12. Індивідуальні та колективні трудові спори.

Індивідуальні трудові спори – це суперечності щодо застосування норм трудового законодавства, які можуть виникати між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

КЗпП передбачає, що індивідуальні трудові спори незалежно від форми трудового договору розглядаються комісіями з трудових спорів (КТС), які є спеціальними органами досудового розгляду спорів, а також районними (міськими) судами. Але такий порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об¢єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Особливості розгляду трудових спорів суддів і прокурорсько-слідчих працівників встановлюються законодавством.

Комісія з трудових спорів обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік. Працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реєстрації. КТС зобов’язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем. КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

Рішення КТС підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у 3-денний строк по закінченні 10 днів з дня вручення копії, передбачених на її оскарження, за винятком випадків, передбачених законодавством. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений строк працівникові комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до районного (міського) суду, судовий виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин цих строків суд може їх поновити.

Колективні трудові спори – це спори між трудовим колективом (профспілкою) і власником або уповноваженим ним органом з питань, передбачених колективним договором.

Колективний договір – це угода між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони та трудовим колективом (профспілковими або іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами) з другої сторони, яка регулює виробничі, трудові і соціально-економічні відносини на підприємствах, в установах, організаціях з метою узгодження їх інтересів.

Головною особливістю розгляду колективних трудових спорів є те, що вони вирішуються за допомогою спеціальної примирної процедури. Сторони ведуть переговори і якщо не можуть дійти згоди, то складають протокол суперечностей, в якому відображають кінцеві варіанти пропозицій.

Для детального вивчення пропозицій сторони зі свого складу формують спеціальну комісію для вироблення практичних рекомендацій по суті спору.

У випадку, якщо згоди знову не буде досягнуто, закон передбачає можливість звернутися до посередників. І, як крайній захід, для підтримання своїх вимог трудовий колектив має право на організацію і проведення страйку в порядку, передбаченому чинним законодавством.