Частина 2

західному Лісостепу. Урожайність їх невисока — 18 – 25 ц/га зеленої маси, внаслідок чого тварини нерідко поїдають і поросль чагарни- ків. У зв’язку з цим лісові галявини, які заросли чагарником, зава- лені вітроламом, треба розчистити, вдаючись до вирубування і сані- тарного догляду. В результаті цього галявина освітлюється, поліп- шується водно-повітряний режим, краще ростуть злакові і бобові трави, утворюється лучний травостій. Його врожайність підвищу- ється в 3 – 5 разів.

Такі лісові освітлені пасовищні ділянки прийнято називати лісо- парковими. І.В. Ларін поділяє їх на три типи: розкидані з рівномір- но розрідженим деревостаном (не більш як 1000 сосен, 600 дерев дуба або берези на 1 га); куртинні, де галявини чергуються з ділян- ками лісу; кулісні — смуги лісу 20 – 30 м завширшки чергуються з прямокутними галявинами, ширина яких 60 – 80 м. Після очищен- ня й освітлення на них насівають і підсівають трави.

Лісові пасовища кулісного типу створюють при освоєнні густого суцільного лісу. Оскільки це часто пов’язано з невиправданим ви- рубуванням лісу, то влаштовувати такі пасовища слід тільки у крайньому випадку.

Ділянку під лісопаркові пасовища розчищають сучасною техні- кою, інколи застосовують гербіциди, але обов’язково наземним способом. Дернину обробляють переважно дисковими боронами або роторними культиваторами; на легких ґрунтах застосовують ротаційні голчасті борони. Перед обробкою вносять добрива і підсі- вають трави.

На лісопаркових пасовищах восени нагромаджується багато ли- стя, яке згрібають і виготовляють із нього компости, які вносять як добрива.

4.1.6.Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ

Поверхневе поліпшення природних угідь передбачає комплексне застосування різних технологічних прийомів. Поєднання їх зумов- лено фітотопологічними особливостями угідь. Вибирають найнеоб- хідніші і найефективніші прийоми поліпшення ботанічного складу і врожайності травостою. В одних випадках достатньо 2 – 3 техноло- гічних операцій, в інших — 4 – 6 і більше. Технологічні схеми ком- плексного застосування прийомів поверхневого поліпшення приро- дних угідь наведено в табл. 29.

182

Лучне кормовиробництво

Таблиця 29. Технологічна схема комплексного застосування прийомів поверхневого поліпшення кормових угідь у Лісостепу і Степу*

183

Частина 2

Продовження табл. 29

* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сеноко- сов и пастбищ лесостепной и степной зон. — М.: Агропромиздат, 1987: «+» — прийоми рекомендуються; «–» — прийоми не рекомендуються.

4.1.7.Поверхневе поліпшення природних кормових угідь

узарубіжних країнах

Великий досвід поверхневого поліпшення природних кормових угідь нагромаджений у США і європейських країнах. Тут широко застосовується насівання лук високопродуктивними травами без руйнування дернини сіялками із спеціальними сошниками, які врі- зують насіння в дернину (А.О. Бабич, М.Ф. Щербаков). Залежно від складу природного травостою і стану дернину або насівають трава- ми, або, застосовуючи гербіциди, спочатку знищують стару дернину,

апотім висівають трави. Порівнювальна оцінка різних способів об- робки дернини, проведена в Німеччині, показала, що на нещільній дернині травостій доцільно поліпшувати прямим насіванням траво- сумішей. Ділянки із щільною дерниною з низьковрожайних злаків слід насамперед обробити гербіцидами, потім профрезерувати і за- лужити травосумішкою.

Для висівання трав після мінімальної обробки і безпосередньо в дернину в США застосовують сошники дискового і чизельного типів,

атакож модифіковані ґрунторізи (М.Ф. Щербаков). У США, євро- пейських країнах, Австралії, Канаді використовують спеціальні лу- копасовищні комбіновані сівалки, які забезпечують неглибоке заго- ртання насіння і фактично не порушують дернового шару. У США для цього застосовують також сівалки, якими сіють кукурудзу, сор- го, сою. Їх обладнують спеціальними пристроями для сівби або по- верхневої і нульової обробки.

184