Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія дитяча.doc
Скачиваний:
397
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника

Розвиток міркувань дошкільника

У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Встановлюються більш тісні взаємозв’язки мислення з мовленням, що викликає наступні зміни: з’являється міркування планування, розумові операції. Відповідно до набуття мислення дитини системності та критичності вона спроможна розв’язувати інтелектуальні задачі, що вима- гають кількох логічно пов’язаних розумових дій. Міркування починається з постановки питання дитиною, що свідчить про формування самостійності мислення. Настає другий вік питань (від двох з половиною до шести-семи років). Спостерігається найбільша інтенсивність питань у мовленні дитини. Переважають пізнавальні питання з метою отримати інформацію про дійсність. Питання набувають оригінального, несподіваного, творчого характеру. Частіше за все питання виникають у результаті зустрічі дитини з новим об’єктом, якого малюк не може зрозуміти. Він хоче познайомитися з ним, знайти йому місце серед свого минулого досвіду. Питання народжуються і при виникненні суперечності між тим, що малюк бачить або взнає, і його досвідом.

Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ

Пізнавальний досвід дитини набуває якісно нової структури. Він стає впорядкованим, системним, організованим. Проявом цього виступає прагнення дитини до осмислення сприйманого, до його пояснення і тоді, коли в неї недостатньо для цього знань. У пошуку відповіді дитина незвичайним чином об’єднує об’єкти, ознаки і властивості, використовує аналогії, намагаючись пояснити невідоме за допомогою відомого. Міркування грунтуються на чуттєвому досвіді, на знайомих літературних творах. Їм властива конкретна образність. Особливістю таких пояснень є анімізм (одухотворення неживих предметів). На кінець дошкільного віку у зв’язку із позаситуативно-особистісною формою спілкування з дорослим виникають пояснення різно манітних моральних ситуацій, міркування дітей з їх приводу.

Розвиток планування діяльності та операцій мислення

Окремий важливий напрям у розвитку мислення дошкільника пов’язаний із плануванням, коли розумова дія випереджує практичну. Накопичений досвід, розвиток мовлення, пам’яті, уяви дозволяють дошкільнику наперед скласти план рішення, сформулювати його, а потім реалізувати у предметних діях. Формування у дитини наочно-образного мислення пов’язано з інтенсивним розвитком розумових операцій, в основі яких лежать аналіз і синтез. Дошкільник порівнює об’єкти за більшою кількістю ознак, ніж дитина в ранньому дитинстві. В узагальненнях діти все більше орієнтуються на суттєві спільні ознаки. Успіхи в оволодінні операцією узагальнення, використання при цьому мовлення, зростання кругозору дитини сприяє формуванню операції класифікації, яка передбачає віднесення об’єкту до групи предметів на основі видо-родових ознак. Розвиток розумових операцій призводить до появи у дитини дедуктивного мислення, під яким розуміється вміння узгоджувати свої думки між собою і усувати суперечності у своїх міркуваннях, приходячи до правильних висновків.