- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Вищі органи влади Київської Русі.
Система державних органів влади Київської Русі:
1) Великий київський князь;
2) удільні князі;
3) представницький орган - всенародне віче;
4) дорадчий орган при великому князеві - рада старійшин;
5) намісники великого князя в містах, посадники (у його повноваження входили суд і розправа в містах);
6) волостелі - представники Великого князя в селах (вони здійснювали судові повноваження в селах і селах).
Ознаки державної влади в Київській Русі:
1) вона дарувалася народом;
2) органи влади не мали оформленої структури і закріпленого обсягу повноважень;
3) органи влади всієї Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали свою владу паралельно з органами київського князя у відповідному князівстві;
4) взаємодія Великого князя і питомих князів здійснювалося в порядку підпорядкування всіх київського князя.
Влада Великого князя складалася з самодержавної влади монарха і підтримки народу. Монархія в Київській Русі не була абсолютною і повністю спадкової, народ мав право скинути неугодного князя. Основною функцією як Великого київського князя, так і питомих князів було керівництво дружиною і захист Руської землі від вторгнень.
Князь спирався на власну дружину. У разі військових дій формувалося народне ополчення.
Військові дружини міг мати не тільки князь. Це право належало всім великим феодалам. Тому народне ополчення скликались великим князем з вільних озброєних громадян, що беруть участь на віче, а також з великих феодалів і їх власних дружин. Таким чином, збройні сили Київської Русі складалися з дружини Великого князя та народного ополчення.
Князь здійснював свою владу по палацово-вотчинного принципом.
Вотчина князя складалася з:
1) землі, населеної людьми князя;
2) землі всього князівства з передмістями.
Палацово-вотчина система влади означала абсолютну владу в межах вотчини князя, де проживали люди князя, і обмежену - на іншій території. Князь володів і судовими повноваженнями. Його суд вважався кращим, неупередженим.
Віче - всенародні збори, що володіло силою вищого органу влади та повноваженнями щодо вирішення найважливіших державних питань: війни і миру, обрання і повалення князя і ін Віче виникло ще в додержавні період розвитку східно-слов'янського суспільства і в міру зміцнення князівської влади і становлення феодалізму втрачало своє значення (крім Новгорода і Пскова).
Віче мало вищими судовими повноваженнями. Саме воно не тільки ставило питання про довіру князю, але й дозволяло це питання.
Покликання князя оформлялося договором між вічем і князем.
Вигнання князя здійснювалося у формі «виреда», тобто знищення раніше підписаного договору. Народ за рішенням віче не тільки міг вигнати князя, але і вбити або посадити у в'язницю.
Віче - інститут демократії. Воно проіснувало до монголотатарского навали.
Віче було надзвичайним органом, що формувався з усіх вільних озброєних громадян Київської Русі. Подібним інститутом в окремих містах було міське збори. Віче засідав необмежено за часом. Рішення на віче приймалися одноголосно.