- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
Законодавство про шлюб та сім'ю в 1917-1918 рр.
Основний принцип суспільного ладу РРФСР в період встановлення радянської влади: сім'я - осередок суспільства.
Нововведення в сімейно-шлюбне право 1917-1918 рр..:
1) скасовано обов'язкову згоду батьків або роботодавців на шлюб;
2) відмінність у віросповіданні або расової приналежності наречених перестало перешкоджати укладанню шлюбу;
3) перестало визнаватися перешкодою до укладення шлюбу віддалене спорідненість і певна властивість осіб, що вступають у шлюб.
Декрет «Про громадянський шлюб, про дітей і про ведення книг актів громадянського стану» від 18 грудня 1917 р. закріпив, що законна форма шлюбу - цивільний. Була введена свобода розлучення.
Особливості Декрету:
1) шлюбний вік: для чоловіків - 18 років, для жінок - 16; для корінного населення Закавказзя: для чоловіків - 16 років, а для жінок - 13;
2) вперше законодавчо закріплено рівність жінок і чоловіків у сфері шлюбу і сім'ї;
3) встановлено єдино допустимим моногамний шлюб;
4) зрівнювалися в правах діти, народжені у шлюбі і позашлюбні.
У грудні 1917 р. прийнятий Декрет «Про розірвання шлюбу».
Він ввів новий шлюборозлучний процес. Підстави для розлучення не встановлювалися. Розлучення здійснювався за простою прохання подружжя або одного з них. Розлучення за взаємною згодою подружжя здійснювався в органах загсу.
У разі спору при розірванні шлюбу прохання про розлучення розглядалися судом, а потім розлучення реєструвався в органах загсу. У суді по справі про розлучення повинні були бути присутніми обидва з подружжя або їх довірені. Ці справи розглядалися судом в одноосібному складі.
Розлучення підтверджувався свідоцтвом про розлучення, виданими судом або органом загсу.
Декрет регулював аліментні зобов'язання подружжя по утриманню малолітніх дітей і чоловіка - за змістом дружини.
Усі справи про розлучення, за якими остаточно не було прийнято рішення духовними консисториями чи Синодом, визнавалися ліквідованими, а розлучення повинен був бути зроблений у встановленому Декретом порядку.
У вересні 1918 р. був прийнятий спеціальний Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбне, сімейне і опікунській праві.
Основні положення Кодексу:
1) ще раз підкреслювалося, що церковний шлюб не породжує жодних юридичних наслідків;
2) зрівнювалися права підлог, тепер переїзд одного з подружжя (зокрема, чоловіка) не спричиняв обов'язки іншого (дружини) слідувати за ним;
3) скасовувався принцип спільності майна подружжя (вони могли вступати в усі незаборонені законом майново-договірні відносини);
4) встановлювався принцип роздільності майна батьків і дітей;
5) заборонялося усиновлення;
6) виховання дітей - суспільний обов'язок батьків, а не їхня приватна справа, суспільство має право втручатися у виховання дітей;
7) зберігся загальний шлюбний вік: для чоловіків - 18 років, для жінок - 16, але зниження віку для корінних жителів Закавказзя не було;
8) встановлювалася процедура визнання батьком за заявою матері щодо позашлюбних дітей, чий батько не відомий;
9) постали аліментні зобов'язання перед непрацездатними і потребують дідами, бабками, онуками, братами або сестрами працездатних родичів.
Кодекс законів про працю 1918 р
Перший КЗпП Радянської держави був прийнятий у грудні 1918 р. Його проект був розроблений Наркоматом праці та ВЦРПС.
Структура КЗпП включала 137 статей, об'єднаних у розділи:
1) про трудову повинність;
2) про право на застосування праці;
3) про порядок надання праці;
4) про попередньому випробуванні;
5) про переведення і звільнення працівників;
6) про винагороду за працю;
7) про робочий час;
8) про забезпечення належної продуктивності праці;
9) про охорону праці.
Додатки до КЗпП:
1) правила про порядок встановлення працездатності;
2) про видачу посібників трудящим під час хвороби;
3) про безробітних та видачу їм допомоги;
4) про трудових книжках;
5) про щотижневий відпочинок і святкових днях.
КЗпП поширювався на все коло осіб, які працюють за винагороду і за наймом в державному, кооперативному чи приватному господарствах.
Основні положення КЗпП:
1) норми праці: тривалість робочого дня (нормальний робочий час - 8 год; скорочений час при роботі в нічні години; час перерв у роботі; щотижневий відпочинок; святкові дні; щорічна відпустка - 1 місяць), умови праці (звичайні; при понаднормової роботи );
2) регулювання відпочинку: відпустки, вихідні дні;
3) пільги для підлітків і жінок.
