- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Польове кормовиробництво
Таблиця 84. Орієнтовна технологічна схема вирощування кормових
буряків за енергозберігаючою екологічно доцільною технологією
Технологічна операція, агротехнічні |
Склад агрегату |
|
вимоги |
||
|
Лущення стерні одночасно із збиран- |
Трактор Т-150К та ін., лущильник |
ням зернових |
ЛДГ-15. Сівба сидератів Т-150 та ін., |
Рівномірне внесення мінеральних |
ССТ-2,2; СЗС-3,1 |
МТЗ з розкидачами РМГ-4; РУМ-3 та |
|
(фосфорно-калійних) і органічних |
ін. Т-150К з розкидачами КСО-9, |
добрив (якщо не проводять сидерацію) |
ПРТ-10 та ін. |
з розрахунку на запланований урожай |
|
безпосередньо перед оранкою |
Повторне лущення на глибину 6 – |
Напівпаровий обробіток ґрунту, у |
|
який не сіяли сидератів. Заорювання |
10 см, культивації після проростання |
сидератів на глибину 30 – 32 см восе- |
бур’янів, оранка Т-150 та ін. Т-74 + |
ни після подрібнення їх косаркою- |
ПН-4-35 та ін. |
подрібнювачем або дисковою бороною |
|
(залежно від розвитку травостою) |
Т-74 та ін. із зчіпками борін зі шлей- |
Весняне боронування із шлейфуван- |
|
ням. Передпосівний обробіток ґрунту |
фами. Здійснюють за один прохід спе- |
на глибину 4 – 5 см, внесення добрив |
ціально обладнаним агрегатом на ос- |
у рядки, сівба на глибину 3 – 4 см, |
нові колісного або гусеничного тракто- |
коткування після сівби. Ширина між- |
ра |
рядь 45 – 60 см |
МТЗ, ЗОР-07, гвоздівки |
Досходове боронування 1 – 2 рази. |
|
Післясходове боронування у фазі доб- |
Т-70 з УСМК-5,4 тощо |
ре розвиненої «жирної вилочки» |
|
(в 1 – 2 сліди), при потребі повторне |
|
через 3 – 4 дні (в 1 – 2 сліди) у поєд- |
|
нанні з міжрядним шаруванням |
Трактори типу МТЗ з обприскувачами |
Обробка посівів проти шкідників (у |
|
разі потреби, згідно з прогнозом) |
ОВТ-1А; ПОУ та ін. |
Ручна перевірка посівів або замість |
Т-70 та ін. із зчіпками середніх борін |
неї поперечне боронування (у разі |
ЗБЗС-1 |
потреби) |
Трактори Т-70 та ін. з культиваторами |
Міжрядні розпушування |
|
Збирання врожаю |
УСМК-5,4 та ін. |
Гичкозбиральна машина, копач ККГ |
|
|
або ін., причіп з підбирачем або ком- |
|
байн. Відповідні марки тракторів |
12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
У районах задовільного і достатнього зволоження, на понижених місцях, заплавах, зрошуваних землях дуже ефективні посіви карто- плі й топінамбуру на корм худобі, свиням, птиці. Проте якщо кар- топлю використовують дуже широко на корм у всіх районах виро- щування її, топінамбур (земляна груша) — явно недостатньо, хоч він теж є цінним джерелом високоякісного соковитого корму, бага-
357
Частина 3
того на вітаміни, вуглеводи, зокрема на інулін. Це ще й харчова культура, вона перспективна в медицині.
Використання картоплі і земляної груші на корм сприяє значно- му підвищенню продуктивності тварин, навіть якщо до складу раці- ону входить мінімальна кількість концентратів, оскільки це високо- енергетичні корми. Енергетична цінність 1 кг картоплі — 0,29 – 0,32 корм. од., або 5 – 5,6 МДж ОЕ, а топінамбуру — відповідно 0,22 – 0,24 і 4,6 – 4,8. За калорійністю картопля в 2 – 2,5, а топінам- бур у 1,5 – 2 рази перевищують кормовий буряк, брукву. В півден- них районах їх згодовують переважно свиням, у північних і північ- но-західних, де більше природних угідь і менше зернових у струк- турі посівів, картопля повинна зайняти місце «другого хліба» і в кормовиробництві. Значною мірою це стосується і топінамбуру. Не- великі площі під нього (від 5 до 15 га) треба виділяти біля кожної свиноферми.
