- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Польове кормовиробництво
Таблиця 85. Технологія вирощування гарбузів (північний Степ України,
запланована урожайність — 500 ц/га, ґрунт — звичайний чорнозем)
Основні технологічні |
Агротехнічні вимоги |
|
прийоми |
||
|
Підготовка ґрунту після |
Лущення стерні агрегатом на глибину 6 – 8 см |
збирання попередника, |
слідом за збиранням зернових або трав. Оранка |
включаючи основний обро- |
плугом з передплужником на глибину 30 – 32 см |
біток |
Гній (30 – 40 т/га), мінеральні добрива відповідно |
Внесення добрив |
|
|
до агрохімічного паспорта або картограми поля. |
|
Після багаторічних трав — тільки мінеральні |
|
добрива. Фосфорно-калійні добрива вносять восе- |
Весняна і передпосівна |
ни, азотні — перед сівбою |
Весняне боронування в 1 – 2 сліди, перша куль- |
|
підготовка ґрунту |
тивація на глибину 8 – 10 см, наступні і передпо- |
|
сівна з одночасним боронуванням на глибину |
Сівба |
6 – 8 см |
У першій декаді травня. Норма висіву насіння |
|
|
10 – 12 кг, враховуючи зрідження сходів при меха- |
|
нічному догляді. Міжряддя для сортів, що стелять- |
|
ся, 2,1, для кущових — 1,4 м. Сівалки СУПН-8 та |
Догляд за посівами |
ін. із спеціальним пристроєм для сівби |
Боронування до і після появи сходів легкими бо- |
|
|
ронами — упоперек або по діагоналі посівів. Під |
|
час боронування допускається проріджування |
|
15 – 20 % рослин. Обробіток міжрядь після появи |
|
сходів. Захисні смуги мінімальні (не більш як |
Збирання врожаю |
10 см) |
Безпосередньо на корм — механічне, на насін- |
|
|
ня — вручну; для зберігання — механічне з ви- |
|
даленням пошкоджених плодів |
13. ПРОМІЖНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР
13.1.Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
Проміжні культури — важлива складова не тільки сучасного кормовиробництва, а й рослинництва і землеробства взагалі. Площі посівів їх в Україні поки що незначні: близько 1,5 млн га, або 4,5 % площі орних земель. Тепер під проміжні культури можна і потрібно відводити, як мінімум, 8 – 10 % земель і збирати додатково 10 – 12 млн т. корм. од., що становитиме при розвиненому тваринництві 20 – 22 % всіх кормів у польовому кормовиробництві. В інтенсивно- му рослинництві й кормовиробництві за достатнього зволоження і на зрошуваних площах під проміжні культури слід використовува- ти не менш як 15 – 20 % ріллі. В інтенсивних польових сівозмінах вони можуть займати 15 – 30 %, у кормових — від 30 – 40 до 60 – 80 % площі (Ю.К. Новосьолов, А.М. Гаврилов, В.X. Зубенко, С.В. Бегей,
363
Частина 3
М. Ф. Лупашку, В.Г. Лошаков, А.О. Бабич, Г.П.Квітко, О.І. Зінчен- ко, В.М. Шлапунов, Г.І. Демидась та ін.). Для південної частини Лісостепу України це експериментально доведено дослідами автора в ланках польових сівозмін і в стаціонарних дослідах з кормовими сівозмінами в 1965 – 1980 рр.
Загальний період можливої вегетації рослин у полях сівозмін використовується на 60 – 65 %. Решта часу земля не зайнята, на ній ростуть бур’яни, багато які визрівають за короткий проміжок часу (явище неотенії) і дуже засмічують ґрунт насінням. Проміжні куль- тури різко обмежують можливості для росту бур’янів у післязбира- льний період, пригнічуючи їх своїм щільним покривом.
Коротка історія використання проміжних культур. Ущіль-
нене використання орних земель застосовувалось ще до н.е. в Китаї, Індії, країнах Сходу, Єгипті, Греції, Римі, Візантії, а також в горо- дищах Придніпров’я. В Росії і Україні проміжні посіви широко ви- користовували вже у XVIII ст. Ідею ущільненого використання ор- них земель відстоювали К.А. Тімірязєв, О.М. Енгельгардт, П.А. Буд- рін, Д.С. Косович та інші вчені. К.А. Тімірязєв писав, що кожний промінь сонця, що падає на чорну поверхню поля, яке парує, — це багатство, втрачене назавжди, і наші більш освічені нащадки не простять нам такого марнотратства.
Проте і нині проміжні культури в господарствах використовуються вкрай недостатньо, неграмотно. Інколи господарники взагалі відмов- ляються від джерела дешевих кормів, посилаючись на брак часу, на- сіння і добрив. Більш того, серед учених і досі немає єдиної думки про доцільність післяжнивних посівів у полях, де наступного року, на- приклад, вирощуватимуть цукрові буряки або кукурудзу на зерно.
