37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.

 Провідна діяльність у дошкільному віці – сюжетно-рольова гра.

Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним змістом, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій.

У 3–5 років формуються перший та другий рівні.

І рівень

1) Зміст гри – дії з предметами, спрямовані на співучасника. Характерні ігрові дії – годування без врахування послідовності і «меню».

2) Ігрові ролі не визначають дій, а навпаки. Діти себе не називають іменами ролей, ролі теж не позначають словом. При розподілі ролей відповідні рольові дії не узгоджуються, між ними відсутні взаємозв’язки.

3) Ігрові дії одноманітні, складаються із послідовності стереотипних повторюваних операцій.

4) Ігрові дії не утворюють логічної послідовності.

ІІ рівень

1) Зміст і головне у грі – дії з предметами.

2) Діти прагнуть до відповідності ігрової дії реальній.

3) Діти називають ролі. Виконання ролі полягає у реалізації відповідних ігрових дій.

4) Логіка ігрових дій визначається життєвою послідовністю. Ланцюжок дій збільшується: приготування їжі – накривання столу – годування – відпочинок.

5) Порушення у послідовності ігрових дій дітьми не приймається, але вони це нічим не мотивують.

У 5-7 років виявляються третій та четвертий рівні.

ІІІ рівень

1) Основний зміст – виконання ігрової ролі, відповідних їй дій.

З’являються ігрові дії, у яких відбивається характер відносин з іншими ролями гравців; наприклад, «вихователь» дитсадка звертається до «кухаря»: «Приготуйте їжу».

2) Ролі розподілені до початку гри і визначають поведінку гравця.

3) Логіка ігрових дій визначається роллю. Дії урізноманітнюються. З’являються звертання до партнерів у відповідності до співвідношення ролей.

4) Порушення послідовності ігрових дій викликає протест дитини: «Так не буває». Ігрова роль визначає правила поведінки гравця. Порушення правил гри найчастіше помічають партнери, а дитина намагається виправити «помилку».

ІV рівень

1) Основний зміст – виконання ігрових дій, пов’язаних із ставленням до інших людей, ролі яких виконують гравці: наприклад, дають вказівки «йдіть до столу, тільки помийте руки»; оцінюють «тримай руку як слід», схвалюють.

2) Роль гравця зберігається на протязі гри. Ролі різних гравців взаємопов’язані. Мовлення дитини у грі визначається її роллю.

3) Чітка послідовність ігрових дій відтворює реальну логіку подій життя людини.

4) Порушення логіки ігрових дій та правил дітьми відхиляється, що мотивується підкресленням їх раціональності.

38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.

 Формування передумов рольової гри становить актуальну педагогічну задачу у період від 1,5 до 3 р. Методика формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: «Сидять за столом лялька та ведмедик, гарненькі, чистенькі. На столі стоять тарілки, розкладені ложки. Дівчинка взяла ложку і почала годувати – спочатку ляльку, а потім ведмедика. Всіх погодувала, молодець!». При цьому дорослий супроводжує свої слова ігровими діями та підкреслює інтонацією, жестами, мімікою емоційно-позитивне ставлення до іграшок та дій з ними.

Якщо дитина не може включитись у пропоновану дорослим сюжетно-рольову гру, то проводиться додаткова робота з формування ігрових дій на основі предметних дій у такій послідовності:

1) Показати ігрові дії з різними предметами (ложкою – нагодувати ляльку, гребінцем зачесати її);

2) Організувати ігрові дії із замінниками використаних предметів (ложка – олівець; гребінець – лінійка);

3) Варіювання замінників однакових предметів: ложка – олівець, стрічка картону, паличка;

4) Формування системи дій певної ролі: мати – годує, читає, прибирає, одягає, зачісує; лікар – вислуховує, виписує ліки, робить укол;

5) Щоб дитина приймала роль, дорослий разом з нею програє відповідну систему дій і наголошує: «Ти грався у лікаря», «Ти була мамою».

Коротка схема роботи із залучення дитини до сюжетно-рольової гри становить перехід дитини від предметної дії до виконання нею ролі, відповідних їй дій і включає наступні кроки: їсти ложкою – годувати ложкою – годувати ложкою ляльку – годувати ложкою ляльку, як мама.