- •5. Загальна характеристика освітніх технологій.
- •8. Педагогічна культура вчителя: сутність та її складові.
- •6. Сутність, основні ідеї педагогіки співробітництва.
- •9. Характеристика методів формування досвіду поведінки
- •10. Сутність процесу виховання, його особливості. Проблема мети виховання та розвитку особистості. Державна національна програма "Освіта" про національне виховання.
- •12. Актуальні проблеми виховання.
- •13. Методи виховання
- •11. Закономірності виховання
- •14. Дати аналіз принципів процесу виховання (принц гуманізму, вих в діял та спілкув,цілісн)
- •15. Формування моральної культури учнів.
- •16. Громадянське виховання
- •17. Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні.
- •18. Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.
- •19. Спільна виховна робота школи та сімї.
- •20. Формування естетичної культури учнів. В.О.Сухомлинський про естетичне виховання учнів.
- •22. Трудове виховання і професійна орієнтація учнів. Формування економічної культури учнів.
- •21. Правове виховання
- •23. Розумове виховання
- •24. Фізичне виховання школярів: мета, завдання, зміст і форми роботи.
- •25. Сутність і шляхи особистісно-орієнтовного виховання.
- •26. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми
- •27. Виховна робота класного керівника: зміст, напрями, форми.
- •28. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи
- •29. Педагогічна майстерність: поняття, її складові. Розкрити сутність і компоненти педагогічної техніки.
- •30. Педагогічне спілкування: поняття, види. Визначити правила педагогічного спілкування.
- •31. Актуальні проблеми дидактики середньої школи.
- •32. Процес навчання, його особливості і функції.
- •33. Методи навчання, їх функції. Обґрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.
- •34. Дидактичні погляди Сухомлинського
- •35. Способи організації навчальної діяльності школярів на уроці. Групова робота на уроці. Взаємонавчання учнів.
- •36. Проаналізувати догматичну, пояснювально-ілюстративну технології навчання.
- •37. Загальна характеристика технології програмованого навчання. Особливості навчання за допомогою комп'ютера. Дистанційне навчання.
- •38. Проблемне навчання
- •39. Свідомість і активність учня як принципи навчання.
- •40. Сутність принципів науковості освіти і зв'язку з життям. Шляхи їх реалізації в процесі навчання.
- •41. Принцип індивідуального підходу до учнів у навчанні
- •42. Принцип трудності й доступності навчання: сутність, вимоги, шляхи реалізації.
- •44. Принцип оптимізації навчального процесу
- •43. Принцип наочності навчання
- •45.Форми організації навчання
- •46. Нестандартні уроки
- •47. Сутність принципу виховуючого навчання, шляхи його реалізації на уроці.
- •49. Обґрунтувати принцип систематичності і системності в навчанні.
- •48. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів та його функції
- •50. Принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок: сутність, шляхи реалізації на уроці.
- •51. Самостійна робота учнів
- •1) Визначити її місце в структурі уроку;
- •52. Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.
- •58. Організація домашньої роботи школярів.
- •53. Загальна характеристика розвивального навчання
- •54. Характеристика методів навчання в залежності від характеру пізнавальної самостійної діяльності школярів. Оптимальний вибір методів.
- •55.Система педагогічних наук, джерела їх розвитку, зв'язок педагогіки з іншими науками
- •56. Словесні, наочні, практичні методи навч.
- •5. Педагогічна діяльність педагога
- •57. Практикуми, семінари, екскурсії, як форма навчання
15. Формування моральної культури учнів.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес взаємодії вихователів і вихованців, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка визначає ставлення школярів до навколишнього світу. Моральна культура - це найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, які регулюють дії в усіх сферах її життя, у формуванні моральної свідомості, розвитку моральних почуттів, виробленні звичок моральної поведінки особистості.
Моральні норми - це система вимог, які визначають обов'язки людини по відношенню до оточуючого світу, зразки, які не тільки орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати й контролювати її.
Поняття "добро" відбиває все те позитивне, що спрямоване на благо людей. Тому добро служить засобом моральної оцінки вчинків, дій, стосунків між людьми.
Обов'язок - припускає певні зобов'язання людини, виконання яких виходить із складних стосунків між людьми, усвідомлення своїх прав і обов'язків.
Совість - почуття і свідомість моральної відповідальності за свою поведінку та вчинки перед оточуючими людьми. Це внутрішня самооцінка своїх вчинків, емоційне хвилювання, внутрішній суддя, спонукач доброго вчинку.
