Частина 3

дів не менш як 500 мм за рік. Добре відростає, дає 2 – укоси. Висіва- ють як восени, так і навесні. Нагадує ріпак і свиріпу озиму. Врожай- ність за один укіс залежно від агрофону і зволоження 180 – 250, 300 – 350 до 500 ц/га. Із 2 – 3 укосів можна мати 700 – 800 до 1000 ц/га зе- леної маси. Добре реагує на азотні добрива. Підзимні посіви дають зелену масу в середині травня. В Україні тифон поширений мало.

Вирощування різних видів хрестоцвітих (капустяних) на корм в основних і проміжних посівах дає змогу мати високобілкову зелену масу з квітня до грудня.

7.1.3. Технологія вирощування

Удобрення. Капустяні культури подібно до злакових дуже добре реагують на удобрення. Врожайність їх під впливом високих норм азоту на фоні достатнього внесення фосфору і калію підвищується в 2 – 3 рази (табл. 72). При удобренні капустяних слід ураховувати вміст поживних речовин у ґрунті, у зв’язку з чим кількість внесених добрив може бути різною (табл. 73).

Таблиця 72. Вплив добрив на врожайність зеленої маси ріпаку, ц/га

(попередник — кукурудза на силос, Уманський ДАУ) (за А.В. Коротеєвим)

Норма висіву і спосіб сівби. Ріпак, свиріпу озиму, редьку олійну, гірчицю білу, перко, тифон висівають звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см. Норми висіву 2 – 3 млн схожого на- сіння на 1 га, у Степу — 2 – 2,5, на Поліссі і в Лісостепу 2,5 – 3 млн. На більш густих озимих посівах погіршуються зимостійкість їх, ярих — якість корму, особливо редьки олійної.

Строки сівби. Урожайність озимих і ярих капустяних залежить від строку сівби. Оптимальні строки сівби озимого ріпаку — перша- друга декади серпня, озиму свиріпу і перко можна висівати і пізні- ше, проте врожайність їх вища, якщо висівати їх наприкінці серпня. Для доброї перезимівлі озимі капустяні повинні мати 6 – 8 листків у прикореневій розетці, а це можливо за тривалої осінньої вегетації — 50 – 60 днів. Небажані і надто ранні строки (наприкінці липня), оскільки це призводить до переростання рослин, погіршення пере- зимівлі.

320

Польове кормовиробництво

Таблиця 73. Орієнтовні норми добрив для одержання

запланованих урожаїв хрестоцвітих культур у системі кормового конвеєра

Насіння капустяних загортають на глибину 2 – 3 см. У зв’язку з цим важливим прийомом поліпшення польової схожості їх є післяпосівне, а в разі потреби — і допосівне коткування ґрунту. Це забезпечує рівно- мірне, неглибоке загортання насіння і появу дружних сходів.

Сорти. Немає потреби рекомендувати добір сортів капустяних, як і, зрештою, інших культур. Ці дані є в обласних каталогах райо- нованих сортів Можна використовувати також дані найближчих сортодільниць. Так, у виробництві поширені сорти озимого ріпаку Гарант, Глорія, Квінта, Тисменицький, Іванна; капусти кормової — Мозкова зелена, Вологодська, Мозкова зелена північна, Вега; ріпа- ку ярого — Золотоніський, Кубанський, Ковалевський, Шпат. Ефек- тивними у наших дослідах виявилися японський сорт ярого ріпаку Абакум Хат та ін.; редьки олійної — Райдуга, Тамбовчанка та ін.

Є сорти (біотипи, екотипи) або групи сортів і гібридів з певними біологічними й екологічними особливостями, наприклад ранні, сере- дньоранні, середньо- і пізньостиглі. Одна група сортів добре реагує на ранні, інша — на більш пізні строки сівби тощо. Все це слід врахо- вувати при розробці сортової технології вирощування культури.

321