У 30-ті, 40-ві, 50-ті роки ХХ ст. і досі проміжні посіви в кормови- робництві були і залишаються об’єктом пильної уваги і вивчення сільськогосподарськими науково-дослідними закладами і вузами.
Значно поширені проміжні посіви в європейських країнах. За даними Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986), у Франції, Німеч- чині, Австрії вони займають 10 – 35 % загальної посівної площі. Останнім часом більш як удвічі розширені посівні площі проміжних культур у Болгарії, Угорщині та інших країнах.
Класифікація. У польовій сівозміні легко відрізнити проміжну культуру від основної: за основними культурами планують сівозмі- ни, вони відіграють провідну роль у структурі посівних площ. А в кормових сівозмінах ферм, де одержують 2 – 3 урожаї кормових культур за рік, між основними і проміжними культурами відміннос- ті можуть бути нечіткими. Якщо одержують 2 – 3 практично рівно- цінні врожаї за рік, можна не виділяти основні і проміжні культури, а вважати весняну культуру першою, наступні за нею повторні посі- ви — другою, третьою і т.д.
364
Польове кормовиробництво
М.П. Єлсуков, А.І. Тютюнников, О.М. Гаврилов та ін. запропону- вали розрізняти проміжні посіви культур у часі і на площі. В 20 – 50-х роках ХХ ст. проміжні культури часто називали вставними та ущільнювальними (В.А. Харченко, М.П. Єлсуков, В.І. Едельштейн та ін.). Перші вирощують у період між вирощуванням основних, другі — в рядках або міжряддях основних, тобто ущільнюють ними посіви.
У літературі і рекомендаціях останнього часу наведено класифі- кацію проміжних культур, згідно з якою серед них виділяють озимі проміжні, післяукісні, післяжнивні, підсівні. Посіви їх можуть бути одновидовими, складатись із двох або кількох культур, які нале- жать до однієї або різних родин, родів, видів. На практиці додержу- ють наведеної класифікації, хоч трапляються і різні її варіанти Так, за класифікацією Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986 р.) про- міжні посіви сільськогосподарських культур поділяють на осінні, літні й підсівні. В осінніх посівах виділяють озимі, зимуючі і підзимні проміжні посіви, в літніх — післяукісні і післяжнивні.
Практиків знову зацікавили ущільнені посіви на площі, зокрема гарбузів у посівах кукурудзи на силос і зерно. Їх застосування іноді обмежується нестачею робочої сили для збирання вручну. Однак уже є господарства (у Христинівському і Драбівському районах Чер- каської області та в інших місцях), де цей процес механізовано.
В Уманському державному аграрному університеті (О.І. Зінчен- ко) і національному аграрному університеті (Г.І. Демидась) з ураху- ванням різних зональних умов застосовують і таку класифікацію проміжних культур:
У часі
(одновидові і змішані посіви)
Озимі, зимуючі проміжні Ранні ярі проміжні Пізні післяукісні
Післяжнивні ярі і озимо-ярі суміші подвійного (осінньо-весняного) ви- користання Підсівні (трави і коренеплоди)
На площі
(переважно одновидові)
Ущільнені посіви зернових (ку- курудзи і сорго)
Ущільнені посіви силосних Ущільнені посіви кормових баш- танних
Ця класифікація проміжних культур (у часі) здебільшого анало- гічна класифікації Інституту кормів УААН (А.О. Бабич, Г.П. Квіт- ко). Класифікацією введено групи ярих проміжних культур і після- жнивних озимо-ярих посівів подвійного (осінньо-весняного) викори- стання. Наприклад, на зрошуваних землях і в районах достатнього зволоження крім озимих можуть бути і ранні ярі проміжні культу- ри. Так, ранньовесняні посіви ячменю і вівса з раньостиглими сор- тами гороху, хрестоцвітими (ярий ріпак, суріпиця, гірчиця біла, ре-
365
Частина 3
дька олійна) можна вважати ранніми ярими проміжними культу- рами. Після них одержують більший, ніж попередній, урожай кор- мів.
Досліди автора в умовах південної частини правобережного Лісо- степу показали, що можна застосовувати також озимо-ярі суміші для осінньо-весняного використання, наприклад, післяжнивних по- сівів кукурудзи з озимим ріпаком, вівса з горохом у суміші з озимою пшеницею, житом, викожитом тощо. Такі поєднання найбільш до- цільні на зрошуваних землях і в районах достатнього осіннього зво- ложення.
Усі озимі на корм відносять до проміжних, але озимий ріпак на корм у Лісостепу не завжди можна вважати проміжною культурою хоча б тому, що для нього потрібні попередники не гірші, ніж для озимої пшениці на зерно. Сіють його рано, в ретельно підготовлений ґрунт. Жито, пшеницю, озиму свиріпу на корм можна сіяти пізніше і після будь-якого попередника, що звільняє поле в серпні — на по- чатку вересня.
