Культура мовлення

1. Граматична правильність мовлення.

2. Виразність мовлення.

3. Лексичне багатство.

4. Техніка мовлення.

91-*» 257

Після заповнення першої графи у другій студенти виставляють оцінку рівня сформованості в себе елементів педагогічної майстерності за п'ятибальною системою (на час першого оцінювання) Ця процедура повторюється наприкінці І, II, III курсів (графи 3 — 5) Водночас вистав­ляють свої оцінки експерти (графи 6 і 7)

Після завершення роботи зі щоденником на цьому занятті студенти аналізують відповідність сучасного стану розвитку їх особистості ви­могам професії, визначають мету самовиховання, формують її програму, виставляють бажані орієнтовні оцінки в графах 8—10

11. Конкурс майстерності вчителя в педагогічній розповіді

Мета: узагальнення уявлень про технологію взаємодії під час розповіді вчите­ля Аналіз професійної готовності студентів до педагогічної діяльності, усвідомлен­ня перспектив подальшого розвитку

Обладнання: плакати з опорними конспектами на тему «Майстерність керування собою в педагогічній взаємодії», дидактичні картки

Завдання для студентів

1. Підготуватися до демонстрації педагогічної розповіді, яка заздалегідь про аналізована студентом у домашній контрольній роботі

2. Оформити у вигляді плаката конспект однієї з тем блоку занять «Педагопч на розповідь як фрагмент педагогічної діяльності»

3. Підготуватися до виконання однієї із вправ для психологічного налаштуван ня аудиторії на заняття (вправи на регуляцію фізичного і психічного самопочуття, підготовку мовленнєвого апарату до наступної діяльності, мімічної та пантоміміч­ ної виразності поведінки майбутнього вчителя)

Список рекомендованої літератури

1 Основи педагогического мастерства - М , 1989 - С 79-90,92-97 107- 118, 121-125

2 Бабич Я Д Основи культури мовлення — Л , 1990 — С 62 — 139

3 Мороз О , Омеляненко В Перші кроки до майстерності — К , 1982 — С 12-15,16-17

258

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Психологічне налаштовування на роботу

На початку заняття слід відрекомендувати членів журі конкурсу, оз­найомити студентів з головними його етапами, системою оцінювання їхньої роботи. До складу журі можуть входити представники паралельних навчальних груп, студенти старших курсів, а також досвідчені вчителі.

На етапі психологічного налаштовування на роботу слід передусім провести актуалізацію опорних знань студентів з блоку тем «Май­стерність керування собою в педагогічній взаємодії». Актуалізацію опор­них знань доцільно здійснювати за допомогою різних форм організації навчальної взаємодії (індивідуальної роботи з дидактичними картка­ми; роботи в мікрогрупах для підготовки відповідей на заздалегідь розроблені питання іншої мікрогрупи, термінологічного диктанту тощо).

Журі оцінює повноту та чіткість відповідей студентів, уміння пере­конливо захищати свою думку.

2. Виконання вправ на розминку

артикуляційного апарату, дихання й голосу,

регуляцію психічного самопочуття

Кожному членові навчальної групи пропонують організувати вико­нання однієї із вправ для розминки артикуляційного апарату, дихання й голосу, регуляції психічного самопочуття з метою психологічної підго­товки до наступної мовленнєвої діяльності.

Журі оцінює володіння змістом, оперативність встановлення контак­ту з групою під час виконання вправ, уміння мотивувати дії студентів, контролювати їхню роботу, завершувати педагогічну дію і розуміти причини можливих помилок у виконанні вправ.

3. Проведення педагогічної розповіді як фрагмента педагогічної діяльності

Студентам пропонують виступити із заздалегідь підготовленим фраг­ментом педагогічної розповіді в навчальній аудиторії. Предметом аналізу журі на цьому етапі заняття є: елементи режисури в розповіді, викори­стання засобів образної та емоційної виразності, вміння керувати своїм психічним станом у процесі розповіді, встановлювати контакт з аудиторією.

На підставі одержаних оцінок організовують наступний етап заняття.

4. Аналіз особистих досягнень студентів і перспектив навчання на наступному етапі

Головна мета аналізу результатів роботи студентів — створення мотивації до оволодіння професією, вияв бар'єрів, що гальмують фахо-

259

ве зростання, формування культури педагогічного аналізу майбутнього вчителя. Важливо, щоб кожний студент дав оцінку результатам своєї роботи. Предметом аналізу мають стати як особистісні якості, тип спря­мованості, професійні установки та цінності студентів, так і рівень ово­лодіння технологічними аспектами організації педагогічної взаємодії, сформованість уміння встановлювати контакт під час розповіді, виокрем­лювати етапи розповіді та їх завдання.

Серед умінь встановлення контакту в процесі розповіді особливу увагу слід звернути на такі:

• розуміння реакції аудиторії;

• звернення до аудиторії, привертання її уваги;

• збудження інтересу до теми;

• доцільне використання невербальних засобів;

• спрямування ситуації, що виникає спонтанно, у потрібне річище взаємодії;

• емоційно забарвлене завершення розповіді.

Результати самооцінки зіставляються з оцінкою членів навчальної групи, викладача, а також журі конкурсу.

Підсумки аналізу мають спонукати студентів до активної роботи над собою для оволодіння педагогічною майстерністю.