- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Розпад СРСР, оформлений Біловезькою угодою керівників Росії, Україні і Білорусії Б. М. Єльциним, Л. М. Кравчуком і С. С. Шушкеві-ніж 8 грудня 1991 р., є одним з найбільш значних подій світової історії XX ст. Це, мабуть, єдина оцінка, яка приймається більшістю істориків і політиків. Всі інші питання, пов'язані з аналізом причин і значення розпаду СРСР, залишаються предметом гострих дискусій.
Причини розпаду СРСР. У березні 1990 р. на всесоюзному референдумі більшість громадян висловилися за збереження Союзу РСР і необхідність його реформування. До літа 1991 р. був підготовлений новий Союзний договір, який давав шанс на оновлення федеративної держави. Але зберегти єдність не вдалося. СРСР розпався. Чому? Наведемо найбільш поширені пояснення, які пропонують дослідники:
- СРСР створювався в 1922г. як федеративна держава. Однак з часом він усе більше перетворювався в державу, по суті, унітарна, кероване з єдиного центру і нівелює відмінності між республіками, суб'єктами федеративних відносин. Проблеми міжреспубліканських і міжнаціональних відносин ігнорувалися протягом багатьох років, труднощі заганялися вглиб, не вирішувалися. У роки перебудови, коли міжнаціональні конфлікти набули вибуховий, вкрай небезпечний характер, прийняття рішень відкладалося аж до 1990-1991 рр.. Накопичення протиріч зробило розпад неминучим;
- СРСР створювався на основі визнання права націй на самовизначення, федерація будувалася не за територіальним, а національно-територіальним принципом. У Конституціях 1924, 1936 і 1977 рр.. містилися норми про суверенітет республік, що входили до складу СРСР. В умовах наростаючого кризи ці норми стали каталізатором відцентрових процесів;
- Сформований в СРСР єдиний народногосподарський комплекс забезпечував економічну інтеграцію республік. Однак у міру наростання економічних труднощів господарські зв'язки почали розриватися, республіки виявляли тенденції до самоізоляції, а центр виявився не готовий до подібного розвитку подій;
- Радянська політична система базувалася на жорсткій централізації влади, реальним носієм якої було не стільки державу, скільки Комуністична партія. Криза КПРС, втрата нею керівної ролі, її розпад з неминучістю вели до розпаду країни;
- Єдність і цілісність Союзу в значній мірі забезпечувалася його ідеологічним єдністю. Криза комуністичної системи цінностей створив духовний вакуум, який був заповнений націоналістичними ідеями;
- Політичний, економічний, ідеологічний криза, який переживав СРСР в останні роки свого існування, привів до ослаблення центру та посилення республік, їх політичних еліт. Національні еліти були з економічних, політичних, особистих мотивів зацікавлені не стільки в збереженні СРСР, скільки в його розпад. «Парад суверенітетів» 1990 р. ясно показав настрої і наміри національних партійно-державних еліт.
Значення розпаду СРСР. Значення таких масштабних подій визначається часом. З моменту розпаду СРСР пройшло всього 10 років, історики і політики, громадяни держав, що виникли на місці СРСР, знаходяться під владою емоцій і ще не готові до виважених, обгрунтованих висновків. Відзначимо тому очевидне: розпад СРСР призвів до виникнення незалежних суверенних держав; корінним чином змінилася геополітична ситуація в Європі і в усьому світі; розрив господарських зв'язків став однією з головних причин глибокої економічної кризи в Росії та інших країнах - спадкоємців СРСР; виникли серйозні проблеми, пов'язані з долею російських, які залишилися поза межами ^ Росії, національних меншин в цілому. Становлення нової російської державності. Процес становлення нової російської державності почався прийняттям Верховною Радою РРФСР Декларації про суверенітет Росії (1990) і виборами першого російського президента (12 червня 1991). З розпадом СРСР (грудень 1991) статус Російської Федерації як незалежної суверенної держави став юридичної та фактичної реальністю. Період становлення російської державності завершився 12 грудня 1993 р., коли на всенародному референдумі була прийнята Конституція Російської Федерації і остаточно демонтована радянська політична система. Народження сучасного Російської держави було драматичним, вкрай болючим і складним процесом.