- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Редакції Руської Правди.
Руська Правда - правовий кодекс Русі. Правда Ярослава заснована на усному законі і звичайному праві Русі. Руська Правда містить в собі перш за все норми кримінального, спадкового, торгового та процесуального законодавства; є головним джерелом правових, соціальних та економічних відносин східних слов'ян. Традиційно збереглися численні варіанти Руської Правди поділяються на 3 основні редакції, багато в чому відрізняються, і отримали найменування «Коротка» (6 списків), «Велика» (понад 100 списків) і «Скорочена» (2 списку), що представляє собою скорочений варіант «Великої редакції » Коротка редакція складається з наступних правових текстів: • «Правда Ярослава», від 1016 або 1036 (ст. 1-18); • «Правда Ярославичів» (Ізяслава, Святослава, Всеволода), від 1072 (ст. 19-41); • Покон вірний - визначення порядку годування вірники (княжих слуг, складальників віри), 1020-ті або 1030-і рр.. (Ст. 42); • Урок мостникам (регулював оплату праці мостників (будівельників мостових, або, згідно з деякими версіями, будівельників мостів), 1020-ті або 1030-і рр.. (Ст 43). «Коротка Правда» складалася з 43 статей. Перша її частина, найбільш древня, говорила ще про збереження звичаю кровної помсти, про відсутність достатньо чіткої диференціації розмірів судових штрафів у залежності від соціального статусу потерпілого. Друга частина (ст. 18 - ст. 43) відбивала подальший процес розвитку феодальних відносин: кровна помста скасовувалася, життя, майно феодалів обгороджували підвищеними мірами покарання. Списки «Великої Правди» знаходять у списках церковних законів, в літописах, в статтях з Св. Письма судового і законодавчого характеру («Мірила Праведні»). "Велика правда" складалася з двох частин - Статуту князя Ярослава Мудрог і Статуту Володимира Мономаха, що входили в «Коротку Правду» з пізнішими змінами і доповненнями Статуту, прийнятого під час князювання Володимира Мономаха, після придушення повстання в Києві 1113 р. «Велика Правда» була складена в XII ст. Їй користувалися духовні судді при розборі світських справ або позовів. Вона значно відрізнялася від «Короткої Правди». Кількість статей-121. Цей кодекс відображав подальшу соціальну диференціацію, привілеї феодалів, залежне положення смердів, закупів, безправ'я холопів. «Велика Правда» свідчила про процес подальшого розвитку феодального землеробства, приділяючи багато уваги охороні прав власності на землю й інше майно. У зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин і необхідністю їх правового регулювання «Велика Правда» визначала порядок укладення низки договорів, передачі майна у спадщину. «Скорочена Правда» ставилася до значно більш пізнього періоду. Історики вважають, що вона склалася в XV ст. в Московській державі після приєднання території "Перм Велика" За Тихомирову вона якраз там і була написана, що знайшло своє відображення в грошовому рахунку.
-
Договори Русі з Візантією.
Основними джерелами права в Україні-Русі були: звичаєве право, договори Русі з Візантією, поточне князівське законодавство, канонічне (церковне) законодавство. Руська Правда. Найдавнішим джерелом було звичаєве право. Згодом норми звичаєвого права були санкціоновані державою і стали правовими нормами. Але норми звичаєвого права не загинули, наприклад, вони продовжували залишатися головним джерелом права для общинного суду. Важливими пам'ятками права були договори Русі з Візантією: 907,911,945 і971 років. У договорах Олега згадується договір Оскольда 865 року, який не зберігся. Не дійшов до нас і текст договору Олега 907 року. У договорах Русі з Візантією ми знаходимо норми публічного, міжнародного та приватного права. У договорах обидві держави виступають як рівноправні партнери. Важливим є виноска в договорах на російський закон. Необхідно підкреслити, що російське право містить перші три договори, які уклали Олег і Ігор. У договорі 971 року ми знаходимо тільки візантійське право. Російський закон описується як добре створене, самобутнє законодавство, яке суворо карає за злочин проти особистості, власності. Система права Київської Русі відповідала розвиненому суспільству. Це свідчить про те, що тут законодавство існувало задовго до Руської Правди. З аналізу текстів договорів випливає, що в них виражено змішане російсько-візантійського права. Тут ми знаходимо норми кримінального, цивільного та міжнародного права. Серед норм кримінального права виділяються статті, які трактують вбивство (ст. 4 договору 911 року і ст. 13 договору 945 року). За ст. 4, якщо рус вб'є візантійця або візантієць вб'є руса, винний помре на місці, де здійснено вбивство. У договорі 945 року аналогічна стаття наводиться кілька в зміненому вигляді. У ній йдеться, що вбивця може бути затриманий і позбавлений життя близькими родичами вбитого. Статті 6 і 7 договору 911 року говорять про майнові злочини. Якщо рус вкраде що-небудь у візантійця, або візантієць у руса, і спійманий потерпілим у момент крадіжки буде чинити опір, то його вбивство не потягне за собою покарання вбивці, більше того, потерпілому повертається вкрадене. У договорах є ряд статей, які відносяться до цивільного права. Так, в договорі 911 року є стаття про спадкування русів, які перебували на службі у візантійського імператора. У договорі 911 року вміщено статтю, яка регламентує видачу злочинця. У ній говориться: якщо злочинець здійснить втечу з Русі до Візантії, і російська влада пред'явить скаргу візантійському уряду, то останнє повинно силою повернути злочинця на Русь. Окреме місце серед пам'яток княжого законодавства посідають церковні статути, які містили норми канонічного (церковного) права. Їх збереглося шість. Найважливіші серед них: церковний статут Володимира і церковний статут Ярослава. Вони мали величезне значення насамперед для церковного судочинства. Канонічне право регулювало відносини: між церквою і державою, всередині церкви, між церквою та паствою. Церковної юрисдикції підлягали також шлюбно-сімейні відносини і всі порушення моральних норм. Найважливіше значення серед правових пам'яток Київської Русі займала Руська Правда. Вона дійшла до нас більш ніж у трьохстах списках: в складі літописів, у різних юридичних збірниках. Ці списки отримували назву або за місцем їх знаходження (Синодальний - у бібліотеці Синоду, Академічний - в бібліотеці Академії наук), або на прізвище осіб, які знаходили їх (Карамзінський, Татіщевський та ін.) Всі ці списки прийнято поділяти на три редакції. Перша редакція зв'язується з ім'ям Ярослава, датується періодом між 1016 та 1054 роками і має 17 статей. Друга редакція була результатом спільної діяльності братів Ярославичів - Ізяслава, Святослава та Всеволода, датується періодом до 1068 року і має 26 статей. Третя редакція - не молодше 1113, належить авторству Володимира Мономаха і включає 121 статтю. Деякі вчені об'єднують дві перші редакції в одну - Коротку редакцію. Третя - одержала назву Великої редакції. Існує ще четверта, яка є скороченням другої і третьої редакцій. Як правило, її називають Скороченою з Великої редакцією. У Великої редакції на відміну від Короткої ми виділяємо статут про закупів і статут про холопів. Отже, Велика редакція відрізняється від Короткої перш за все рівнем розвитку норм цивільного права, а також нормами, які регламентують правове становище напівзалежного і залежного населення.