Підсівні культури для одержання урожаю завдяки післязбира- льному відростанню або росту підсівають під кормові культури і су- міші. Так, озимі, ранні ярі суміші і горох на корм можна підсівати пажитницею однорічною (райграсом однорічним), однорічною ко- нюшиною, їхніми сумішами, буркуном дворічним, морквою, чорною редькою, ріпою; кукурудзу на зелений корм — суданською травою, соргосуданковими гібридами, однорічними конюшинами, буркуном дворічним тощо. Ущільнювальні культури (гарбузи, квасолю, сою та ін.) можна застосовувати в полях кукурудзи і сорго на силос і зерно, кукурудзу і сорго на посівах гарбуза і кавуна на корм.
13.2.Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
Ресурси тепла. Загальна сума активних температур (при переході через +10 °С) в Україні змінюється з півночі на південь від 2000 до 3600 °С. Сума температур для одержання урожаю зеленої маси ранніх ярих сумішей становить 700 – 800 °С. Отже, на всій території України достатньо тепладлявирощуванняпісляукісних іпісляжнивнихпосівів на зелений корм, а в південних районах — і на зерно. Період можливої вегетації проміжних культур після різних попередників до стійкого похолодання коливається від 60 – 70 до 120 – 140 днів.
Урожай залежно від культури можна мати через 55 – 70 до 100 днів, у тому числі урожай зерна — через 70 – 90 днів. Важливо вра- ховувати і те, що при вирощуванні польових культур у літніх про- міжних посівах період їх вегетації значно скорочується. Щоправда, проходження фаз розвитку післяжнивних посівів, вегетація яких припадає на серпень — жовтень, навпаки, внаслідок зниження тем-
366
Польове кормовиробництво
ператур подовжується. Проте накопичення вегетативної маси при підбиранні холодостійких культур відбувається задовільно і добре.
Але на більшій частині території України основним лімітуючим фактором врожайності проміжних посівів, особливо літніх післяукіс- них (наприклад, після кукурудзи на зелений корм), післяжнивних і підсівних, є волога. При цьому запаси її перед посівом, як показало тривале вивчення цього питання автором в умовах Лісостепу, не ма- ють значного впливу на врожайність. Літом ця волога може забезпе- чити в кращому разі лише появу сходів і початковий ріст рослин.
Обробка на ЕОМ даних про кореляційні зв’язки між запасами вологи перед сівбою ранніх післяукісних (основних), пізніх післяукі- сних і післяжнивних посівів і їх урожайність у середньому за 15 ро- ків показала, що ці зв’язки незначні, особливо на ранніх післяукіс- них посівах. Дещо вищий коефіцієнт кореляції на післяжнивних посівах (r = 24…26). Але він теж не є визначальним.
Кореляційні зв’язки урожайність — опади під час вегетації піс- ляукісних і післяжнивних культур досить тісні: для післяукісних посівів r = 0,69…0,79, для післяжнивних 0,73. Тому для прогнозу- вання урожайності післяукісних і післяжнивних культур за кількіс- тю опадів у період вегетації їх ми запропонували рівняння регресії параболи першого, другого і третього порядків (табл. 86).
Таблиця 86. Залежність урожайності (у) післяукісних і післяжнивних
культур від кількості опадів (х)у період вегетації
|
Коефіцієнт |
|
|
|
|
|
Посіви |
коре- |
детерм |
|
|
|
Рівняння регресії |
|
ляції |
інації |
|
|
|
|
|
RySx |
R2ySx |
|
|
|
|
|
Зв’язок опади — урожайність (ух) |
|||||
Ранні після- |
0,69 |
0,481 |
у1 |
= 8,66 + 1,10х |
||
укісні (основ- |
|
|
у |
|
= 90,1 – 0,0316х + 0,297х2·10–2 |
|
ні) |
|
|
2 |
|||
|
|
|
= 94,7 + 3,26х – 0,0152х2 + 0,313х3·10–4 |
|||
|
|
|
у3 |
|||
Пізні після- |
0,79 |
0,629 |
у1 |
= 14,0 + 0,776х |
||
укісні |
|
|
у2 |
= 8,28 + 0,869х – 0,306х2·10–3 |
||
|
|
|
у3 |
= 3,00 |
+ 1,01х – 0,134х2·10–2+0,214х3·10–5 |
|
Післяжнивні |
0,73 |
0,540 |
у1 |
= 8,84 |
+ 0,866х |
|
|
|
|
у2 |
= 76,9 |
– 0,614х + 0,568х2·10–2 |
|
|
|
|
у3 |
= 61,3 |
– 170х + 0,188х2·10–2 + 0,997х3·10–5 |
П р и м і т к а. у1 — рівняння регресії першого порядку, у2 — другого, у3 — третього.
Урожайність проміжних культур, що прогнозується, і фактична в умовах недостатнього і задовільного зволоження практично збіга- ються, що підтверджує доцільність використання зазначених рів-
367