати на їх подальше подолання. Зростає кількість стійких навичок – звичок, які зумовлюються внутрішніми потребами дитини, а не зовнішніми вимогами дорослих. До кінця дошкільного віку побутові процеси здійснюються без нагадувань дорослих, за ініціативою самих дітей. Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації поведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитись за столом під час прийому їжі, використовуючи при цьому столові прилади. Стежить за своєю зовнішністю. Включення дитини у працю дорослих призводить до зближення культурно-гігієнічних навичок із трудовими. Навички самообслуговування поширюються на допомогу оточуючим: зав’язати шарфик не тільки собі, але й товаришеві, рознести на столики тарілки до обіду всім дітям.

44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.

Вікова динаміка спілкування і спільної діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. Колектив дослідників під керівництвом А. Г. Рузської вирізняє три форми спілкування з ровесниками у дошкільному віці: емоційно- практичне, ситуативно-ділове, позаситуативно-ділове. Спочатку контакти дітей з ровесниками виникають на задоволення потреб в активності та нових враженнях. Під впливом організовуючих впливів дорослого, на основі інших потреб дитини відбувається первинне оформлення потреби дітей у спілкуванні з ровесниками.

Розвиток здатності дитини маніпулювати предметами призводить до того, що починається розвиток спільної дії дошкільника з однолітком.

Перший зміст потреби у спілкуванні з ровесником полягає у прагненні дитини до співучасті у розвагах і забавах, де виникає можливість самовираження. У групах дітей виникає спільний емоційний фон: вони разом сміються, бігають, кричать. Характерні окремі епізоди спілкування, нечасті контакти між однолітками. Діти захоплено граються на самоті з іграшками, не потребуючи спілкування з ровесниками. У ранньому віці виникає передспівробітництво з ровесниками (Коломінський Я. Л.), характерною є гра поряд, але не разом. Зростає роль мовлення. Внесок цієї форми спілкування з ровесником у розвиток полягає у засвоєнні дитиною способів і мотивів пізнавальної діяльності, у сприянні виявленню ініціативи, у розширенні спектру емоцій.