52. Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.

Модуль у педагогіці — це змістовно, логічно завершена частина навчального матеріалу, певна мікросистема, засвоєння якої забезпечує досягнення раніше запланованого результату навчання. Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки: цільовий — мета і завдання вивчення конкретного модуля; змістовний, в якому представлено основні смислові одиниці, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни; операційний — визначення пізнавальних навичок, якими оволодіти учень;

методичний, в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу; контрольний. У ньому питання, завдання, тести для перевірки засвоєння навчального матеріалу. Результатами вивчен­ого блоку модуля відбиваються в балах, які учень набирає. Тому він може сам визначити ступінь засвоєння матеріалу, м чином, модульне навчання пов'язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим більше балів йому відводиться. Названі блоки визначають основні етапи технології модульно­го навчання, етапи розвивальної взаємодії вчителя та учнів¹: 1) спонукально-мотиваційний; 2) етап первинного засвоєння теоретичного матеріалу;

3) етап самостійної проблемно-пошукової роботи учнів з осми­слення і поглиблення теоретичних знань; 4) етап формування і розвитку репродуктивних і пошукових умінь, навичок, способів діяльності; 5) етап самостійних робіт завершеного характеру для форму­вання пошукових, креативних, рефлексивних здібностей і вмінь; 6) етап систематизації провідних знань і вмінь, світоглядних ідей; 7) етап самостійної творчої роботи (за вибором учня теми і складності роботи);

8) контрольно-узагальнюючий етап.

58. Організація домашньої роботи школярів.

Домашня навчальна робота — це форма організації самостійно­го індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріп­лення знань, набутих на уроці, і узагальнення їх, систематизація; оформлення засвоєного (укладання таблиць, малюнків); самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач, виконанні вправ; виконання творчих робіт; вилучення прогалин у знаннях, забезпечення наступного уроку. Реалізація зазначеної мети визначає значення домашньої роботи, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, роз­виває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, вихо­вує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів. Домашня робота дає можливість учневі працювати не поспі­шаючи, не побоюючись негативної оцінки товаришів, учителя, обирати оптимальний темп та ін. Види домашніх завдань: робота з текстом підручника (читання, відтворення навчаль­ного матеріалу в усній та графічній формі або ознайомлення з но­вим текстом з метою постановки питань, виписування незрозумі­лих виразів, зворотів); виконання вправ, розв'язання задач; виконання письмових і графічних робіт (переказ, твір, кре­слення, малюнки, заповнення контурних карт та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостере­жень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); читання певних статей; науково-популярних журналів; проведення дослідів та ін.; заучування напам'ять та ін. Вимоги до організації домашніх завдань: 1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домаш­ніх завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає стимулювання позитивних мотивів діяльності школярів (пізнаваль­них інтересів, обов'язку та відповідальності у навчанні та ін.). 2. Давати домашнє завдання при повній увазі всього класу. Для цього необхідний час у кінці заняття або певному етапі роботи учнів, але щоб всі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику. 3. Проводити інструктаж виконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідомив завдання. Наприклад: вивчити напам'ять; переказувати своїми словами; скласти реферат на основі прочитаного; визначити головні думки тексту; зробити порівняння різних текстів, ілюстрацій, підходів та ін. За даними вчених, 51 % вчителів не пояснюють, що повинен зробити школяр і як. Тільки 9 % вчителів дають ретельний інструк­таж, який передбачає ознайомлення школярів з методикою вико­нання домашнього завдання (в якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіряти свої знання. Чи треба багато разів читати, щоб зрозуміти та відтворити той чи інший матеріал? Як встановлено наукою, читати більше 2—3 разів з тією ж самою ме­тою — марна дія і навіть шкідлива. Основа засвоєння — перше читання. Після ознайомлювального читання можна рекомендува­ти читання параграфа частинами (або абзацами), Прочитати аб­зац, виділити головну думку, дати заголовок, поставити запитан­ня. Прочитавши текст за смисловими частинами, встановити ос­новну думку всього параграфа і зв'язок з нею всіх частин, Після цього можна закривати підручник та відтворювати матеріал, а по­тім відкрити книгу і перечитати параграф, придумати, якщо необхідно, свій приклад. Учень повинен одержати інформацію про вивчення напам'ять. З окремих питань можна давати учням пам'ятки).