Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pedagogika.docx
Скачиваний:
393
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
236.91 Кб
Скачать
  1. Педагогіка як наука, її становлення, розвиток. Предмет та завдання.

Слово"педагогіка"(грец. «мистецтво виховання»).Педагогом у Давній Греції називали раба,якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу,нести їхні навчальні речі.У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією,а педагогікою-сукупність деяких правил,настанов,які відносились до поведінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи.З часом з'являється визначення педагогіки як науки про виховання,освіту і навчання підростаючого покоління.Педагогічний процес- спеціально організована в рамках певної виховної системи взаємодія вихователів і вихованців,яка спрямована на засвоєння вихованцями соціального досвіду, необхідного для життя,праці в суспільстві,що покликане впливати на особисті якості індивіда.Педагогіка пройшла довгий шлях розвитку.Її перший етап-донауковий. Педагогічні знання цього етапу систематизуються на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти у формі народної мудрості.Другий етап-виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку у рамках філософії,потім,з XVII ст.,педагогіка розвивається як самостійна наука.Третій етап - розвиток науки як системи.Поняття "виховання"розглядається як передача й організація засвоєння накопиченого людством соціально-історичного досвіду, його духовної культури. Виховання у вузькому педагогічногму значенні-спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей,властивостей,відносин людини,системи поглядів,переконань.Навчання-сам процес засвоєння індивідом соцільного досвіду,накопиченого людством.Освіта-це процес і результат засвоєння індивідом соціального досвіду,досягнення ним значного освітнього рівня,прилучення до культурних цінностей людства.Педагогіка досліджує закономірності процесу виховання,його структуру і механізм,розробляє теорію і методику організації навально-виховного процесу,його зміст,принципи,організаційні форми,методи, прийоми.Предметом педагогіки є закономірності,принципи організації процесу виховання,навчання,освіти,що передбачає визначення цілей,змісту,форм,засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства.Завдання педагогіки:1)обгрунтування парадигми педагогічної теорії та практики,яка на сучасному етапі розвитку суспільства має бути тільки гуманістичною та забезпечувати особистісний розвиток вихованця;2)обгрунтування законів і закономірностей педагогічного процесу;3)вивчення і всебічне осмислення процесу розвитку особистості,а також залежностей між її формуванням,розвитком і вихованням;4)визначення мети,завдань,змісту і результатів виховання й навчання; 5)обгрунтування сучасної ефективної та водночас гуманної педагогічної технології; 6)вивчення й узагальнення практики та передового досвіду педагогічної діяльності; 7)впровадження результатів і рекомендацій педагогічних досліджень у практику; 8)прогнозування розвитку педагогічної теорії та практики.

2.Педагогічна діяльність.Педагогічна діяльність-особливий вид соціальної діяльності,що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду,створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві. Педагогічну діяльність здійснюють не лише педагоги,а й батьки,громадські організації,керівники підприємств і установ,різні групи,а також значною мірою ЗМІ.Ця діяльність є загальнопедагогічною,тобто такою,яку здійснює кожна людина стосовно самої себе,своїх дітей,товаришів,колег тощо.Педагогічна діяльність як професійна здійснюється в спеціально організованих суспільством освітніх установах: дошкільних закладах,школах,професійно-технічних училищах,середніх спеціальних і вищих навчальних закладах,закладах додаткової освіти,підвищення кваліфікації і перепідготовки.Основними видами педагогічної діяльності,яка здійснюється у цілісному педагогічному процесі,є викладання і виховна робота.З моменту виникнення педагогічної професії за вчителем закріпилась передусім виховна функція.Учитель-це вихователь,наставник.У цьому його громадянське,людське призначення.Тому виховна робота є педагогічною діяльністю,спрямованою на розв'язання завдань усебічного гармонійного розвитку особистості шляхом організації виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності вихованців.Ускладнення процесів суспільного виробництва,розвиток способів пізнання і бурхливе зростання наукових знань у суспільстві спричинили потребу у спеціальній передачі знань,умінь,навичок.У зв'язку з цим із галузі "чистого"виховання в педагогічній професії виділилась відносно самостійна функція-навчальна.Викладанням став вид виховної діяльності,здебільшого спрямований на управління пізнавальною діяльністю учнів.Водночас успішність навчання багато в чому залежить не лише від викладання,а й від виховної роботи.В свою чергу,ефективне вирішення виховних завдань залежить від викладання,від позитивних змін у свідомості вихованців,які проявляються в емоційних реакціях, поведінці і діяльності."Навчання,яке виховує",і "виховання,яке навчає"(А.Дістервег) воєдино злиті в цілісному педагогічному процесі,який має місце в діяльності педагога будь-якої спеціальності.Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому,що за своєю природою вона має гуманістичний характер.У цілісному педагогічному процесі учитель вирішує два завдання-адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов'язана з підготовкою учня,вихованця до певної соціальної ситуації,до конкретних запитів суспільства,а гуманістична-з розвитком його особистості і творчої індивідуальності.Суб'єктом педагогічної діяльності є учитель, вихователь,інструментом впливу якого є його особистість,знання,уміння,почуття, воля.Специфічним є і об'єкт (предмет)педагогічної праці.У педагогічній діяльності учень виступає не тільки її об'єктом,а й суб'єктом,оскільки педагогічний процес вважається продуктивним лише за умови поєднання елементів самовиховання і самонавчання учня.Більше того,педагогічний процес змінює не лише учня,а й педагога,розвиваючи в ньому одні якості особистості і викорінюючи інші.Суттєвою особливістю педагогічної праці є і те,що вона з початку і до кінця є процесом взаємодії людей.Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічній праці і підкреслює важливість моральних аспектів.Специфічним є і результат педагогічної діяльності-людина,що оволоділа певною частиною суспільної культури,здатна до подальшого саморозвитку і виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

