- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Частина 2
західному Лісостепу. Урожайність їх невисока — 18 – 25 ц/га зеленої маси, внаслідок чого тварини нерідко поїдають і поросль чагарни- ків. У зв’язку з цим лісові галявини, які заросли чагарником, зава- лені вітроламом, треба розчистити, вдаючись до вирубування і сані- тарного догляду. В результаті цього галявина освітлюється, поліп- шується водно-повітряний режим, краще ростуть злакові і бобові трави, утворюється лучний травостій. Його врожайність підвищу- ється в 3 – 5 разів.
Такі лісові освітлені пасовищні ділянки прийнято називати лісо- парковими. І.В. Ларін поділяє їх на три типи: розкидані з рівномір- но розрідженим деревостаном (не більш як 1000 сосен, 600 дерев дуба або берези на 1 га); куртинні, де галявини чергуються з ділян- ками лісу; кулісні — смуги лісу 20 – 30 м завширшки чергуються з прямокутними галявинами, ширина яких 60 – 80 м. Після очищен- ня й освітлення на них насівають і підсівають трави.
Лісові пасовища кулісного типу створюють при освоєнні густого суцільного лісу. Оскільки це часто пов’язано з невиправданим ви- рубуванням лісу, то влаштовувати такі пасовища слід тільки у крайньому випадку.
Ділянку під лісопаркові пасовища розчищають сучасною техні- кою, інколи застосовують гербіциди, але обов’язково наземним способом. Дернину обробляють переважно дисковими боронами або роторними культиваторами; на легких ґрунтах застосовують ротаційні голчасті борони. Перед обробкою вносять добрива і підсі- вають трави.
На лісопаркових пасовищах восени нагромаджується багато ли- стя, яке згрібають і виготовляють із нього компости, які вносять як добрива.
4.1.6.Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
Поверхневе поліпшення природних угідь передбачає комплексне застосування різних технологічних прийомів. Поєднання їх зумов- лено фітотопологічними особливостями угідь. Вибирають найнеоб- хідніші і найефективніші прийоми поліпшення ботанічного складу і врожайності травостою. В одних випадках достатньо 2 – 3 техноло- гічних операцій, в інших — 4 – 6 і більше. Технологічні схеми ком- плексного застосування прийомів поверхневого поліпшення приро- дних угідь наведено в табл. 29.
182
Лучне кормовиробництво
Таблиця 29. Технологічна схема комплексного застосування прийомів поверхневого поліпшення кормових угідь у Лісостепу і Степу*
|
|
Прийоми обробітку |
|
|
|
- |
- |
|
||||||
|
|
|
|
ґрунту |
|
|
Внесення добрив |
|
Підсівання трав |
чагар |
і-водозатри |
|
||
Ділянки |
Коротка характеристика |
|
|
|
, |
|
чизелювання |
|
з |
|
||||
угідь |
боронування |
дискування |
|
|
щілювання |
янами |
купин, |
Осушення |
||||||
|
|
|
||||||||||||
|
|
культивація фрезерування |
|
Боротьба бур’ |
Знищення ників |
Сніго мання |
||||||||
|
Лучно-степові на опідзо- |
– |
+ |
|
+ |
|
– |
– |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
|
лених і типових чорно- |
|
|
|||||||||||
|
земах Лісостепу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рівнинні |
Степові і сухостепові на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
типових і південних чо- |
+ |
+ |
|
– |
|
– |
+ |
+ |
– |
– |
– |
+ |
– |
|
рноземах і темно-каш- |
|
|
||||||||||||
танових ґрунтах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Степові і сухостепові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дрібнопіщані на негли- |
+ |
– |
|
– |
|
– |
– |
– |
– |
– |
– |
+ |
– |
|
боких щебенистих чор- |
|
|
|||||||||||
|
ноземах і темно-каш- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
танових ґрунтах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лучно-степові і степові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-балкові |
на схилах до 20°північ- |
+ |
+ |
|
– |
|
– |
+ |
+ |
+ |
– |
– |
– |
– |
них напрямів і днищах, |
|
|
||||||||||||
засмічені |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Степові і сухостепові на |
+ |
+ |
|
– |
|
– |
+ |
– |
+ |
– |
– |
+ |
– |
|
Яружно |
