Тема 14 становлення різнобічної культури сім’янина

Становлення морально-психологічної культури сім’янина.

Любов як основа шлюбу і майбутнього щасливого життя. Необхідність щиросердечних відносин юнаків і дівчат, побудованих на повазі, дружбі, коханні. Критика шлюбу, пов`язаного з матеріальним розрахунком. А. Макаренко - противник ранніх шлюбів.

Необхідність навчання науки кохання, спеціальної окремої підготовки юнаків і дівчат до шлюбу і сімейного життя, практична реалізація А. Макаренком цього положення в умовах життєдіяльності колоній.

Турбота про життя і щастя іншого як необхідна умова поведінки справжнього сім`янина. Неможливість шлюбу і сім`ї без чіткого щирого простого уміння поступатись і жертвувати своїми інтересами так, щоб інший цього й не помітив. Формування в сім`ї “морально виправданої потреби”, уміння безболісного поділу благ життя.

Розвиток господарсько-економічної культури сім`янина.

Фізичне й моральне значення праці у становленні сім’янина. Види дитячої праці в сім`ї.

Виховання готовності до праці і здатності до трудового напруження.

Методи залучення дітей до участі в сімейному господарстві.

Значення правильного керівництва в галузі сімейного господарства для формування колективізму, чесності, дбайливості, бережливості, відповідальності, здатності до орієнтування, оперативної здатності.

Питання для обговорення

Висловлювання А. Макаренка: “Сімейне господарство становить дуже зручне поле для виховання багатьох дуже важливих особливостей характеру майбутнього громадянина-господаря”;“Якщо дитина до самого юна­тва не знає, звідки беруться кошти сім`ї, якщо вона зви­кає тільки задовольняти свої потреби, а не помічає потреб інших членів сім`ї.., якщо вона росте жадібним споживачем, – то це й є виховання індивідуаліста, який потім може завдати багато шкоди і всьому суспільству, і собі самому”; „Бережливість має поширюватися не тільки на речі своєї сім`ї, але й на речі інших людей та особливо на предмети громадського користування. Тому ніколи не дозволяйте дитині недбало ставитись до речей на вулиці, в парку, в театрі”. “У господарській діяльності здатність до орієнтування має велике значення. Роблячи одну справу, дитина не повинна забувати й усіх інших своїх справ і справ навколишніх людей. Граючись у якусь гру, дитина не повинна забувати, що вона оточена реча­ми, про які теж мусить дбати. Виконуючи доручення батьків купити що-небудь у магазині, дитина повинна пам`ятати, що вона має повернутися додому вчасно, що після цього доручення повинна зробити що-небудь для себе або для сім`ї”.

Становлення педагогічної культури сім`янина.

Значення вікових традицій для педагогічного становлення сім`янина. Традиції як необхідне спрямування виховних зусиль, прокладених людським світом певними каналами. Постійно діюча, причеплива і безжалісна громадська думка в педагогіч­ному формуванні сім`янина.

Педагогічний такт батьків як складова частина форму­вання педагогічної культури майбутнього сім`янина. Зв`язок відсутності педагогічного такту з перебільшенням значення виховних бесід. Шкідливість і непотрібність “гіпертрофії” слова. Критика надмірних надій батьків на їх педагогічні бесіди.

Шкідливість думок про педагогічні секрети мудрих батьків. Побудова педагогічної роботи на здоровому глузді, ідея педагогічної доцільності у вихованні. Критика ілюзорних надій на засвоєння окремих педагогічних фокусів: дитина ставить перед батьками лукаве завдання, а батьки повинні його “педагогічно” розв`язати.

Продумання ідеї обов`язковості виховної роботи. Постійна щоденна увага до справи, роздуми й воля, усвідомлення відповідальності за виховання дітей.

Значення батьківської любові в педагогічному становленні сім`янина.

Педагогічна роль в організації дитячої гри. Роль творчого активного начала в дитячій грі. Педагогічний потенціал дитячих іграшок.

Яке значення для педагогічного становлення сім’янина відіграють положення А. Макаренка: “Люди, виховані без батьківської любові – часто скалічені люди”; Батьківська любов – “це найвище почуття, яке взагалі творить дива, яке творить нових людей, створює величезні людські цінності”?