- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
У ХVIII ст. кримінальне право зробило значний крок вперед. Це пояснювалося як загостренням класових протиріч, властивих абсолютизму, так і загальним розвитком правової культури. Особливе значення в цій сфері має законодавство Петра I і перш за все його Артикул військовий.
Саме за Петра вперше з'являється вже сучасний термін для позначення кримінального правопорушення - "злочин". Помітно розвинулося вчення про склад злочину, хоча в ньому ще спостерігаються великі прогалини. Так, в Артикуле військовому йдеться про відповідальність малолітніх, які підлягають покаранню, але в меншій мірі. Звільнення їх від відповідальності допускається, але не є обов'язковим. Те ж відноситься і до неосудним. На відміну від Соборної Уложення Артикул військовий розцінює стан сп'яніння не як пом'якшувальну, а як у принципі обтяжуюча обставина вчинення злочину. Закон розглядає різні форми співучасті, однак відповідальність співучасників зазвичай однакова.
Більш чіткої стає система злочинів. Як і раніше на першому місці стоять злочини проти церкви. Розвивається і система державних злочинів. До них примикають військові злочини (дезертирство, неявка на службу, насильство по відношенню до мирного населення та ін.) Серед них можна відзначити крім відомих раніше опір офіцеру, порушення правил стройової та вартової служби, порушення правил поводження з військовополоненими і багато інших.
Розвивається система посадових, майнових і злочинів проти особистості. Ще більше ускладнюється система покарань (схеми 17 і 18). З'являється нова мета покарання - використання праці засуджених. Цій меті служить новий вид покарання - каторга, введена в 1699 р. Потреба в робочій силі спонукала Петра 1 значно розширити коло злочинів, за які застосовувалася каторга, тому смертна кара замінювалася каторжними роботами. Каторга могла бути довічною, термінової та безстроковою. Термінова призначалася на 10-20 років, безстрокова застосовувалася в двох випадках: поміщик, пославшись свого селянина, міг у будь-який момент повернути його назад, а боржник звільнявся після відпрацювання боргу. Довічних каторжних таврували. На каторгу (крім довічної) засилали не тільки засудженого, але і його сім'ю. При цьому малося на увазі не стільки покарання невинних людей, скільки заселення неосвоєних територій. Каторжні роботи були рентабельними.
-
Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
Тілесні покарання, в тому числі биття засуджених, не було новинкою в Росії. Однак Петро I придумав новий вид такого покарання - шпіцрутени. Удари шпіцрутенами були менш болісними, ніж батогом. Але зате вони призначалися тисячами, тому часто спричиняли за собою ті ж наслідки, що і батіг, тобто понівечені або навіть смерть злочинця.
В кінці XVIII ст. розширюється застосування такої форми позбавлення волі, як тюремне ув'язнення. З'являються нові види місць позбавлення волі - гамівні і робітні будинки для менш небезпечних злочинців та адміністративно заарештованих.