- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
Протягом всього 1905 уряд не міг взяти ініціативу у свої руки, хоча поліції вдалося провести вдалі операції з припинення підготовки «революційних партій» до повстання. Найважче було впоратися зі страйками. «Революційні» партії вміло проводили антидержавну агітацію і мали домовленість про спільні дії проти уряду. Постало питання про скликання більш широкого представницького парламенту, але раніше потрібно було надати політичні права населення Росії.
Події тим часом наростали. У жовтні у великих містах почалася політичний страйк, в якій, поряд з робітниками, брали участь і представники технічної інтелігенції. 8 жовтня 1905 припинився рух на Московській залізниці, до 17 жовтня значна частина доріг була паралізована. Закрилися фабрики, не виходили газети, у великих містах майже не було електрики. Микола II відкинув пропозицію про надзвичайні заходи і призначення «диктатора».
Бачачи гостроту становища, Микола звернувся за допомогою до графа Вітте, якому нещодавно вдалося підписати на більш-менш прийнятних умовах угоду з Японією. 9-го жовтня Вітте представив государеві меморандум з викладу поточного стану справ та програмою реформ. Констатуючи, що з початку року «в умах відбулася справжня революція», Вітте вважав укази від 6-го серпня застарілими, а оскільки «революційне бродіння дуже велика», він прийшов до висновку, що треба вживати термінових заходів, «поки не стало надто пізно ». Він радив цареві: Слід покласти край самоуправству і деспотизму адміністрації, дарувати народу основні свободи та встановити справжній конституційний режим.
Провагавшісь тиждень, Микола вирішив поставити свій підпис під текстом приготованому Вітте на основі меморандуму. Але при цьому цар вважав, що порушує присягу, дану під час вступу на престол. 17-го жовтня 1905 був виданий маніфест, який формально означав кінець існування в Росії необмеженої монархії.
Ось зміст «Маніфесту про вдосконалення державного-венного порядку» від 17 жовтня 1905: Висловлюючи свою скорботу з приводу «смут та хвилювань», що охопили держава, государ визнає за необхідне «Об'єднати діяльність вищого уряду», на обов'язок якого він покладає «виконання непохитної нашої волі :
1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах недоторканості особи, свободи, совісті, слова, зборів і спілок;
2) не зупиняючи призначених виборів у Державну Думу, залучити тепер же до участі в Думі ... ті класи населення, які нині не мають виборчих прав, надавши подальший розвиток початок розвитку загального виборчого права знову встановленому законодавчому порядку,
3) встановити, як непорушне правило, Щоб ніякий закон не міг сприйняти силу без схвалення Державної Думи і щоб виборним від народу забезпечена було дійсного під час буття у нагляді за закономірністю дій поставлених від нас влади. "
«Об'єднане уряд» утворило Рада міністерства, головою якого (тобто першим російським прем'єр-міністром) був призначений Вітте.
Маніфест встановлював політичні права для громадян Рос-ці: недоторканність особи, свободу совісті, свободу слова, свободу зібрань і спілок (профспілок та партій). До виборів у парламент залучалися верстви населення, що раніше позбавлені виборчого-них прав. Згідно Маніфесту, Державна дума змінювала своє значення і набувала рис розвинутого парламенту; проголошувалося, що закон не може мати силу без схвалення Державної думи. Таким чином, Росія вступила на шлях досить зрілого парламентаризму.
Поява Маніфесту 17-го жовтня викликало розгубленість влади на місцях і не вніс швидкого заспокоєння. Якщо помірно-ліберальні кола готові були прийняти створене маніфестом становище як виконання їх бажань конституційного перетворення Росії, то ліві кола, соціал-демократи і есери, не були ні в найменшій мірі задоволені і вирішили продовжувати боротьбу за досягнення своїх програмних цілей ("не бажали нагайки , загорнути в пергамент конституції "), з іншого боку, праві кола відкидали містяться в Маніфесті 17-го жовтня поступки революції і вимагали збереження необмеженого царського самодержавства.
Незабаром після появи маніфесту залізничний страйк припинився, але «смути й хвилювання» не тільки не припинилися, але поширилися по всій країні: У містах відбувалися то революційної, то контрреволюційні демонстрації, причому в багатьох міста контрреволюційні натовпу «чорносотенців» громили інтелігентів і євреїв; в селах розливалася хвиля аграрних погромів - натовпи селян громили і палили поміщицькі садиби.
3 листопада був виданий маніфест, які зверталися до селян із закликом припинити безлади, що обіцяв прийняття можливих заходів для поліпшення становища селян і скасовував викупні платежі за селянські надільні землі.