Польове кормовиробництво

Таблиця 85. Технологія вирощування гарбузів (північний Степ України,

запланована урожайність — 500 ц/га, ґрунт — звичайний чорнозем)

13. ПРОМІЖНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

13.1.Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація

Проміжні культури — важлива складова не тільки сучасного кормовиробництва, а й рослинництва і землеробства взагалі. Площі посівів їх в Україні поки що незначні: близько 1,5 млн га, або 4,5 % площі орних земель. Тепер під проміжні культури можна і потрібно відводити, як мінімум, 8 – 10 % земель і збирати додатково 10 – 12 млн т. корм. од., що становитиме при розвиненому тваринництві 20 – 22 % всіх кормів у польовому кормовиробництві. В інтенсивно- му рослинництві й кормовиробництві за достатнього зволоження і на зрошуваних площах під проміжні культури слід використовува- ти не менш як 15 – 20 % ріллі. В інтенсивних польових сівозмінах вони можуть займати 15 – 30 %, у кормових — від 30 – 40 до 60 – 80 % площі (Ю.К. Новосьолов, А.М. Гаврилов, В.X. Зубенко, С.В. Бегей,

363

Частина 3

М. Ф. Лупашку, В.Г. Лошаков, А.О. Бабич, Г.П.Квітко, О.І. Зінчен- ко, В.М. Шлапунов, Г.І. Демидась та ін.). Для південної частини Лісостепу України це експериментально доведено дослідами автора в ланках польових сівозмін і в стаціонарних дослідах з кормовими сівозмінами в 1965 – 1980 рр.

Загальний період можливої вегетації рослин у полях сівозмін використовується на 60 – 65 %. Решта часу земля не зайнята, на ній ростуть бур’яни, багато які визрівають за короткий проміжок часу (явище неотенії) і дуже засмічують ґрунт насінням. Проміжні куль- тури різко обмежують можливості для росту бур’янів у післязбира- льний період, пригнічуючи їх своїм щільним покривом.

Коротка історія використання проміжних культур. Ущіль-

нене використання орних земель застосовувалось ще до н.е. в Китаї, Індії, країнах Сходу, Єгипті, Греції, Римі, Візантії, а також в горо- дищах Придніпров’я. В Росії і Україні проміжні посіви широко ви- користовували вже у XVIII ст. Ідею ущільненого використання ор- них земель відстоювали К.А. Тімірязєв, О.М. Енгельгардт, П.А. Буд- рін, Д.С. Косович та інші вчені. К.А. Тімірязєв писав, що кожний промінь сонця, що падає на чорну поверхню поля, яке парує, — це багатство, втрачене назавжди, і наші більш освічені нащадки не простять нам такого марнотратства.

Проте і нині проміжні культури в господарствах використовуються вкрай недостатньо, неграмотно. Інколи господарники взагалі відмов- ляються від джерела дешевих кормів, посилаючись на брак часу, на- сіння і добрив. Більш того, серед учених і досі немає єдиної думки про доцільність післяжнивних посівів у полях, де наступного року, на- приклад, вирощуватимуть цукрові буряки або кукурудзу на зерно.

У 30-ті, 40-ві, 50-ті роки ХХ ст. і досі проміжні посіви в кормови- робництві були і залишаються об’єктом пильної уваги і вивчення сільськогосподарськими науково-дослідними закладами і вузами.

Значно поширені проміжні посіви в європейських країнах. За даними Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986), у Франції, Німеч- чині, Австрії вони займають 10 – 35 % загальної посівної площі. Останнім часом більш як удвічі розширені посівні площі проміжних культур у Болгарії, Угорщині та інших країнах.

Класифікація. У польовій сівозміні легко відрізнити проміжну культуру від основної: за основними культурами планують сівозмі- ни, вони відіграють провідну роль у структурі посівних площ. А в кормових сівозмінах ферм, де одержують 2 – 3 урожаї кормових культур за рік, між основними і проміжними культурами відміннос- ті можуть бути нечіткими. Якщо одержують 2 – 3 практично рівно- цінні врожаї за рік, можна не виділяти основні і проміжні культури, а вважати весняну культуру першою, наступні за нею повторні посі- ви — другою, третьою і т.д.

364

Польове кормовиробництво

М.П. Єлсуков, А.І. Тютюнников, О.М. Гаврилов та ін. запропону- вали розрізняти проміжні посіви культур у часі і на площі. В 20 – 50-х роках ХХ ст. проміжні культури часто називали вставними та ущільнювальними (В.А. Харченко, М.П. Єлсуков, В.І. Едельштейн та ін.). Перші вирощують у період між вирощуванням основних, другі — в рядках або міжряддях основних, тобто ущільнюють ними посіви.

У літературі і рекомендаціях останнього часу наведено класифі- кацію проміжних культур, згідно з якою серед них виділяють озимі проміжні, післяукісні, післяжнивні, підсівні. Посіви їх можуть бути одновидовими, складатись із двох або кількох культур, які нале- жать до однієї або різних родин, родів, видів. На практиці додержу- ють наведеної класифікації, хоч трапляються і різні її варіанти Так, за класифікацією Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986 р.) про- міжні посіви сільськогосподарських культур поділяють на осінні, літні й підсівні. В осінніх посівах виділяють озимі, зимуючі і підзимні проміжні посіви, в літніх — післяукісні і післяжнивні.

Практиків знову зацікавили ущільнені посіви на площі, зокрема гарбузів у посівах кукурудзи на силос і зерно. Їх застосування іноді обмежується нестачею робочої сили для збирання вручну. Однак уже є господарства (у Христинівському і Драбівському районах Чер- каської області та в інших місцях), де цей процес механізовано.

