- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Частина 4
2.3. Організація заготівлі силосу
Відповідно до схеми силосного конвеєра визначають набір зби- ральної і транспортної техніки. Силосні культури збирають силосо- збиральними КСК-100А, КСК-100А1, Е-301, Е-282, Е-281С і причіп- ними комбайнами КПКУ-75 і КПИ-2,4 тощо. Але для заготівлі си- лосу з кукурудзи воскової стиглості потрібні спеціальні силосні ком- байни «Полісся», «Дон» або їх аналоги, що подрібнюють масу на від- різки 5 – 7 мм і зерно на 2 – 3 частинки. У зоні надмірного зволо- ження застосовують спеціальні силосозбиральні комбайни, які ма- ють самохідний гусеничний хід високого проходження, наприклад СКГ-3,2, запозичений від зернозбирального комбайна СКД-5Р, бун- кер місткістю 9 м3, обладнаний світлозвуковою сигналізацією, що повідомляє механіка-водія про повне заповнення бункера подрібне- ною масою.
Подрібнену масу відвозять від силосозбиральних агрегатів пере- важно автосамоскидами, а якщо їх немає або мало, — бортовими автомобілями із спеціальними пристроями для розвантаження си- лосної маси. Тракторні причепи доцільно застосовувати лише при перевезенні маси на відстань 1,5 – 2 км.
Ущільнюють масу, що силосується у сховищі, важкими тракто- рами (Т-100ТП, Т-100МГС, Т-153, Т-130, К-700 та ін.), що обладнані грабельними розрівнювачами або бульдозерами. Якщо таких ма- шин немає, використовують трактори Т-74, ДТ-75, Т-4 і Т-150 та їх аналоги, в тому числі іноземні.
Кількість технічних засобів розраховують так, щоб забезпечував- ся принцип потоковості технологічного процесу заготівлі силосу. При цьому змінна продуктивність груп силосозбиральних агрегатів (провідна ланка процесу) має дорівнювати змінній продуктивності транспортних засобів і тракторів, які ущільнюють масу.
Потрібну кількість силосозбиральних агрегатів (W) визначають за формулою
W = РТДSУ ,
де Р — продуктивність агрегату, т/год (за нормативом); S — площа збирання, га; У — урожайність зеленої маси, т/га; T — тривалість роботи агрегатів протягом доби; Д — оптимальна тривалість зби- рання, днів.
Кількість тракторів, необхідних для ущільнення маси, що сило- сується в сховищі, наведено в табл. 98.
Для проведення робіт із силосування уточнюють строки відповід- но до настання технічної стиглості основних компонентів силосного конвеєра. Відповідно до графіка збирання силосної маси погоджу-
406
Сучасні технології заготівлі кормів
ють строки інших робіт, які проводяться у господарстві: догляд за просапними, збирання зернових, цукрових буряків, кормових коре- неплодів, заготівля сіна і сінажу та ін. Визначають також можливо- сті успішного проведення всього циклу робіт із закладання силосу, формують у разі потреби нові збирально-транспортні ланки додат- ково до тих, що є, обліковують наявну техніку.
Таблиця 98. Кількість тракторів, необхідних для ущільнення
маси, що силосується у сховищі
|
Необхідна кількість тракторів при |
|||||
Марка трактора |
продуктивності силосозбиральних |
|||||
|
агрегатів за зміну, т |
|
||||
|
250 |
|
500 |
750 |
|
1000 |
Т-100МГС; Т-100МГП; Т-130 та ін. |
1 |
|
2 |
3 |
|
4 |
Т-150; Т-150К та їх аналоги |
2 |
|
3 |
4-5 |
|
6 |
ДТ-75; Т-74 та їх аналоги |
3 |
|
4 |
5 |
|
8 |
Як показує досвід господарств Черкаської та інших областей, при заготівлі силосу доцільно створювати міжгосподарські збирально- транспортні загони. Для цього складають оперативний план закла- дання силосу приблизно за такою формою:
План заготівлі силосу в господарстві___________________
району_____________області_______________________________
Культура, |
Обсяг ро- |
Строки |
Склад |
Нормо- |
Потрібно |
|
технологіч- |
боти |
проведен- |
агрегату |
змін |
щоденно |
|
ний процес |
ня |
агрегатів |
||||
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
П р и м і т к а. Бажано зазначити в плані прізвища механізаторів і водіїв автомо- білів, а також трактористів, зайнятих на розрівнюванні і трамбуванні силосу.
