Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство курс лекц 2008.doc
Скачиваний:
56
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.34 Mб
Скачать

4. Екологічні права і обов’язки громадян.

У статті 50 Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на безпечне для життя та здоров¢я довкілля і на відшкодування збитків, завданих порушенням цього права. Більш детально екологічні права і обов’язки громадян викладені у ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”.

До екологічних прав громадян належать:

1) право на безпечне для життя і здоров¢я довкілля, а також право вільного доступу до інформації про стан довкілля і право на її поширення (цьому праву відповідає обов’язок уповноважених державних органів, підприємств, установ, організацій проводити санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні заходи, спрямовані на оздоровлення НПС);

2) право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи; у розробці і здійсненні заходів щодо охорони НПС, раціонального й комплексного використання природних ресурсів; в обговоренні проектів законодавчих актів, а також проектів розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, що можуть негативно впливати на стан НПС;

3) право здійснення загального і спеціального користування природними ресурсами;

4) право подання судових позовів до підприємств, закладів, організацій і громадян щодо відшкодування збитків, завданих ними здоров¢ю і майну позивача внаслідок шкідливого впливу на НПС.

До екологічних обов’язків громадян належать:

1) обов’язок своєчасно вносити плату за спеціальне користування природними ресурсами і штрафи за екологічні правопорушення;

2) обов’язок здійснювати свою діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки та інших екологічних нормативів і лімітів використання природних ресурсів;

3) обов’язок не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

4) обов’язок компенсувати збитки, завдані забрудненням та іншою шкідливою дією на НПС.

Отже, громадяни зобов’язані берегти природу, охороняти її та раціонально використовувати її багатства згідно з вимогами чинного законодавства.

5. Контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Функція контролю за додержанням суб’єктами екологічних правовідносин вимог екологічного законодавства покладена законом на уповноважені державні органи (державний контроль) та громадські формування (громадський контроль). Контроль здійснюється шляхом перевірки, спостереження, дослідження, інвентаризації, інспектування тощо.

Державний контроль здійснюється радами народних депутатів, органами виконавчої влади, а також спеціально створеними органами (Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки та його органами на місцях).

Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами охорони НПС, компетенція і порядок діяльності яких визначені Положенням, затвердженим Міністерством охорони НПС і ядерної безпеки. До повноважень громадських інспекторів, зокрема, належить проведення перевірок і складання протоколів про порушення екологічного законодавства з передачею їх до органів державного контролю та правоохоронних органів.

6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.

Підставою такої відповідальності є вчинення екологічного правопорушення. Екологічними правопорушеннями законодавство визнає: порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє середовище; порушення норм екологічної безпеки; невиконання вимог державної екологічної експертизи; перевищення лімітів і порушення інших вимог щодо користування природними ресурсами; самовільне використання природних ресурсів; порушення строків внесення платежів за використання природних ресурсів і забруднення НПС та інші. Особи, винні у вчиненні екологічного правопорушення, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, цивільно-правову відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у випадках порушення екологічних вимог внаслідок недотримання вимог трудової або виробничої дисципліни. Адміністративні стягнення накладаються на винних, якщо порушення екологічного законодавства характеризується порівняно невеликим ступенем суспільної небезпеки і не тягне за собою кримінальної відповідальності. У випадку скоєння екологічного злочину настає кримінальна відповідальність. Цивільно-правова відповідальність за скоєння екологічного правопорушення полягає в обов’язку юридичних і фізичних осіб відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок здійснення шкідливого впливу на НПС, і накладається на винних незалежно від притягнення їх до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Література:1, 48, 94, 114, 115, 123-126, 145.