- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Правове становище населення в Київській Русі.
Товариство ранньої Київської держави являло собою мозаїчну суміш кількох економічних укладів: патріархального, представленого залишками родоплемінних відносин; рабовласницького (Русь знала рабів і рабовласників, вела жваву торгівлю рабами) і феодального, що виростали в процесі осідання на землю княжих слуг і дружинників, отримували феод - земельне володіння - і від воєнного видобутку, від княжого забезпечення переходили на нове довольство, яке давала їм експлуатація залежних людей.
Феодали розташовувалися нагорі соціальної піраміди. Цей шар формувався з князів, бояр, виходили як з верхівки дружини, так і з місцевої знаті, представників князівської адміністрації: посадників, тисяцьких, тіунів та ін Князі виступали, по-перше, як верховні власники і розпорядники всієї російської землі. Основну масу населення становили вільні громадники, які жили як на общинних, так і на приватновласницьких землях. Вони платили данину і брали участь в ополченні у випадку воєнних дій. На них поширювалися державна юрисдикція і князівський суд. Джерела називають їх по-різному: люди, людина, сябри. смерди. Найчастіше вживається слово «смерд». Правове становище «смерда» ясно не до кінця, він обмежений у праві спадкування, після його смерті, у разі відсутності синів, майно передається князю, а дочки отримують тільки придане, в той час як майно боярина чи дружинника в аналогічній ситуації переходить до дочок ( ст. 90-91 Великої Правди). За іншими джерелами смерд виступає як особисто вільна людина, він веде самостійне господарство, виплачує штрафи, характерні для вільних людей, має право переходити від одного патрона до іншого, за крадіжку його коня установлюється штраф у 2 гривні і пр. Ніде конкретно Руська Правда не фіксує обмеження правоздатності смерда. Більш визначено правове становище закупа, людини напівзалежної. Про нього Руська Правда має компактну групу статей, в яких він постає перед нами як збіднілий або розорений селянин, полеглий в залежне становище до власника землі за купу - зайнятий борг (гроші, інвентар, худобу та інше майно). Закуп був зобов'язаний відпрацювати відсотки на «купу» у господарстві кредитора. Особистість боржника забезпечувала договір, бо у разі несплати боргу в строк служба становилася довічної і закуп перетворювався на холопа. Закуп зберігав частичну правоздатність, міг виступати в суді з незначним свідком, його життя охоронялася вірой в 40 гривень, як і будь-якого вільної людини. Його не можна було «без провини» побити, забрати майно, продати. Але за втечу від пана закуп перетворювався на холопа (ст. 56 Пр. Пр.), За крадіжку, вчинену їм, відповідав його пан, а самого закупа чекало повне холопство (ст. 64. Пр. Пр.). У самому низу соціальних сходів перебували раби: холопи, челядини. Раб не був суб'єктом правовідносин, не міг вступати в договори, вважався власністю пана. За вбивство холопа покладалося відшкодування шкоди його господареві як за знищення речі, а сам господар за таке діяння в кращому випадку міг отримати церковне покаяння. Древніми джерелами рабства були полон і народження від рабині. У рабство попадали за тяжкі карні злочини (потік і розграбування). Ст. 110 Великої Правди встановлює ще 3 випадки холопства: одруження на рабі без договору, надходження в служіння ключником-тиуном без договору про волю, самопродажу. Міське населення складалося з ремісників, дрібних торговців, купечества. Тут були свої шари: «кращих» людей і людей «молотчіх». Купецтво досить рано стало об'єднуватися в корпорації - сотні. «Купецьке сто» діяло при будь-якої церкви. «Іванівське сто» у Новгороді вважається однією з перших купецьких організацій в Європі.