- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Польове кормовиробництво
14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
Для зерносумішей використовують ранні культури, наприклад ячмінь і овес з горохом, чину або ярий ріпак з ячменем і вівсом, зи- муючий горох із озимим ячменем та ін. У смугових посівах кукуру- дзу вирощують із соєю. Це дає змогу підвищити урожайність куку- рудзи на 7 – 10 ц/га, сої — на 1,5 – 2,5 до 4 ц/га. Урожайність куку- рудзи в таких посівах підвищується переважно за рахунок так зва- ного «крайового ефекту», тобто за рахунок кращого росту кукурудзи в крайніх рядках, які стикаються зі смугами сої. У крайніх рядках кукурудзи кращі умови світлового режиму, а завдяки сої — і пожив- ного режиму ґрунту, поліпшується також водний режим рослин. За- вдяки більш глибокому проникненню коренів у ґрунт вона викорис- товує вологу нижніх шарів під суміжним рядком сої. Соя, у свою чергу, як теплолюбна культура за рахунок розміщення всередині посіву кукурудзи одержує більше тепла, менше зазнає впливу коли- вань температури. Щоправда, крайового ефекту в сої не спостеріга- ється. Проте поліпшення умов фотосинтезу, підвищення середньо- добової температури в посіві і над ним сприяють кращому самоопи- ленню і достиганню сої. В результаті порівняно з одновидовим посі- вом культури врожай збільшується на 8 – 10 %.
Використовують районовані сорти і гібриди кукурудзи. Висівають насіння кукурудзи і сої сучасними сівалками СУПН-8А; СУПН-6А; СУС-4,2; УПС-12; СКПЦ-8; СПП-4,5 (сівалка-культиватор) та ін.
Проте не скрізь смугові посіви сої та кукурудзи забезпечують збі- льшення виходу зерна. Більш ефективний цей спосіб в умовах зро- шення і задовільного зволоження лісостепових районів, де в таких посівах соя може мати додаткове тепло. В Братському районі Мико- лаївської області (Степ) такі посіви не дали результатів, яких очіку- вали. Причиною цього була надмірна кількість теплоти у смугах і, як наслідок — зайве випаровування вологи.
Рядок краще розміщувати з північного заходу на південний схід або з півночі на південь, щоб посіви у першій половині дня були до- статньо освітлені. Розміщення їх із заходу на схід сприяє доброму освітленню в ранкові години, а пізніше 4 – 6 рядків сої затінюються кукурудзою, що несприятливо впливає на ріст рослин.
Вирощування зернофуражних культур на зайнятих парах.
На цих парах вирощують кормові культури переважно на силос, сіно і сінаж. На півдні практикують і кулісні посіви кукурудзи на зерно за схемою 2 – 4 рядки кукурудзи, смуга пару 2,8 – 4,2 м завширшки. Можливі й інші схеми. Це дає змогу добре обробляти поле протягом вегетаційного періоду і мати добрий попередник пшениці..
Сою скоростиглих сортів сіють із розширеними міжряддями — 70 – 90 см. Такі посіви є добрим попередником для озимої пшениці.
Урожаї зерна кукурудзи, яку висівають на парах зазначеним вище способом, не адекватні тій площі, що вона займає, а більші.
389
Частина 3
Так, при висіванні сівалкою СУПН-8 трьох рядків кукурудзи посів займає приблизно 38 % площі, а вихід зерна відповідає виходу 50 % посіву кукурудзи з міжряддями 70 см. У Лісостепу, як показали до- сліди кафедри землеробства Уманського ДАУ (О.П. Данилевський), урожайність зерна кукурудзи в таких посівах становить 30 – 35 ц/га.
Віндивідуальних господарствах степової зони ще у 20-х роках
ХХст. кукурудзу вирощували з міжряддями 0,8 – 1 м. Міжрядний обробіток здійснювали до фази молочної стиглості зерна. Після зби- рання кукурудзи висівали озиму пшеницю.
Оскільки чорні пари в південних районах займають 10 – 18 %
посівної площі, частину їх, можна, як показує практика ТОВ с. Іллічівка Братського району Миколаївської області (М.О. Дро- бітько) використовувати як резерви збільшення виробництва фураж- ного зерна кукурудзи.
Частину зернофуражу (ячмінь) можна одержувати і в кормових сівозмінах, використовуючи ячмінь як покривну культуру багаторіч- них трав. У такому разі, як уже зазначалося, треба підбирати низь- костеблові сорти або зменшувати норму висіву ячменю на 15 – 20 %. Бажано висівати ячмінь стрічками із двох рядків з міжряддям 7,5 см, між ними утворюється смуга 22,5 см завширшки, в ній роз- міщують 2 рядки люцерни, еспарцету, конюшини чи травосуміші.
Для такої сівби використовують зерно-трав’яну сівалку СЗТ-3,6 та ін. Такий спосіб сівби дає змогу створити кращі умови на початку вегетації багаторічних трав, що позитивно впливає на їх подальший ріст і продуктивність.
Цілком реальним джерелом зерна кукурудзи (особливо вологого) в Лісостепу і північному Степу України можуть бути післяукісні посіви після озимих проміжних — ріпаку, жита, пшениці. Дослідження ав- тора показали, що для цього слід використовувати ранньостиглі гіб- риди кукурудзи, які в цих посівах (20 – 25.05) дозрівають.
При цьому можливий такий варіант технології: безпосередньо за збиранням проміжної культури — дискування стерні і неглибока (14 – 16 см) полицева оранка з одночасним прикотковуванням водо- наливним або кільчасто-шпоровим котком (з додатковим баластом). Слідом сівба кукурудзяною або універсальною сівалкою з міжряд- дям 70 см з прикотковуванням легким котком. Сходи одержують на запасах вологи або ж трохи пізніше — після дощу. Проводять одне – два боронування після сходів і 1 – 2 міжрядні культивації. Цього цілком досить, оскільки після озимих проміжних посівів поле добре очищається від бур’янів. Такий варіант використання поля можли- вий як у кормовій, так і в польовій сівозміні. Певний недобір зерна з післяукісних посівів кукурудзи в декілька разів компенсується уро- жаєм озимої проміжної культури, що в системі виробництва кормів цілком виправдано.
390