схилах до 20°південних |
|
|
|||||||||||
напрямів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Схили більш як 20°різ- |
– |
– |
|
– |
|
– |
– |
+ |
+ |
– |
– |
– |
– |
|
них напрямів, які не |
|
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
зазнають ерозії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
западинні |
Лучні і лучно-степові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
незасолені на лучно- |
– |
– |
|
+ |
|
+ |
– |
+ |
– |
– |
– |
– |
– |
|
чорноземних і лучно- |
|
|
||||||||||||
каштанових ґрунтах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лучні і лучно-степові з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Низинні, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
щільною дерниною із |
– |
– |
|
– |
|
+ |
– |
+ |
+ |
– |
– |
– |
– |
|
кореневищних злаків, |
|
|
||||||||||||
засмічені |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лиманні незасмічені |
– |
+ |
|
+ |
|
– |
– |
+ |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Заплавні |
Різнотравно-злакові і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
злаково-різнотравні не- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
засмічені і без чагарни- |
– |
+ |
|
+ |
|
– |
– |
+ |
– |
– |
– |
– |
– |
|
ків, засмічені і з чагар- |
|
|
||||||||||||
никами |
– |
+ |
|
+ |
|
+ |
– |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
|
Болотні |
Лучно-болотні на міне- |
– |
+ |
|
+ |
|
+ |
– |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
ральних і торфових ґру- |
|
|
||||||||||||
нтах, з чагарниками |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
183
Частина 2
Продовження табл. 29
|
|
Прийоми обробітку |
|
янами |
|
- |
- |
|
||||||
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
купин, |
водозатриі- |
|
||
|
|
|
|
ґрунту |
|
|
добривВнесення |
|
травПідсівання |
|
|
|
||
Ділянки |
Коротка характеристика |
боронування |
дискування |
|
культивація фрезерування |
|
чизелювання |
щілювання |
Боротьба ’бур |
Знищення ників |
Сніго мання |
Осушення |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з |
|
чагар |
|
|
|
|
угідь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
засолених землях |
Степові і лучно-степові |
+ |
+ |
|
– |
|
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
– |
– |
|
на засолених і солонцю- |
|
|
|||||||||||
|
ватих ґрунтах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сеноко- сов и пастбищ лесостепной и степной зон. — М.: Агропромиздат, 1987: «+» — прийоми рекомендуються; «–» — прийоми не рекомендуються.
4.1.7.Поверхневе поліпшення природних кормових угідь
узарубіжних країнах
Великий досвід поверхневого поліпшення природних кормових угідь нагромаджений у США і європейських країнах. Тут широко застосовується насівання лук високопродуктивними травами без руйнування дернини сіялками із спеціальними сошниками, які врі- зують насіння в дернину (А.О. Бабич, М.Ф. Щербаков). Залежно від складу природного травостою і стану дернину або насівають трава- ми, або, застосовуючи гербіциди, спочатку знищують стару дернину,
апотім висівають трави. Порівнювальна оцінка різних способів об- робки дернини, проведена в Німеччині, показала, що на нещільній дернині травостій доцільно поліпшувати прямим насіванням траво- сумішей. Ділянки із щільною дерниною з низьковрожайних злаків слід насамперед обробити гербіцидами, потім профрезерувати і за- лужити травосумішкою.
Для висівання трав після мінімальної обробки і безпосередньо в дернину в США застосовують сошники дискового і чизельного типів,
атакож модифіковані ґрунторізи (М.Ф. Щербаков). У США, євро- пейських країнах, Австралії, Канаді використовують спеціальні лу- копасовищні комбіновані сівалки, які забезпечують неглибоке заго- ртання насіння і фактично не порушують дернового шару. У США для цього застосовують також сівалки, якими сіють кукурудзу, сор- го, сою. Їх обладнують спеціальними пристроями для сівби або по- верхневої і нульової обробки.
184