Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pedagogika.docx
Скачиваний:
393
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
236.91 Кб
Скачать

46. Нестандартні уроки

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-«суди», уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку – перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

47. Сутність принципу виховуючого навчання, шляхи його реалізації на уроці.

Навчання — складний і багатобічний процес, у якому учні не тіль­ки набувають знань, оволодівають уміннями, але у них формуються погляди, ставлення до навколишнього світу, звички, розвиваються здібності й інтереси. Таким чином, навчання має виховний характер. Цей принцип випливає як із закономірностей навчання, так і з мети виховання особистості в тому чи іншому суспільстві. Думка про виховний вплив навчання була усвідомлена вже в працях Я.А. Каменського. Німецький педагог І.Ф. Гербарт у «Педагогічних афоризмах» ствер­джував, що «навчання без морального виховання є засіб без мети, а утворення характеру без навчання є мета, позбавлена засобів». А.В. Дістервег також стверджує, що принцип викладання од­ночасно є принципом виховання, методи викладання — методами виховання. На виховне значення освіти вказували М.І. Пирогов, К.Д. Ушинський. Ця ідея знаходить відображення сьогодні як у працях сучас­них дидактиків, так і в підручниках і навчальних посібниках з педагогіки. Отже, «виховуюче навчання — це таке навчання, в процесі яко­го організовується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відношень учнів з різноманітними явищами навколиш­нього життя, з якими учень стикається в процесі навчання». Погляди і переконання, схильності та інтереси, які формують­ся в процесі навчання, залежать від того, яких знань набувають учні, як вони їх набувають, наскільки знання і способи їх засвоєн­ня відповідають потребам школярів, хто керує процесом навчання. Все це дозволяє назвати такі шляхи реалізації принципу: 1. Через зміст навчального матеріалу. У кожному навчальному предметі заховані величезні можливості виховати певне ставлення учнів до предметів, явищ. 2. Через сам процес навчання, його організацію, методи, форми. У навчальній праці формуються навчальні навички встановлення мети, вибору засобів її досягнення, що сприяє розвитку самостійності, наполегливості в праці, почуття відповідальності тощо. Навчальна діяльність при дидактичній доцільності її організації може забезпе­чувати формування навичок самовиховання. Під час навчальної ро­боти виховується культура праці, виробляється стиль діяльності. 3. Реалізації принципу виховного навчання сприяє і особистість учителя, його гуманізм (інтерес до особистості кожного учня, пова­га до нього, допомога йому та ін.); наукова захопленість, широта кругозору, високий інтелектуальний рівень викладання, що допо­магає формувати інтерес школярів до свого предмета, бачити зв'я­зок науки з життям; любов до своєї професіональної праці (сумлін­ність, радість при досягненні результатів); етику поведінки тощо.

Соседние файлы в предмете Педагогика