Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11_Xjw.pdf
Скачиваний:
346
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
4.14 Mб
Скачать

Польове кормовиробництво

Таблиця 85. Технологія вирощування гарбузів (північний Степ України,

запланована урожайність — 500 ц/га, ґрунт звичайний чорнозем)

Основні технологічні

Агротехнічні вимоги

прийоми

 

Підготовка ґрунту після

Лущення стерні агрегатом на глибину 6 – 8 см

збирання попередника,

слідом за збиранням зернових або трав. Оранка

включаючи основний обро-

плугом з передплужником на глибину 30 – 32 см

біток

Гній (30 – 40 т/га), мінеральні добрива відповідно

Внесення добрив

 

до агрохімічного паспорта або картограми поля.

 

Після багаторічних трав тільки мінеральні

 

добрива. Фосфорно-калійні добрива вносять восе-

Весняна і передпосівна

ни, азотні перед сівбою

Весняне боронування в 1 – 2 сліди, перша куль-

підготовка ґрунту

тивація на глибину 8 – 10 см, наступні і передпо-

 

сівна з одночасним боронуванням на глибину

Сівба

6 – 8 см

У першій декаді травня. Норма висіву насіння

 

10 – 12 кг, враховуючи зрідження сходів при меха-

 

нічному догляді. Міжряддя для сортів, що стелять-

 

ся, 2,1, для кущових — 1,4 м. Сівалки СУПН-8 та

Догляд за посівами

ін. із спеціальним пристроєм для сівби

Боронування до і після появи сходів легкими бо-

 

ронами упоперек або по діагоналі посівів. Під

 

час боронування допускається проріджування

 

15 – 20 % рослин. Обробіток міжрядь після появи

 

сходів. Захисні смуги мінімальні (не більш як

Збирання врожаю

10 см)

Безпосередньо на корм механічне, на насін-

 

ня вручну; для зберігання механічне з ви-

 

даленням пошкоджених плодів

13. ПРОМІЖНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

13.1.Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація

Проміжні культури важлива складова не тільки сучасного кормовиробництва, а й рослинництва і землеробства взагалі. Площі посівів їх в Україні поки що незначні: близько 1,5 млн га, або 4,5 % площі орних земель. Тепер під проміжні культури можна і потрібно відводити, як мінімум, 8 – 10 % земель і збирати додатково 10 – 12 млн т. корм. од., що становитиме при розвиненому тваринництві 20 – 22 % всіх кормів у польовому кормовиробництві. В інтенсивно- му рослинництві й кормовиробництві за достатнього зволоження і на зрошуваних площах під проміжні культури слід використовува- ти не менш як 15 – 20 % ріллі. В інтенсивних польових сівозмінах вони можуть займати 15 – 30 %, у кормових від 30 – 40 до 60 – 80 % площі (Ю.К. Новосьолов, А.М. Гаврилов, В.X. Зубенко, С.В. Бегей,

363

Частина 3

М. Ф. Лупашку, В.Г. Лошаков, А.О. Бабич, Г.П.Квітко, О.І. Зінчен- ко, В.М. Шлапунов, Г.І. Демидась та ін.). Для південної частини Лісостепу України це експериментально доведено дослідами автора в ланках польових сівозмін і в стаціонарних дослідах з кормовими сівозмінами в 1965 – 1980 рр.

Загальний період можливої вегетації рослин у полях сівозмін використовується на 60 – 65 %. Решта часу земля не зайнята, на ній ростуть буряни, багато які визрівають за короткий проміжок часу (явище неотенії) і дуже засмічують ґрунт насінням. Проміжні куль- тури різко обмежують можливості для росту бурянів у післязбира- льний період, пригнічуючи їх своїм щільним покривом.

Коротка історія використання проміжних культур. Ущіль-

нене використання орних земель застосовувалось ще до н.е. в Китаї, Індії, країнах Сходу, Єгипті, Греції, Римі, Візантії, а також в горо- дищах Придніпровя. В Росії і Україні проміжні посіви широко ви- користовували вже у XVIII ст. Ідею ущільненого використання ор- них земель відстоювали К.А. Тімірязєв, О.М. Енгельгардт, П.А. Буд- рін, Д.С. Косович та інші вчені. К.А. Тімірязєв писав, що кожний промінь сонця, що падає на чорну поверхню поля, яке парує, — це багатство, втрачене назавжди, і наші більш освічені нащадки не простять нам такого марнотратства.

Проте і нині проміжні культури в господарствах використовуються вкрай недостатньо, неграмотно. Інколи господарники взагалі відмов- ляються від джерела дешевих кормів, посилаючись на брак часу, на- сіння і добрив. Більш того, серед учених і досі немає єдиної думки про доцільність післяжнивних посівів у полях, де наступного року, на- приклад, вирощуватимуть цукрові буряки або кукурудзу на зерно.