3. Нові типи шкіл в Україні. Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту"встановлюються такі рівні навчальних закладів системи загальної середньої освіти:I ступінь—початкова школа з терміном навчання 4 роки;II ступінь— основна школа з терміном навчання 5 років;III ступінь—старша школа,як правило, професійного спрямування з терміном навчання 3 роки.Крім того,існують:гімназії—загальноосвітні навчальні заклади II—III сту­пенів з поглибленим вивченням окремих предметів відпо­відно до професій; ліцеї— загальноосвітні навчальні заклади III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;колегіуми—загальноосвітні навчальні заклади III сту­пеня з філологічно-філософським або культурно-естетич­ним профілями;спеціалізовані школи—загальноосвітні навчальні за­клади І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів. Загальноосвітні навчальні заклади є юридичними особами.За своїми організаційно-правовими формами вони можуть бути державної,комунальної та приватної форм власності.Загальноосвітній навчальний заклад на основі положення про загальноосвітній навчальний заклад роз­робляє свій статут, який затверджується власником (для державних та комунальних навчальних закладів).

4. Поняття про зміст освіти.Під змістом освіти розуміється система знань,умінь і навичок,оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей школярів,формування у них основ світогляду,моралі і відповідну до них поведінку, готує їх до життя і праці;під змістом освіти розуміють обсяг і характер знань,умінь і навичок,якими повинна оволодіти людина в процесі навчання;Зміст освіти-один з компонентів процесу навчання.У сучасних умовах постала головна мета-створення змісту національної школи,який відбивав би її національний характер,демократичні цінності,сприяв би інтеграції в навчанні,гуманізації освіти.У державній національній програмі "Освіта"(Україна XXI ст)визначено стратегічні завдання реформування змісту освіти в Україні:вироблення державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань,умінь,навичок,творчої діяльності;відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції,забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей;вивчення рідної мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої,професійної та вищої школи;орієнтація на інтегральні курси;оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти,теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки,органічний зв'язок з національною історією,культурою,традиціями. Елементи змісту освіти:1)Інформація, яка підлягає засвоєнню,тобто перетворенню в знання.Знання-це цілісна система відомостей,пізнання,які накопичені людством.2)Способи діяльності,досвід їх здійснення.Тут виділяється досвід здійснення відомих способів діяльності,який втілюється в уміннях і навичках учнів,які засвоїли цей досвід.Уміння-свідоме оволодіння сукупністю певних навчальних операцій.Навички-автоматизовані вміння. Уміння і навички-це способи діяльності учнів на основі набутих знань.3)Досвід творчої діяльності,в результаті якої створюється об'єктивно чи суб'єктивно нове завдяки специфічним процедурам:Досвід емоційно-ціннісного ставлення,який передбачає наявність знань,умінь,але не зводиться до них і полягає у формуванні ставлення школярів до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів.