Регулювання праці та відпочинку, а також контроль за виконанням законодавства про працю роботодавцями здійснювали профспілки та інспекції Наркомату праці.
Була встановлена обов'язкова трудова повинність для всіх громадян від 16 до 58 років. За невиконання цього обов'язку встановлювалася кримінальна відповідальність.
Форми виконання трудової повинності.
1. Галузеві натуральні повинності. До їх виконання залучалися особи, які володіють необхідним для роботи обладнанням, транспортом, іншими технічними засобами:
1) натуральна дров'яна повинність;
2) трудова повинність із заготівлі;
3) повинність з навантаження і вивантаження палива;
4) гужова повинність.
2. Трудові мобілізації. До них залучалися всі працівники відповідної галузі господарства на території певної місцевості:
1) фахівців гірничої справи;
2) робітників металевої промисловості;
3) медико-санітарних працівників та ін
3. Мілітаризація підприємств та установ (прирівнювання їх робочих до військовослужбовців).
Трудовий обов'язки кореспондувати «право на застосування праці за своєю спеціальністю», що носило перспективний характер, тоді як в умовах встановлення радянської влади всі зобов'язані були працювати незалежно від можливості застосування своїх сил у тій чи іншій конкретній області праці.
КЗпП закріпив особливу роль профспілок: вони мали право вирішувати питання прийому на роботу громадян, їх звільнення та розміру і форми оплати праці.
Повноваження профспілок (за КЗпП):
1) розробка тарифів і тарифних положень (але вони затверджувалися Наркомпраці);
2) розробка колективних договорів за угодою з роботодавцем або самостійно.
Крім КЗпП, трудові відносини регулювалися «Спільним нормальним Положенням про тариф» від 2 травня 1919 р. і «Спільним Положенням про тариф» від 17 червня 1920
Ці положення регулювали розмір оплати праці, а також робочий час і час відпочинку; прийом і звільнення; гарантії і компенсації.
Керівні начала з кримінального права 1919 р
Керівні начала з кримінального права РРФСР від 12 грудня 1919 р. - основний кримінальний закон у період встановлення радянської влади на території РРФСР.
Джерела керівних начал: практика судів та трибуналів.
Головний принцип кримінального права: доцільність. Він протиставлявся принципу законності). Принцип вирішення справ судами: «соціалістичне правосвідомість» судів. Допускали принцип застосування судами аналогії права при відсутності в законі конкретної норми, яка дозволяє конкретну справу.
Мета кримінального права - знищення класових противників пролетаріату і узгодження загальних його дій, спрямованих на досягнення цієї мети.
Структура керівних почав включала введення та розділи:
1) про кримінальному праві;
2) про кримінальному правосудді;
3) про злочин і покарання;
4) про стадії здійснення злочину;
5) про співучасть;
6) про види покарання;
7) про умовне засудження;
8) про простір дії кримінального права.
Керівні початку не ділилися на загальну і особливу частини.
Кримінальне право (по керівних початків) - це «система правових норм, націлених на захист суспільних відносин, що відповідають принципам трудящих мас в перехідний від капіталізму до комунізму період, за допомогою застосування до злочинців репресивних заходів».
Злочин - це порушення порядку суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законодавством.
Загальний репресивний характер керівних почав зумовив відсутність в ньому згадки про форми вини, необхідну оборону, крайню необхідність обставин, що впливають на характер і ступінь відповідальності особи.
Покарання - це заходи примусового впливу, які забезпечують законний порядок суспільних відносин від його порушників.
Принцип призначення кримінального покарання: суд у цьому випадку повинен був враховувати ступінь і характер соціальної небезпеки злочинця, а також соціальну приналежність злочинця («належить до маючому класу» або «незаможний») і соціальну спрямованість діяння («в інтересах пригнічувала класу»), т . е. кримінальне законодавство було класовим.
Керівні початку містили і класові пом'якшують відповідальність обставини:
1) приналежність до «немаючому класу»;
2) стан голоду, потреби;
3) невігластво;
4) несвідомість.
На міру покарання також впливали:
1) політичний або особистий характер мотивів злочину;
2) ступінь усвідомлення злочинцем свого діяння;
3) співучасть;
4) професіоналізм злочинця;
5) застосування насильства;
6) об'єкт злочину;
7) обтяжуючі обставини: мотиви жорстокості, злоби, підступу, хитрості, запальності, легковажності і недбалості.
Система покарань (по керівних початків): навіювання; громадський осуд; примусове вивчення курсу політграмоти; бойкот; виключення з колективу; відшкодування збитків; відсторонення від посади; конфіскація майна; позбавлення політичних прав; оголошення «ворогом народу»; примусові роботи; позбавлення волі; оголошення поза законом; розстріл.
Заходи кримінального покарання могли застосовуватися і в адміністративному, і позасудовому порядку органами ВЧК.