У 30-ті, 40-ві, 50-ті роки ХХ ст. і досі проміжні посіви в кормови- робництві були і залишаються обєктом пильної уваги і вивчення сільськогосподарськими науково-дослідними закладами і вузами.

Значно поширені проміжні посіви в європейських країнах. За даними Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986), у Франції, Німеч- чині, Австрії вони займають 10 – 35 % загальної посівної площі. Останнім часом більш як удвічі розширені посівні площі проміжних культур у Болгарії, Угорщині та інших країнах.

Класифікація. У польовій сівозміні легко відрізнити проміжну культуру від основної: за основними культурами планують сівозмі- ни, вони відіграють провідну роль у структурі посівних площ. А в кормових сівозмінах ферм, де одержують 2 – 3 урожаї кормових культур за рік, між основними і проміжними культурами відміннос- ті можуть бути нечіткими. Якщо одержують 2 – 3 практично рівно- цінні врожаї за рік, можна не виділяти основні і проміжні культури, а вважати весняну культуру першою, наступні за нею повторні посі- ви другою, третьою і т.д.

364

Польове кормовиробництво

М.П. Єлсуков, А.І. Тютюнников, О.М. Гаврилов та ін. запропону- вали розрізняти проміжні посіви культур у часі і на площі. В 20 – 50-х роках ХХ ст. проміжні культури часто називали вставними та ущільнювальними (В.А. Харченко, М.П. Єлсуков, В.І. Едельштейн та ін.). Перші вирощують у період між вирощуванням основних, другі в рядках або міжряддях основних, тобто ущільнюють ними посіви.

У літературі і рекомендаціях останнього часу наведено класифі- кацію проміжних культур, згідно з якою серед них виділяють озимі проміжні, післяукісні, післяжнивні, підсівні. Посіви їх можуть бути одновидовими, складатись із двох або кількох культур, які нале- жать до однієї або різних родин, родів, видів. На практиці додержу- ють наведеної класифікації, хоч трапляються і різні її варіанти Так, за класифікацією Ю.К. Новосьолова і В.В. Рудоман (1986 р.) про- міжні посіви сільськогосподарських культур поділяють на осінні, літні й підсівні. В осінніх посівах виділяють озимі, зимуючі і підзимні проміжні посіви, в літніх післяукісні і післяжнивні.

Практиків знову зацікавили ущільнені посіви на площі, зокрема гарбузів у посівах кукурудзи на силос і зерно. Їх застосування іноді обмежується нестачею робочої сили для збирання вручну. Однак уже є господарства (у Христинівському і Драбівському районах Чер- каської області та в інших місцях), де цей процес механізовано.

В Уманському державному аграрному університеті (О.І. Зінчен- ко) і національному аграрному університеті (Г.І. Демидась) з ураху- ванням різних зональних умов застосовують і таку класифікацію проміжних культур:

У часі

(одновидові і змішані посіви)

Озимі, зимуючі проміжні Ранні ярі проміжні Пізні післяукісні

Післяжнивні ярі і озимо-ярі суміші подвійного (осінньо-весняного) ви- користання Підсівні (трави і коренеплоди)

На площі

(переважно одновидові)

Ущільнені посіви зернових (ку- курудзи і сорго)

Ущільнені посіви силосних Ущільнені посіви кормових баш- танних

Ця класифікація проміжних культур (у часі) здебільшого анало- гічна класифікації Інституту кормів УААН (А.О. Бабич, Г.П. Квіт- ко). Класифікацією введено групи ярих проміжних культур і після- жнивних озимо-ярих посівів подвійного (осінньо-весняного) викори- стання. Наприклад, на зрошуваних землях і в районах достатнього зволоження крім озимих можуть бути і ранні ярі проміжні культу- ри. Так, ранньовесняні посіви ячменю і вівса з раньостиглими сор- тами гороху, хрестоцвітими (ярий ріпак, суріпиця, гірчиця біла, ре-

365

Частина 3

дька олійна) можна вважати ранніми ярими проміжними культу- рами. Після них одержують більший, ніж попередній, урожай кор- мів.

Досліди автора в умовах південної частини правобережного Лісо- степу показали, що можна застосовувати також озимо-ярі суміші для осінньо-весняного використання, наприклад, післяжнивних по- сівів кукурудзи з озимим ріпаком, вівса з горохом у суміші з озимою пшеницею, житом, викожитом тощо. Такі поєднання найбільш до- цільні на зрошуваних землях і в районах достатнього осіннього зво- ложення.

Усі озимі на корм відносять до проміжних, але озимий ріпак на корм у Лісостепу не завжди можна вважати проміжною культурою хоча б тому, що для нього потрібні попередники не гірші, ніж для озимої пшениці на зерно. Сіють його рано, в ретельно підготовлений ґрунт. Жито, пшеницю, озиму свиріпу на корм можна сіяти пізніше і після будь-якого попередника, що звільняє поле в серпні на по- чатку вересня.