Честь - визнання вчинків, дій людини, її заслуг, що проявляється в шануванні, авторитеті і в той же час у прагненні людини до визнання і високої оцінки з боку оточуючих, похвали, популярності (честолюбство чи марнолюбство).
Гідність - передбачає усвідомлення особистістю своїх високих моральних якостей і повагу їх у самому собі, тобто усвідомлення особистістю своєї цінності
Поняття "щастя" безпосередньо пов'язане з розумінням людиною сенсу життя, бо воно визначається як стан морального задоволення, задоволення власним життям. Для одних щастя в тому, щоб кохати і бути коханим, мати сім'ю, дітей, хороших друзів, для інших - мати матеріальний достаток тощо, тобто щастя конкретної людини визначається сенсом її життя, її потребами.
норми поведінки знаходять вияв у:
Ставленні людини до народу, Батьківщини, національної культури, історії, народних звичаїв.
Ставленні до праці, національного багатства, природи.
Відношення до національного багатства, природи здійснюється в процесі екологічного виховання, яке передбачає:
формування системи наукових знань, ціннісних орієнтацій, поглядів і переконань, що забезпечують формування і необхідне ставлення школярів до оточуючого світу на основі принципів моралі;
виховання у школярів потреби свідомо дотримуватись екологічних норм і правил у власній поведінці;
нетерпимість до проявів безвідповідального ставлення до навколишнього світу;
формування навичок екологічної діяльності, які у школярів виявляються в діях, що проявляються у захисті, догляді і покращенні природного оточення, в пропаганді екологічних знань.
Про моральність свідчить і ставлення дитини до людей, всього живого, що дозволяє говорити про почуття дружби, любові, поваги до друзів, батьків, старших.
Дружні стосунки в класному колективі знаходять вияв у вмінні підтримувати один одного у важку хвилину, надавати допомогу, виявляти турботу та ін. Повага до старших виявляється у ввічливості, доброзичливості, тактовності, точності та обов'язковості, сором'язливості, яка припускає відсутність позерства.
У системі виховної роботи В.О. Сухомлинський визначив десять "не можна" у ставленні до старших. Дотримання цих заборон вважалось справою честі і гідності, порушення - ганьбою і моральною неосвіченістю:
не можна ледарювати, коли всі працюють;
негідно людської мудрості і розсудливості поспішно вислов-лювати сумнів у істинності того, що радять старші;
не можна виявляти незадоволення, що в тебе немає якоїсь речі;
не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі;
не можна робити те, що осуджують старші;
не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе, та ін.
Особливої уваги заслуговують питання статевого виховання. Його завдання:
формування моральних стосунків між хлопчиками та дівчатками, юнаками та дівчатами;
виховання культури інтимних почуттів - прихильності, дружби, любові;
формування понять про біологічні та соціальні проблеми особистості;
розвиток у дівчаток рис жіночності, у хлопчиків - рис мужності;
підготовка юнаків та дівчат до шлюбу, створення здорової та щасливої сім'ї.
Норми поведінки знаходять також виявлення у ставленні людини до самої себе, що проявляється в чесності, правдивості, безкорисливості, великодушності, самоволодінні школяра, його дисциплінованості або: в зарозумілості, пихатості, честолюбстві, самолюбстві, байдужості до оточуючих, хвастливості, самовпевненості, самонадіяності.
Дисциплінованість - риса характеру, яка проявляється у свідомому дотриманні людиною норм і правил поведінки в школі та поза нею, чіткому та організованому виконанні обов'язків.
Формуванню дисциплінованості як риси особистості сприяє:
організація навчально-виховного процесу в школі (чітка підготовка і проведення уроків, навантаження школярів на уроці, активізація їх уваги, різноманітні засоби та прийоми; справедливість учителя, особистий приклад учителя);
дотримання школярем режиму;
індивідуальна робота вчителя з учнями, вивчення мотивів вчинків учнів тощо;
зв'язок з родиною, співпраця школи і родини;
правове виховання школярів, завдання якого полягають у тому:
щоб школа забезпечувала оволодіння школярами системою знань з питань держави і права;
щоб у школярів виховувати шанобливе ставлення до законів своєї держави, переконаність у необхідності їх виконання;
щоб виховувати навички правової поведінки, потреби захищати інтереси і права своєї особистості, державні, суспільні;
щоб виховувати активну громадянську позицію у вихованців, нетерпимість до порушників правопорядку.
Таким чином, правове виховання сприяє підготовці молодого покоління до виконання громадянських обов'язків у відношенні до держави, праці, сім'ї.