- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Частина 3
8.2. Кукурудза на силос
У кормовому конвеєрі кукурудза на силос, як і багаторічні трави, посідає провідне місце. У структурі польової кормової площі її посі- ви становлять 16 – 24 % (на Поліссі менше, в Лісостепу і Степу — більше). Кукурудзяний силос поряд з сіном і сінажем становить ос- нову зимового раціону худоби. Принциповою відмінністю вирощу- вання кукурудзи на силос від вирощування її в зеленому конвеєрі є набагато менша густота стеблостою (55 – 60 до 100 – 120 тис. рослин на 1 га). Висівають її з міжряддями 45 – 60 – 70 см, що дає змогу мати качани. Збирають кукурудзу на силос у фазі молочно-воскової і воскової стиглості, тоді як на зелений корм — до фази молочної стиглості.
Кукурудзу на силос так само, як і на зелений корм і зерно, виро- щують тільки за високого фону живлення, який визначають відпо- відно до запланованого врожаю і з урахуванням родючості ґрунту. У міру загущення й удобрення посіву врожайність зеленої маси збі- льшується, проте при цьому може зменшуватися вихід качанів — найціннішої частини силосної маси (табл. 76). Тому густота посівів при вирощуванні кукурудзи на силос має бути такою, щоб можна було одержувати високі врожаї качанів. Якщо вихід їх зменшується, це означає, що посіви занадто загущені.
Таблиця 76. Структура врожаю кукурудзи на силос залежно від гус- тоти стеблостою і мінерального живлення (за даними автора)
Рослин, |
|
Урожа |
|
|
У тому числі |
|
|
Урожай |
|
|
|
|
У тому числі |
|
|
|||||
тис. |
|
йність, |
листя |
|
качанів |
ність, |
|
листя |
|
качанів |
||||||||||
шт./га |
|
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ц/га |
|
% |
|
ц/га |
|
% |
|
ц/га |
% |
|
ц/га |
|
% |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Дослідне поле Уманського державного аграрного університету, |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
гібрид Буковинський ЗТВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Без удобрення |
|
|
|
|
|
|
N60Р60К60 |
|
|
|
||||||||
60 |
|
324 |
|
68 |
|
21,0 |
|
127 |
|
39,2 |
362 |
|
73 |
|
|
20,2 |
|
141 |
|
39,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
90 |
|
346 |
|
89 |
|
24,6 |
|
123 |
|
35,6 |
396 |
|
99 |
|
|
24,2 |
|
138 |
|
34,8 |
120 |
|
352 |
|
116 |
|
33,0 |
|
104 |
|
29,4 |
423 |
|
133 |
|
|
31,4 |
|
127,4 |
|
30,2 |
|
|
КСП |
|
«Подібна» Маньківського району Черкаської обл. |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Без удобрення |
|
|
|
|
|
|
N60Р60К60 |
|
|
|
||||||||
60 |
|
299 |
|
59 |
|
19,6 |
114 |
38,2 |
334 |
|
68,0 |
|
|
20,3 |
|
135 |
|
40,4 |
||
80 |
|
327 |
|
78 |
|
23,8 |
119 |
36,4 |
356 |
|
80,7 |
|
|
22,6 |
|
132 |
|
37,1 |
||
100 |
|
342 |
|
83 |
|
24,2 |
112 |
32,7 |
374 |
|
100,5 |
|
|
26,9 |
|
118 |
|
31,5 |
||
120 |
|
364 |
|
115 |
|
31,7 |
82 |
22,6 |
406 |
|
131,5 |
|
|
32,4 |
|
89 |
|
21,8 |
Важливо при вирощуванні кукурудзи на силос збирати її у зада- ній фазі стиглості. Тому слід висівати 2 – 3 гібриди з різними пері- одами вегетації. Для Полісся такими можуть бути переважно ранні
332
Польове кормовиробництво
і додатково — середньоранні гібриди; для Лісостепу — ранні, серед- ньоранні і середньостиглі з максимальною масовою часткою серед- ньоранніх; для Степу — середньоранні, середньостиглі і середньо- пізньостиглі. На частині площі кукурудзу на силос можна висівати на 10 – 15 днів раніше, ніж звичайні строки сівби, використовуючи інкрустоване насіння. Це дасть змогу раніше вивільнити поле, по- ліпшити кукурудзу як попередник озимих.
УЛісостепу середня врожайність силосної маси кукурудзи стано- вить 400 – 500 ц/га, в Степу без зрошення — 200 – 300, на зрошува- них землях — 600 – 700, на Поліссі — 350 – 400 ц/га.
Урожай кукурудзи на зелений корм формується за короткий пе- ріод вегетації (55 – 60 днів) завдяки весняним запасам вологи і черв- невим опадам. Для посівів її на силос необхідна волога протягом більш тривалого періоду. Щоб економніше використовувати запаси вологи в ґрунті, слід зменшити до мінімуму фізичне випаровування
зйого поверхні. Тому догляд за посівами передбачає до- і післясхо- дові боронування та міжрядні розпушування, включаючи підгор- тання. Вони сприяють зменшенню випаровування вологи з орного і нижніх шарів, з поверхні ґрунту, очищають поле від бур’янів, по- ліпшують фізичні властивості ґрунту.
Упроцесі догляду посіви зріджуються. З урахуванням цього но- рму висіву треба збільшувати на 30 – 40 %.
Посіви кукурудзи на силос, як і на зелений корм, слід ущільню- вати високобілковими компонентами (соєю укісних сортів, бобами фіолетовими, одно- і дворічним буркуном, ріпаком озимим, маль- вою, щирицею). Сою, буркун, ріпак, мальву, щирицю висівають од- ночасно з кукурудзою, боби — з ранньостиглими гібридами одночас- но, із середньоранніми — по сходах, із середньо- і пізньостиглими — після фази 3 – 4-го листка. Редьку олійну висівають у міжряддях кукурудзи у фазі 4 – 5-го листка. Однорічний буркун до збирання кукурудзи перебуває у фазі цвітіння і як добрий медонос може за- безпечити до 50 кг меду з 1 га посіву. Це дещо негативно впливає на якість зеленої маси через огрубіння стебел. Буркун дворічний як озима рослина не цвіте, а нарощує зелену масу. Після збирання ку- курудзи його можна залишити на наступний рік. Він збагачує ґрунт на азот, тому норму внесення азотного добрива під посіви суміші кукурудзи з буркуном можна зменшити майже на третину.
Збирають кукурудзу у молочно-восковій стиглості силосними комбайнами, які забезпечують одержання подрібненої маси з дов- жиною відрізків 2 – 3 см, у восковій — 7 – 8 мм. Можна збирати ка- чани і стебла окремо, качани потім подрібнюють на спеціальних установках (наприклад, Стан-700) і силосують окремо.
Орієнтовну технологічну схему вирощування кукурудзи на силос подано в табл. 77.
333