Підсівні культури для одержання урожаю завдяки післязбира- льному відростанню або росту підсівають під кормові культури і су- міші. Так, озимі, ранні ярі суміші і горох на корм можна підсівати пажитницею однорічною (райграсом однорічним), однорічною ко- нюшиною, їхніми сумішами, буркуном дворічним, морквою, чорною редькою, ріпою; кукурудзу на зелений корм суданською травою, соргосуданковими гібридами, однорічними конюшинами, буркуном дворічним тощо. Ущільнювальні культури (гарбузи, квасолю, сою та ін.) можна застосовувати в полях кукурудзи і сорго на силос і зерно, кукурудзу і сорго на посівах гарбуза і кавуна на корм.

13.2.Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні

Ресурси тепла. Загальна сума активних температур (при переході через +10 °С) в Україні змінюється з півночі на південь від 2000 до 3600 °С. Сума температур для одержання урожаю зеленої маси ранніх ярих сумішей становить 700 – 800 °С. Отже, на всій території України достатньо тепладлявирощуванняпісляукісних іпісляжнивнихпосівів на зелений корм, а в південних районах і на зерно. Період можливої вегетації проміжних культур після різних попередників до стійкого похолодання коливається від 60 – 70 до 120 – 140 днів.

Урожай залежно від культури можна мати через 55 – 70 до 100 днів, у тому числі урожай зерна через 70 – 90 днів. Важливо вра- ховувати і те, що при вирощуванні польових культур у літніх про- міжних посівах період їх вегетації значно скорочується. Щоправда, проходження фаз розвитку післяжнивних посівів, вегетація яких припадає на серпень жовтень, навпаки, внаслідок зниження тем-

366

Польове кормовиробництво

ператур подовжується. Проте накопичення вегетативної маси при підбиранні холодостійких культур відбувається задовільно і добре.

Але на більшій частині території України основним лімітуючим фактором врожайності проміжних посівів, особливо літніх післяукіс- них (наприклад, після кукурудзи на зелений корм), післяжнивних і підсівних, є волога. При цьому запаси її перед посівом, як показало тривале вивчення цього питання автором в умовах Лісостепу, не ма- ють значного впливу на врожайність. Літом ця волога може забезпе- чити в кращому разі лише появу сходів і початковий ріст рослин.

Обробка на ЕОМ даних про кореляційні звязки між запасами вологи перед сівбою ранніх післяукісних (основних), пізніх післяукі- сних і післяжнивних посівів і їх урожайність у середньому за 15 ро- ків показала, що ці звязки незначні, особливо на ранніх післяукіс- них посівах. Дещо вищий коефіцієнт кореляції на післяжнивних посівах (r = 24…26). Але він теж не є визначальним.

Кореляційні звязки урожайність опади під час вегетації піс- ляукісних і післяжнивних культур досить тісні: для післяукісних посівів r = 0,69…0,79, для післяжнивних 0,73. Тому для прогнозу- вання урожайності післяукісних і післяжнивних культур за кількіс- тю опадів у період вегетації їх ми запропонували рівняння регресії параболи першого, другого і третього порядків (табл. 86).

Таблиця 86. Залежність урожайності (у) післяукісних і післяжнивних

культур від кількості опадів (х)у період вегетації

 

Коефіцієнт

 

 

 

 

Посіви

коре-

детерм

 

 

 

Рівняння регресії

 

ляції

інації

 

 

 

 

 

RySx

R2ySx

 

 

 

 

 

Звязок опади урожайність (ух)

Ранні після-

0,69

0,481

у1

= 8,66 + 1,10х

укісні (основ-

 

 

у

 

= 90,1 – 0,0316х + 0,297х2·10–2

ні)

 

 

2

 

 

 

= 94,7 + 3,26х – 0,0152х2 + 0,313х3·10–4

 

 

 

у3

Пізні після-

0,79

0,629

у1

= 14,0 + 0,776х

укісні

 

 

у2

= 8,28 + 0,869х – 0,306х2·10–3

 

 

 

у3

= 3,00

+ 1,01х – 0,134х2·10–2+0,214х3·10–5

Післяжнивні

0,73

0,540

у1

= 8,84

+ 0,866х

 

 

 

у2

= 76,9

– 0,614х + 0,568х2·10–2

 

 

 

у3

= 61,3

– 170х + 0,188х2·10–2 + 0,997х3·10–5

П р и м і т к а. у1 рівняння регресії першого порядку, у2 другого, у3 третього.

Урожайність проміжних культур, що прогнозується, і фактична в умовах недостатнього і задовільного зволоження практично збіга- ються, що підтверджує доцільність використання зазначених рів-

367

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]