2.4.Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
Останнім часом значно збільшились обсяги заготівлі вологого зер- на кукурудзи, а також подрібненої її зернострижневої маси. Раніше кукурудзу збирали зазвичай для одержання стиглого сухого зерна. Але це більш трудомісткий процес, ніж консервування. Крім того, при збиранні кукурудзи у фазі повної фізіологічної стиглості, але підвищеної вологості вдається одержати значно більше корму з одиниці площі (додатково до врожаю зерна збирають і силосують свіжу, ще зелену листостеблову масу). Слід вирощувати гібриди ку- курудзи, в яких більш чітко виражена властивість просоподібних злаків — зберігання зеленими стебел і листя при повному дости-
407
Частина 4
ганні зерна. У разі потреби строки дозрівання зерна можна скоро- тити обробкою посівів хімічними речовинами, які прискорюють на- ливання зерна (наприклад, кінетином).
Консервують здебільшого подрібнені качани, починаючи із фази воскової стиглості зерна, його вологість у цій фазі становить 40 – 50, стрижнів качанів — 45 – 55 %. У фазі повної фізіологічної стиглості вологість зерна знижується до 30 %, а стрижні качанів у цей час мають вологість 40 – 45 %. Подрібнена зернострижнева маса з дода- ванням нижніх обгорток початків (3 – 6 % загальної маси) — це пас- топодібний корм, який добре зберігається у спеціальних наземних траншеях 6 – 7 м завширшки і до 30 м завдовжки. В європейських країнах для цього використовують металеві башти.
При закладанні подрібнених качанів з восковою стиглістю зерна в масі відбувається процес молочнокислого бродіння. В результаті життєдіяльності молочнокислих бактерій у такому силосі нагрома- джується молочна кислота (кислотність корму становить рН 4,2 – 4,3). Інші анаероби в цій масі майже не розвиваються.
Основною умовою консервування зернострижневої маси кукуру- дзи з достиглим зерном і вологого зерна є добре ущільнення. Техно- логію консервування зернострижневої маси і вологого зерна вперше запровадили С.Я. Зафрен та А.Ф. Вечір (1960) і апробували в госпо- дарствах Краснодарського краю й інших регіонах. Нині її широко застосовують у США, Німеччині та інших країнах. За даними Інсти- туту кормів УААН (А.О. Бабич, В.Ф. Кулик та ін.), консервоване ку- курудзяне зерно з соєвим шротом і преміксами є цінним кормом для свиней. Виробничий дослід цього інституту показав, що добові при- рости тварин при годівлі таким кормом досягають 650 – 680 г, що значно більше, ніж прирости за традиційного висококалорійного раціону. Добрі прирости забезпечує вологе консервоване зерно сор- го. При згодовуванні свиням цього зерна у восковій стиглості приро- сти дещо менші (воно для них кисле і потребує певних добавок для нейтралізації кислотності).
Дослідження Інституту кормів УААН, досвід господарств ім. Близнюка і ім. Островського, держгоспу «Маньківський» Маньків- ського району Черкаської області, господарств Липовецького району Вінницької, Кам’янського району Черкаської областей і господарсь- ких підприємств з виробництва кормів показують, що використання консервованої зернострижневої маси кукурудзи і вологого зерна, як основи концентратної частини раціону для великої рогатої худоби і свиней економічно вигідне: 1 корм. од. її набагато дешевша від 1 корм. од. сухого зерна кукурудзи, оскільки досушування качанів і обмолоченого зерна в сушарках — трудомісткий і енергоємний процес.
За даними С.Я. Зафрена з посиланням на французький Інститут кормових культур, консервація вологого зерна кукурудзи на 72 %
408