- •1. Предмет і структура дитячої психології.
- •2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- •4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •5. Принципи вивчення психіки дитини.
- •6. Класифікація методів дитячої психології.
- •7. Спостереження як метод дитячої психології.
- •8. Експеримент у дитячій психології.
- •9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- •10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- •11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- •12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- •13. Дитяча психологія в Україні
- •14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- •15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- •16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- •17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- •18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- •19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- •20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- •21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- •22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- •23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- •24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- •25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- •26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- •27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- •28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- •29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- •30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- •32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- •34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- •35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- •36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- •37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- •39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- •41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- •42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- •45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- •46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- •47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- •48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- •49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- •50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- •53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- •57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- •58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- •59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- •60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- •1)Особливості малюнка дошкільника
- •61.Особливості малюнка дошкільника.
- •62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- •63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- •64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- •65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- •66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- •67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- •69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- •70. Розвиток пасивного мовлення.
- •71.Поява активного мовлення.
- •72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- •74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- •75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- •76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- •77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- •78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- •79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- •80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- •81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- •82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- •83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- •84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- •85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- •86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- •87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- •88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- •89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- •90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- •Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- •Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- •91. Розвиток міркувань дошкільника.
- •92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- •93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- •94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- •95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- •96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- •97. Уява старшого дошкільника.
- •98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- •99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- •100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- •101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- •102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- •103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- •104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- •105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- •106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- •107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- •108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- •109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- •110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- •111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- •112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- •113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- •114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- •115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- •116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- •117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- •118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- •120. Розвиток здібностей дошкільника.
- •121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- •122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- •123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- •124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- •125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- •126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- •127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- •128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- •129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- •130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- •131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- •132.Діяльність молодшого школяра.
- •133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- •134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- •135. Особистість молодшого школяра.
- •137. Криза підліткового віку.
- •138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- •139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- •140.Взаємини підлітка з дорослими.
- •141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- •142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- •143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- •145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- •146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- •147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- •148. Розвиток самосвідомості старшокласника.
80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
Сенсорні еталони – це психічні образи, що містять уявлення про чуттєво сприймані властивості об’єктів. Це поняття запропонував відомий дослідник психології дошкільника О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ ст. Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини.
Властивості сенсорних еталонів:
• узагальненість (у них закріплені найістотніші, головні якості);
• усвідомлюваність (за образом-еталоном закріплено назву – слово);
• системність (фонеми рідної мови, спектр кольорів, шкала музичних звуків, система геометричних форм і ін.).
Етапи засвоєння сенсорних еталонів (за Л. А. Венгером):
1. До 1 року виникають «сенсомоторні передеталони», що являють собою неусвідомлювані способи виділення просторових властивостей предметів за допомогою рухів тіла, руки, спочатку з реальним предметом, а потім з уявним;
2. Протягом 2–3 р. виникають «предметні передеталони», якими виступають конкретні предмети-мірки, використовувані у ході практичного співвіднесення предметів за певними ознаками (передовсім, за формою й величиною).
3. Після 3 років у ході продуктивних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, ліплення) з’являються власне сенсорні еталони.
Л. А. Венгер встановив що, протягом дошкільного віку практична дія з матеріальним об’єктом «розщеплюється» на орієнтувальну і виконавську частини. Співвідношення між зором та дотиком спочатку майже рівнозначне, згодом зростає роль зору, який управляє дотиковими обстежувальними діями. На основі орієнтувальної складової ігрового маніпулювання предметами виникають власне обстежувальні дії, спеціально спрямовані на з’ясування призначення частин предмету, їх рухливості та зв’язку між собою (З. М. Богусласька). До старшого дошкільного віку обстеження набуває характеру експериментування, дослідницьких дій, порядок яких визначається уявленнями дитини про предмет та його властивості.
Провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника на основі зорового аналізатора є акт роздивляння, який набуває самостійного значення, бо не пов’язаний із предметними діями. Дитина по-різному обстежує предмет – відповідно до задачі. У цьому виявляється зростання цілеспрямованості й керованості таких дій. Дотикові обстежувальні дії виступають допоміжними. Їх значення зростає, якщо зір не забезпечує виявлення властивостей предмету (у темряві, для обстеження сторін, недосяжних для зору тощо).
81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
У ході виконання різних видів діяльності у 3-4 роки формується спостереження – цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке дорослий організовує у такому порядку:
предмет сприймається в цілому;
виділяються його головні частини, визначаються їх власти- вості (форма, величина й ін.); • встановлюються просторові взаємозв’язки частин (вище, ниж- че, справа, зліва);
розрізняються дрібні деталі та визначається їх просторове співвідношення з основними частинами;
повторне цілісне сприйняття предмету.
На розвиток спостереження впливає зростання допитливості дитини, яку у 4–5 років називають «чомучкою». Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об’єктах: квітка не просто червона, запашна, а в’яне, якщо її залишити без води; чашка не лише біла, велика, але й розбивається, якщо впаде. У старшого дошкільника спостереження набуває дослідницької спрямованості, проводиться з метою встановлення чогось для дитини невідомого. Дошкільник може систематично спостерігати за процесами у природі. Постановці та збереженню мети спостереження сприяє формулювання її за допомогою мови. Постановці та збереженню мети спостереження сприяє формулювання її за допомогою мови. Спостерігаючи за різними предметами, вирізняючи їх ознаки, дитина намагається осмислити їх з позицій свого досвіду. Мова допомагає осмислити найважливіші якості предмета. Процес інтерпретації сприйманого набуває варіативності та гіпотетичності. Наприклад, відомий дошкільникові предмет або ситуація знаходять послідовні інтерпретації.
Ось як дві дитини описали іграшку з невизначеним зовнішнім виглядом:
Юля Є.( 4; 3): Це барабашка, вони всі такі. У цього зелені вуха, тверді, страшні очки. Він весь кошлатий. Це щоб легше лякати було. Лапки бовтаються на мотузках. Він весь сіренький
Антон Д.(5): Схожий на їжачка. Він теж кошлатий. Інколи чорненький, вушка зелені. Голова вся біла. Очі є. Вони всередені жовті і чорні.
Зовні іграшка залишається незмінною, але сприймане переосмислюються у кількох варіантах, зв’язуючись з різним змістом життєвого досвіду дітей. У цьому випад- ку іграшка слугує опорою в актуалізації уявлень та в їх оригінальній структуризації у зв’язку з даною ситуацією.