- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
Правове визначення самодержавства міститься в артикулі 20: "Його Величність - самодержавний монарх, який нікому на світі про свої справи звіт дати не має; але силу і владу має свої держави й землі, яко християнський государ, з власної волі і добромисністю управляти».
У жовтні 1721 р. у зв'язку з перемогою в Північній війні Урядовий сенат і Священний Синод присвоюють Петру I титул «Батька Батьківщини Імператора Всеросійського». Вчення про те, що влада існує в інтересах держави і для держави, проводив у Москві Юрій Крижаніч, потім Феофан Прокопович у «Правді волі монаршої».
Імператор мав право видавати будь-які закони. Воля монарха визнавалася єдиною юридичною джерелом закону. Монарх - джерело виконавчої влади та голова всіх державних установ. Присутність монарха в певному місці припиняло дію всієї адміністрації, і влада переходила автоматично до монарха. Всі установи імперії повинні були виконувати укази і постанови монарха, який був верховним суддею і джерелом всієї судової влади. Він міг вирішувати будь-які справи незалежно від рішення будь-яких судових органів.
Імператор - фактично глава російської православної церкви. У 1721 р. був утворений Синод, який підпорядковувався Сенату. Церква перетворилася на державну установу нарівні з будь-якою іншою колегією (з деякими застереженнями). Таким чином, монарх перетворився на юридичного главу церкви. Рішення монарха не залучено до обговорення. Відповідно, ідеологічна роль церкви була втрачена.
До кінця XVII-початку XVIII ст. в Росії виявилися всі типові ознаки абсолютної монархії:
1) централізація державного управління, зміцнення державного контролю (в 1722 р. була заснована прокуратура). До кінця XVII ст. число воєвод зросла до двохсот п'ятдесяти, вони зосередили всю адміністративну, судову і військову владу на місцях, підкоряючись центру, а в кінці XVII ст. були утворені більші адміністративні одиниці - розряди;
2) у занепад прийшли станово-представницькі органи (зокрема, перестали скликатися земські собори);
3) був створений сильний професійний бюрократичний апарат (цьому сприяла заміна наказів колегіями);
4) Росія в 1721 р. стала імперією, посилилися її експансіоністські устремління;
5) законодавчо був регламентований правовий статус різних станів;
6) основною опорою самодержавства став консолідований шар поміщиків-землевласників («шляхетства»);
7) у суспільстві стала панувати патріархальна ідеологія (недарма з 1721 р. Петра I стали офіційно іменувати «батьком Вітчизни»).
Рушійні сили та умови утворення абсолютної монархії в Росії помітно відрізняються від передумов виникнення абсолютизму в Західній Європі. Наприклад, абсолютна монархія в Європі складалася в умовах розвитку капіталістичних відносин і відміни старих феодальних інститутів (особливо кріпосного права), а абсолютизм у Росії співпав з розвитком кріпосництва. Отже, багато авторів традиційно відносять виникнення абсолютизму в Росії до періоду Петровських реформ, вважаючи, що самодержавство XV-XVII ст. не можна розглядати в якості абсолютної монархії.