- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Судова реформа 1922 року.
Проведена в 1922 р. судова реформа передбачала створення єдиної триланкової судової системи: народний суд, губернський суд, Верховний суд республіки.
Верховний суд СРСР головним чином був покликаний давати керівні роз'яснення суддям з питань загальносоюзного законодавства, розглядати законність тих чи інших постанов союзних республік з точки зору Конституції СРСР.
У 1922 р. ВЧК була реорганізована в Державне Політичне Управління (ГПУ). З компетенції ГПУ вилучалися всі загальнокримінальні справи. Рішення справ про контрреволюційних злочинах передавалося судам. Однак фактично ГПУ зберегло право позасудової розправи з політичних справах (при ньому існувало Особлива нарада). Після утворення СРСР створюється ОПГУ - Об'єднане Державне політичне управління при РНК СРСР.
Положення «Про судоустрій РРФСР» від 11 листопада 1922 встановило на території РРФСР «єдину систему судових установ»:
1) загальні суди;
2) спеціальні суди:
а) військові трибунали;
б) військово-транспортні трибунали;
в) трудові сесії народних судів;
г) земельні комісії;
д) арбітражні комісії.
Скасовувалися революційні трибунали і інші особливі суди, створені у зв'язку з утвердженням радянської влади на місцях.
Триланкового структуру загальних судів
1. Народний суд відправляв правосуддя в межах повітового чи міського району, ділянки. Його компетенція: більшість цивільних і кримінальних справ, за винятком справ, віднесених до компетенції губернського суду. У народному суді передбачалося колегіальне (професійний суддя і 2 народних засідателі) і одноособовий розгляд:
1) одноосібно - нескладні сімейні та адміністративні справи;
2) колегіально - всі інші.
2. Губернський суд був адміністративно-управлінським органом по відношенню до народних судів. Він розглядав справи в касаційному порядку і найбільш важливі цивільні і кримінальні справи - по першій інстанції.
Його структура:
1) пленум;
2) кримінальну відділення;
3) кримінальну касаційне відділення;
4) цивільне відділення;
5) громадянське касаційне відділення;
6) дисциплінарна колегія.
3. Верховний Суд РРФСР - найвищий судовий орган.
Члени Верховного Суду РРФСР призначалися Вциком РРФСР.
Його структура:
1) президія (компетенція - адміністративні повноваження в регулюванні діяльності судів);
2) пленарні засідання, пленуми (компетенція: тлумачення законодавства, перегляд вироків і рішень у порядку нагляду, вибори дисциплінарної колегії);
3) касаційні колегії в цивільних і кримінальних справах (включали трьох суддів);
4) спеціалізовані колегії: судова, військова, військово-транспортна, дисциплінарна.
Судова колегія - суд першої інстанції.
Після 1923 судова колегія: колегія у цивільних справах; колегія у кримінальних справах.
У 1923 р. в загальній судовій системі з'являється нова ланка - Верховний Суд СРСР, вищий орган судової влади СРСР.
Компетенція Верховного Суду СРСР:
1) нагляд за законністю рішень і вироків судів;
2) роз'яснення застосування і тлумачення загальносоюзного законодавства (вони носили обов'язковий характер);
3) винесення рішень про неконституційність законодавчих і підзаконних актів;
4) перегляд рішень і вироків з точки зору відповідності загальносоюзному законодавству;
5) вирішення справ виняткової важливості, кримінальних справ щодо вищих посадових осіб СРСР і справ персональної підсудності, спорів між союзними республіками - перша інстанція.
Структура Верховного Суду СРСР:
1) пленум;
2) колегії: цивільно-судова, кримінально-судова, військова та військово-транспортна.
Верховний суд союзної республіки - найвищий судовий орган. Він обирався Верховною радою союзної республіки строком на 5 років. Суди не були незалежними. Контроль за їх діяльністю здійснював Народний комісаріат юстиції СРСР.
Його функції:
1) кодифікація законодавства СРСР;
2) юридичні консультації;
3) обов'язкові ув'язнення для РНК СРСР.