Основні прийоми вирощування картоплі. Картоплю (Solanum tuberosum) вирощують в Україні й Росії з кінця XVIII ст. Ві- домі столові, технічні і кормові сорти. Бульби столових сортів мають тонку шкірку, дрібні неглибокі вічка. Для картоплі технічних і кор- мових сортів характерні груба шкірка, глибокі вічка, невирівняна конфігурація бульб. Верхній (2 – 3 мм) шар бульб містить повноцін- ний за амінокислотним складом протеїн. Сухої речовини в бульбах 26 – 28 до 30 %. Дуже важливий показник кормових сортів картоплі
— мінімальний вміст соланіну, оскільки деяким тваринам карто- плю можна згодовувати в сирому вигляді.
Перед садінням картоплі треба забезпечити достатню розпуше- ність орного шару ґрунту і добре удобрити його органічним добри- вом, яке не тільки є основою мінерального живлення завдяки по- ступовій мінералізації гною, а й джерелом вуглекислоти (СО2) в
приземному шарі повітря, що позитивно впливає на фотосинтез і урожай бульб. При заорюванні органічних добрив (гною або сидера- тів) поліпшуються агрофізичні властивості ґрунту: зменшується йо- го об’ємна маса, поліпшуються водний і повітряний режими, водо- проникність. Так, при внесенні в ґрунт органічних добрив у навча- льно-дослідному господарстві «Родниківка» Уманського державного аграрного університету Черкаської області регулярно збирають по 320 – 350 ц/га картоплі. Після заорювання 40 – 60 т/га гною мінера- льне добриво має допоміжне значення. На такому агрофоні посіви картоплі загущені (60 – 70, а в західному Лісостепу і на Поліссі 90 тис. кущів на 1 га). Пошкодження картоплі колорадським жуком різко знижується при високих фонах живлення: великій масі ба- дилля, навіть без обробки пестицидами колорадський жук не завдає відчутної шкоди. Крім того, помічено, що він більше пошкоджує ро- слини на невисокому фоні живлення.
358
Польове кормовиробництво
Нині майже повсюдно в районах розвиненого картоплярства за- стосовують гребеневу технологію вирощування картоплі, коли за- безпечуються найбільш сприятливі умови для формування і розви- тку бульб. Особливо доцільна ця технологія в умовах задовільного і достатнього зволоження. Застосовують і широкосмуговий спосіб ви- рощування картоплі: на грядках 1 м завширшки садять 2 рядки картоплі. Міжрядний обробіток з підгортанням рослин на гребенях і в грядках — теж ефективний прийом боротьби з бур’янами. За такої технології практично не потрібні гербіциди. За звичайної (не гребе- невої) технології дуже важливо застосовувати до- і післясходові бо- ронування в поєднанні з наступним міжрядним обробітком і підгор- танням картоплі культиваторами-підгортачами. Це також дає змогу обходитись без ручного прополювання і застосування гербіцидів. Розрахунки показують, що за механічного догляду за посівами кар- топлі набагато зменшуються витрати сукупної енергії на боротьбу з бур’янами. Так, використання гербіцидів (їхня енергоємність + вне- сення) становить 22 – 25 % загальних витрат сукупної енергії на вирощування культури, механічний догляд — 6 – 8 %.
Внесення 40 – 60 т/га гною також пов’язане з великими витрата- ми. Проте вони окупаються енергетичною цінністю урожаю, яка до- сягає 200 – 240 тис. МДж/га. При загальних витратах сукупної ене- ргії на вирощування 54 – 60 тис. МДж/га коефіцієнт енергоємності високого врожаю картоплі становить 3 – 4. Він значно нижчий за аналогічні коефіцієнти при вирощуванні зернових — ячменю, про- са, жита, вівса, кукурудзи.
Основні прийоми вирощування топінамбуру (Heliantus tuberosus). Це багаторічна рослина. На одному місці може рости 8 – 10 років і більше. Під оранку вносять 60 – 80 т/га гною. Основна підго- товка ґрунту така сама, як і під картоплю. Навесні після закриття вологи і вирівнювання ділянки шлейфами проводять глибоку куль- тивацію, краще — чизелювання і передпосівну культивацію
Для садіння потрібно 800 – 1000 кг бульб на 1 га, тобто в 2,5 – 3 рази менше, ніж картоплі. Відсортовані бульби садять картоплеса- джалкою з міжряддями 70 см. Густота садіння 25 – 30 тис рослин на 1 га. Проводять до- і післясходове боронування, міжрядний обробі- ток. Розростаючись, рослини закривають ґрунт і добре переростають бур’яни.
Збирають топінамбур восени і навесні, коли можна випускати на поле свиней. Після випасання свиней ділянку вирівнюють, борону- ють, підживлюють повним мінеральним добривом. Дрібних бульб і рослин, які залишилися у ґрунті, достатньо для формування наступ- ного високого урожаю.
Бульби для садіння зберігають в овочесховищах так само, як і картоплю.
359