Частина 3

нянь у разі планування їх урожайності. Зворотний зв’язок може бу- ти використаний для розрахунку потрібної кількості вологи (опа- ди + зрошення) на зрошуваних ділянках з метою одержання запла- нованого врожаю (табл. 87).

Таблиця 87. Рівняння регресії зворотних зв’язків для розрахунку по-

трібної кількості вологи (опади + зрошення) при одержанні плано- ваних урожаїв післяукісних і післяжнивних культур

П р и м і т к а. х1 — рівняння регресії першого, х2 — другого, х3 — третього порядку.

Математичні методи визначення можливої урожайності повтор- них посівів для конкретних умов поки що використовують мало. Їх треба ширше застосовувати при складанні технологічних карт ви- рощування проміжних культур, а також для раціонального викори- стання ресурсів поливної води при їх вирощуванні.

Отже, можна зробити висновок, що не запаси вологи в ґрунті пе- ред сівбою, а наступне зволоження є визначальним фактором уро- жайності післяжнивних і післяукісних культур. Тому наявність дов- гострокового прогнозу зволоження має велике господарсько- економічне значення для вирощування проміжних посівів.

13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур

У зеленій масі пізніх післяукісних, післяжнивних і отав підсів- них культур значно збільшується вміст протеїну (табл. 88) та віта- мінів. Так, за даними досліджень, у зеленій масі кукурудзи після- жнивного посіву міститься протеїну на 20 – 30 %, а вітаміну Е (то- коферолу) — в 3 – 4 рази більше, ніж у зеленій масі її весняних по- сівів. Цьому сприяють збирання післяукісних і післяжнивних куль- тур у більш ранні фази розвитку, умови фотосинтезу і зволоження в певний період, коли в зеленій масі накопичується більше азоту і вітамінів. Крім того, в літніх посівах і отавах підсівних культур збіль- шується облистненість рослин, листя містить більше азоту (а отже, і протеїну) та вітамінів.

368

Польове кормовиробництво

Таблиця 88. Вміст протеїну в кормових культурах весняних і літніх посівів (за даними В.Н. Шлапунова, БілНДІЗ)

За вегетаційний період при одержанні 2 – 3 урожаїв можна мати в 1,5 – 2 рази більше протеїну, ніж при вирощуванні однієї кормової культури, і в поєднанні з багаторічними травами значно підвищити виробництво кормового протеїну в польовому кормовиробництві.

Добір культур. Для вирощування в післяукісних, післяжнив- них, підсівних і озимих проміжних посівах у різних зонах України використовують різні кормові культури (табл. 89).

Ранні післяукісні (основні) посіви. В цих посівах після ози-

мих проміжних культур можна висівати практично всі весняні культури — кукурудзу, суданську траву, суміші їх, кукурудзу з бо- бами, коренеплоди — кормовий буряк, брукву, турнепс, моркву, цук- рові буряки, кабачки, гарбузи, гречку і просо на зерно, а також мальву, кормову капусту, кормову квасолю та ін.

Упісляукісних посівах після ранніх ярих і кукурудзи на зелений корм набір культур менший. Для кормових цілей це насамперед кукурудза, соняшник, їхні суміші і суміші з бобовими — горохом кормовим, бобами; суданська трава, горох у чистому посіві на зелену масу і горох з вівсом, редька олійна, кормова капуста тощо.

Упісляжнивних посівах підвищується значення хрестоцвітих — редьки олійної, гірчиці білої, ріпаку, їх сіють з вівсом і в чистому посіві. В південних районах країни обов’язково слід сіяти кукурудзу, кукурудзу із соняшником, кукурудзу з редькою олійною Можна та- кож вирощувати коренеплоди з коротким періодом вегетації — чор- ну редьку (для відгодівлі овець) і ріпу-стернянку, зокрема в захід- них районах України.

369

Частина 3

Таблиця 89. Екологічно обґрунтоване районування кормових

культур для використання в проміжних посівах різних ґрунтово-кліматичних зон України

П р и м і т к а: 1 — післяукісні, 2 — післяжнивні, 3 — підсівні, 4 — озимі проміж- ні, 5 — ущільнені посіви, 0 — в окремих районах.

370

Польове кормовиробництво

Підсівні культури — суданська трава, соргосуданкові гібриди, однорічний (багатоукісний) райграс, однорічні конюшини (шабдар, багряна, олександрійська, підземна), озимий ріпак та ін. Можна також підсівати моркву, пастернак, ріпу.

За зарубіжними даними (Польща, ФРН та ін.) і за результатами досліджень, дуже цінними підсівними культурами під ранні ярі і кукурудзу є однорічна конюшина — шабдар і олександрійська. Проте селекційна робота з ними проводиться поки що не на належ- ному рівні.

Підсівні культури і їх суміші в Лісостепу, на Поліссі, в Степу на поливі дають змогу за 2 – 4 укоси мати 500 – 700 ц/га зеленої маси, збільшуючи загальний її вихід з 1 га в 1,5 – 2 рази. В Лісостепу і Степу в роки з достатнім зволоженням у травні — липні і на поли- ві збирання зеленої маси кукурудзо-суданково-соєвої (бобової, бур- кунової) суміші з 3 укосів сягає 1000 – 1150 ц/га. Після збирання першого урожаю можна одержати ще 2 укоси або використати тра- востій для випасання. Після першого скошування проводять боро- нування, міжрядні розпушування, підживлення, якщо можливо — зрошення.

Озимо-ярі суміші. В післяжнивних посівах доцільно поєд- нувати озимі і ярі культури, озиме жито, кормову пшеницю, ріпак, суміші вики і пшениці, вики і жита, жита й ріпаку з вів- сом, ячменем, горохом, вівсяно-гороховою сумішшю. Такі посіви дають змогу послідовно використати осінній і ранньовесняний періоди і більшою мірою гарантують одержання осіннього укосу, що не завжди можливий при посівах тільки озимих проміжних культур.

Післяукісні і післяжнивні посіви коренеплодів. У післяукі-

сних посівах після озимих проміжних культур у європейській час- тині можна мати 250 – 300, а при зрошуванні — 500 ц/га кормових буряків, 150 – 200 ц/га цукрових буряків на корм, 250 – 300 ц/га ку- узику, до 200 ц/га моркви, 150 – 200 ц/га пастернаку (збирання рано навесні).

Після ранніх ярих і кукурудзи на зелений корм можна вирощу- вати по 120 – 150 ц/га чорної редьки, моркви й пастернаку, 150 – 170 ц/га турнепсу і брукви. Ці посіви є додатковими джерелами соковитих кормів в осінні місяці (жовтень — листопад). Зберігати такі коренеплоди краще у спеціальних сховищах, ніж у буртах і кагатах.

371