Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pedagogika.docx
Скачиваний:
393
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
236.91 Кб
Скачать

17. Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні.

Методи виховання - це способи та прийоми спільної взаємозв'язаної діяльності вихователів і вихованців, яка спрямована на оволодіння духовними знаннями, навичками та уміннями, нормами та правилами вихованої поведінки, різнобічний і гармонійний роз­виток особистості, формування загальнолюдських, національних і професійних якостей, що визначені цілями виховання та необхідні для повноцінної життєдіяльності. Прийом виховання — це своєрідна частина, деталь мето­ду виховання, потрібна для більш ефективного застосуван­ня методу в умовах конкретної виховної ситуації. Будь-який метод виховання складається з певної сукупності од­норідних прийомів і способів виховного впливу. Способи виховання — це конкретні форми організації життєдіяльності вихованців, що мають виховне забарвлення і несуть виховне навантаження. Засоби виховання — це все те, за допомогою чого вихо­вателі впливають на вихованців. Засобами виховання є кон­кретні предмети матеріальної та духовної культури, які ви­користовуються для вирішення виховних завдань. (Г. І. Щукіна) — виокремлюють такі їхні групи: методи формування свідомості особистості; методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки; методи стимулювання поведінки й діяльності. Кла­сифікація: І група — методи безпосереднього виховного впливу; ІІ група — методи опосередкованого виховного впливу; ІІІ група — методи самовиховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Першочерговим у формуванні особистості є вплив на її свідомість. Результатом цього впливу повинні бути знання, погляди, переконання, які стимулюють вчинки вихованця, моральну впевненість у суспільній необхідності й особистісній корисності певного типу поведінки; формують готовність активно включатись у передбачену змістом виховання діяль­ність. До найважливіших методів формування свідомості особи­стості відносять розповіді на етичні теми, пояснення, роз'яснення, лекції, етичні бесіди, умовляння, навіювання, інструк­тажі, диспути, доповіді. Ефективним методом переконання є приклад. Застосовуються методи формування свідомості у комплексі з іншими методами. Розглянемо найбільш складні за змістом і застосуванням методи словесно-емоційного впливу: розповідь, роз'яснення, етичну бесіду, диспут і метод позитивного прикладу. Метод розповіді використовується передусім у виховній роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку. Основною функцією цього методу є те, що він слугує за­собом поповнення знань моралі, вироблення в учнів правиль­них моральних понять. Друга функція методу — збагачення морального досвіду школярів досвідом моральної поведінки інших людей.

18. Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.

Гурт підлітків забрався в дачний будинок і виніс приймач. Чи можна назвати цей гурт колективом? Щоб відповісти на питання, необхідно знати істотні ознаки колективу. Беручи за основу визначення А.С. Макаренка, педаго­ги вважають, що дитячий колектив — це стійке об'єднання дітей, яке має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спря­мовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками вза­ємної відповідальності. Це визначення дає підстави для відповіді на поставлене запи­тання. Значення дитячого колективу для кожного школяра в тім, що він є своєрідною ланкою, що зв'язує між собою суспільство і особистість. Це мікросередовище, яке сприяє перетворенню норм і ціннісних орієнтацій суспільства в норми, цінності даної конк­ретної особистості. В дитячому колективі дитина набуває практи­ки спілкування. Колектив сприяє реалізації мети виховання — всебічному роз­витку особистості: розвитку організаторських здібностей, умінню розумно поєднувати особистісні інтереси та інтереси оточуючих однолітків, молодших школярів, учителів. У колективі відбувається процес взаємного збагачення, розви­ток його членів, тому що кожен з них приносить до колективу свій індивідуальний досвід, здібності, інтереси і одночасно освоює те, що несуть інші. В дитячому колективі в сумісній діяльності здійснюється обмін інформацією, розвивається здатність розуміти стан, мотиви вчинків інших і відповідно на них реагувати. Так формується симпатія, чуйність. У колективі, якщо діти об'єднані цікавою змістовною діяльні­стю, дружніми відносинами, у його членів формується почуття душевного комфорту, психологічної захищеності, що в свою чергу, сприяє виявленню творчої ініціативи, почуття гордості, радості. Дитячий і в тому числі класний колектив є ареною самовира­ження і самоствердження особистості. Колектив повинен відкрити кожній дитині шлях до осмислення себе як особистості. Дитина прагне до визначення колективом її гідності, закріпленню певних позицій в колі однолітків. І якщо учень не вписується в систему позитивних відносин у колективі, не відчуває любові, поваги, він займає в ньому пасивну, нейтральну позицію або протидіє колек­тиву, що досить часто веде до того, що окремі школярі намагають­ся завоювати увагу, популярність у колективі негативними вчинка­ми, займаючи позицію шута в класі, грубіяна, бешкетника, тобто вони виходять з-під впливу колективу, він перестає бути для них виховуючим фактором, відбувається конфронтація з однолітками, учителями, батьками, замкненість у собі та ін. Не отримуючи лю­бові, порозуміння вдома, у школі, діти ідуть на вулицю, їх охоплює озлобленість, розчарування. Вони шукають самореалізації в різних групах, які можуть вплинути як позитивно, так і негативно. Розрізняють колективи первинні і вторинні, постійні і тимча­сові, одновікові й різновікові. Первинний колектив характеризується тим, що його члени зна­ходяться в постійних ділових, дружніх, побутових стосунках. А.С. Макаренко вважав, що оптимальна кількість членів колекти­ву не може бути меншою за 7 і більшою за 15 чоловік Колектив класу — одна із форм первинного учнівського колек­тиву, хоч і з великою кількістю людей, що вимагає особливої уваги вихователя. Класний колектив входить у загальний шкільний, і між ними повинен бути тісний зв'язок. Формами цього зв'язку можуть бути: спільна трудова діяльність, загальношкільні заходи (диспути, вечори, конференції), шефство старших над молодшими, суспільні дитячі організації, заняття в гуртках, секціях тощо.

Соседние файлы в предмете Педагогика