Враховуючи викладене,зміст освіти можна визначити як педагогічно адаптований соціальний досвід,педагогічно адаптовану систему знань,способів діяльності інтелектуального і практичного характеру,досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу.Вимоги до змісту загальної середньої освіти: 1)Спрямованість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості, формування громадянина своєї країни.2)Висока наукова і практична значущість змісту,який включений до основ наук.Це повинні бути знання універсальні, абсолютно необхідні для розкриття сутності процесів і явищ,теорії,законів,неповних понять,інформативні і такі,які широко використовуються на практиці.3)Забезпечення гуманізації освіти,що вимагає:а)звернення школи до світової культури,історії, духовних цінностей,мистецтва,народних звичаїв,традицій;б)підвищення статусу гуманітарних предметів,подолання тенденцій до технократизації,підвищення якості їх вивчення в школі;в)визначення гуманітарних аспектів у всіх навчальних предметах; г)створення умов для активного, творчого засвоєння школярами основ загальнолюдської культури як гармонії культури знань,спілкування,почуттів і творчості;д)враховувати не лише потреби суспільства,а і особистості,яка повинна мати право на певний вибір змісту освіти. 3)Відповідність складності змісту освіти до вікових особливостей школярів.4)Урахування єдності змістовного та процесуального боків навчання.Проектуючи зміст навчального матеріалу,необхідно враховувати навчально-методичну матеріальну базу сучасної школи,відповідність обсягу змісту до часу,виділеного на вивчення навчальних предметів,співвіднесення навчального матеріалу з формами,способами,засобами навчання.5)Структурна єдність змісту освіти.Вона повинна розглядатися не як сума навчальних предметів,а як система,яка забезпечує реалізацію мети освіти.Звідси випливає необхідність здійснення внутрішніх і зовнішніх зв'язків між предметами, їх інтеграції.Системою освіти вважасться сукупність освітньо-виховних закладів,що функціонують у державі та суспільстві,зв'язки і взаємозв'язки між ними в процесі досягнення цілей виховання і навчання.Структура системи освіти в Україні включає:дошкільну освіту,загальну середню освіту,позашкільну освіту,професійио-педагогічну освіту,вищу освіту, післядипломну освіту,аспірантуру,докторантуру,самоосвіту.Освітньо-виховний заклад у цій системі включає навчальну і виробничу матеріальні бази,кадри вчителів і викладачів,управлінський апарат,контингент учнів чи студентів,розроблену систему навчально-виховної роботи,зв'язки з сім'єю,громадськістю,виробничими колективами.

5. Загальна характеристика освітніх технологій.

Проблеми освітніх технологій, величезний досвід педагогічних інновацій, авторських шкіл і вчителів-новаторів постійно вимагають узагальнення та систематизації

Педагогічні системи можуть бути описані як цілісні явища за допомогою ряду ознак (за В. Афанасьєвим): інтегративні якості (такі, котрими не володіє жоден із окремо взятих її елементів); складені елементи, компоненти; структура (зв'язки та відношення між частинами й елементами); функціональні характеристики; комунікативні властивості (зв'язку з навколишнім середовищем); історичність, наступність. Істотними характеристиками системи є цільова орієнтація та результати. Як основу системоутворюючого каркаса доцільно використати нове для педагогіки поняття - технології та технологічний підхід до аналізу й проектування педагогічних процесів. В цей час у педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Однак у його розумінні й уживанні існують неабиякі утруднення. Технологія - це сукупність прийомів, застосовуваних у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник). Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов). Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. Беспалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. Волков). Технологія - це мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки, зміни стану (В. Шепель). Технологія навчання - це складена процесуальна частина дидактичної системи (М. Чошанов). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). У нашому розумінні педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе змісти всіх визначень різних авторів (джерел). Поняття «педагогічна технологія» може бути представлене трьома аспектами:

1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектувальних педагогічних процесів; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання. Поняття «педагогічна технологія» в освітній практиці вживається на трьох ієрархічно супідрядних рівнях: Загальнопедагогічний (загально дидактичний) рівень: загально педагогічна (загально дидактична, загально виховна) технологія характеризує цілісний освітній процес у даному регіоні.

Соседние файлы в предмете Педагогика