В Уманському державному аграрному університеті (О.І. Зінчен- ко) і національному аграрному університеті (Г.І. Демидась) з ураху- ванням різних зональних умов застосовують і таку класифікацію проміжних культур:

Ця класифікація проміжних культур (у часі) здебільшого анало- гічна класифікації Інституту кормів УААН (А.О. Бабич, Г.П. Квіт- ко). Класифікацією введено групи ярих проміжних культур і після- жнивних озимо-ярих посівів подвійного (осінньо-весняного) викори- стання. Наприклад, на зрошуваних землях і в районах достатнього зволоження крім озимих можуть бути і ранні ярі проміжні культу- ри. Так, ранньовесняні посіви ячменю і вівса з раньостиглими сор- тами гороху, хрестоцвітими (ярий ріпак, суріпиця, гірчиця біла, ре-

365

Частина 3

дька олійна) можна вважати ранніми ярими проміжними культу- рами. Після них одержують більший, ніж попередній, урожай кор- мів.

Досліди автора в умовах південної частини правобережного Лісо- степу показали, що можна застосовувати також озимо-ярі суміші для осінньо-весняного використання, наприклад, післяжнивних по- сівів кукурудзи з озимим ріпаком, вівса з горохом у суміші з озимою пшеницею, житом, викожитом тощо. Такі поєднання найбільш до- цільні на зрошуваних землях і в районах достатнього осіннього зво- ложення.

Усі озимі на корм відносять до проміжних, але озимий ріпак на корм у Лісостепу не завжди можна вважати проміжною культурою хоча б тому, що для нього потрібні попередники не гірші, ніж для озимої пшениці на зерно. Сіють його рано, в ретельно підготовлений ґрунт. Жито, пшеницю, озиму свиріпу на корм можна сіяти пізніше і після будь-якого попередника, що звільняє поле в серпні — на по- чатку вересня.

Підсівні культури для одержання урожаю завдяки післязбира- льному відростанню або росту підсівають під кормові культури і су- міші. Так, озимі, ранні ярі суміші і горох на корм можна підсівати пажитницею однорічною (райграсом однорічним), однорічною ко- нюшиною, їхніми сумішами, буркуном дворічним, морквою, чорною редькою, ріпою; кукурудзу на зелений корм — суданською травою, соргосуданковими гібридами, однорічними конюшинами, буркуном дворічним тощо. Ущільнювальні культури (гарбузи, квасолю, сою та ін.) можна застосовувати в полях кукурудзи і сорго на силос і зерно, кукурудзу і сорго на посівах гарбуза і кавуна на корм.

13.2.Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні

Ресурси тепла. Загальна сума активних температур (при переході через +10 °С) в Україні змінюється з півночі на південь від 2000 до 3600 °С. Сума температур для одержання урожаю зеленої маси ранніх ярих сумішей становить 700 – 800 °С. Отже, на всій території України достатньо тепладлявирощуванняпісляукісних іпісляжнивнихпосівів на зелений корм, а в південних районах — і на зерно. Період можливої вегетації проміжних культур після різних попередників до стійкого похолодання коливається від 60 – 70 до 120 – 140 днів.

Урожай залежно від культури можна мати через 55 – 70 до 100 днів, у тому числі урожай зерна — через 70 – 90 днів. Важливо вра- ховувати і те, що при вирощуванні польових культур у літніх про- міжних посівах період їх вегетації значно скорочується. Щоправда, проходження фаз розвитку післяжнивних посівів, вегетація яких припадає на серпень — жовтень, навпаки, внаслідок зниження тем-

366

Польове кормовиробництво

ператур подовжується. Проте накопичення вегетативної маси при підбиранні холодостійких культур відбувається задовільно і добре.

Але на більшій частині території України основним лімітуючим фактором врожайності проміжних посівів, особливо літніх післяукіс- них (наприклад, після кукурудзи на зелений корм), післяжнивних і підсівних, є волога. При цьому запаси її перед посівом, як показало тривале вивчення цього питання автором в умовах Лісостепу, не ма- ють значного впливу на врожайність. Літом ця волога може забезпе- чити в кращому разі лише появу сходів і початковий ріст рослин.

Обробка на ЕОМ даних про кореляційні зв’язки між запасами вологи перед сівбою ранніх післяукісних (основних), пізніх післяукі- сних і післяжнивних посівів і їх урожайність у середньому за 15 ро- ків показала, що ці зв’язки незначні, особливо на ранніх післяукіс- них посівах. Дещо вищий коефіцієнт кореляції на післяжнивних посівах (r = 24…26). Але він теж не є визначальним.

Кореляційні зв’язки урожайність — опади під час вегетації піс- ляукісних і післяжнивних культур досить тісні: для післяукісних посівів r = 0,69…0,79, для післяжнивних 0,73. Тому для прогнозу- вання урожайності післяукісних і післяжнивних культур за кількіс- тю опадів у період вегетації їх ми запропонували рівняння регресії параболи першого, другого і третього порядків (табл. 86).

Таблиця 86. Залежність урожайності (у) післяукісних і післяжнивних

культур від кількості опадів (х)у період вегетації

П р и м і т к а. у1 — рівняння регресії першого порядку, у2 — другого, у3 — третього.

Урожайність проміжних культур, що прогнозується, і фактична в умовах недостатнього і задовільного зволоження практично збіга- ються, що підтверджує доцільність використання зазначених рів-

367