- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
Глибокі хиби Основних Законів і про вищі державні установи, якими 23 квітня 1906 року була створена так звана конституція, були очевидні із самого початку для всякого знайомого з державною наукою.
Для аналізу їх не було потреби навіть у досвідченій перевірці.
Але ця гірка перевірка усе ж випала на частку Росії, і річне існування конституції 1906 року було річним приведенням країни в анархічний стан...
Закони ці виявилися настільки неможливими, нездійсненними, що після Маніфесту 3 червня 1905 року, по суті, не було відоме що є закон і що не закон.
Такий стан не міг протриматися довгий час.
Своєрідний утвір 1906 року так чи інакше неминуче був спричинений на провал.
Але саме через це необхідно як можна уважніше вникнути в усі його помилки і гріхи, щоб усунути його недоліки для яких-небудь подальших катастроф, шляхом свідомої мирної перебудови.
Якщо потрібно назвати основну причину хиб конституції 1906 року, то вона, звичайно, складається в безмежній сваволі її творців, у їхньому переконанні, ніби-то життям народу і держави можна розпоряджатися як здумаєтся, цілком не узгоджуючись із самостійними законами життя нації.
Таке переконання, звичайно, може бути лише при дуже малому знайомстві з державною наукою, що і проявилося в частковостях побудови цієї конституції.
Інше довершила неймовірна поспішність роботи, яка потребувала глибокої обдуманості. І, звичайно, у цьому відношенні великий промах (якщо тільки це не було умисним) склала та обставина, що кодифікація нових законів не була проведена законним порядком через колишню Державну раду...
Відзначимо тільки одну рису, для нього фатальну.
У ньому позначилося очевидне прагнення до обмеження Царської влади, а водночас неможливість зробити це явно і відкрито, замінивши знищену Царську владу в якийсь інший, рівносильний для потреб держави.
Ця обставина була причиною того, що, підриваючи Царську владу, але не створюючи нічого рівносильного, конституція підривала самі основи державності. Творці її, очевидно, погано усвідомлювали цей наслідок своїх праць.
Точно так само вони цілком не усвідомлювали значення національності для держави.
Тим часом держава є не що інше, як організована нація.
Тому закони, що визначають державний устрій, мають задачею й обов'язком відповідати двом рядам умов, що існують поза волею законодавця, яким він, хоче або не хоче, повинний підкоритися:
1) загальним законам державності, обумовленим самою її природою;
2) спеціальним умовам життя нації, що також не залежать від сваволі законодавця.
Але конституція 1906 року ні тих, ні інших умов не знала і знати не хотіла, а тому потрясла основи як державного, так і національного життя. З перших своїх основ до останніх висновків вона явилася, тому, знаряддям не творення, а руйнації.
Роздивимося деякі щаблі її дії, що дезорганізували державне управління.
Насамперед, введені в 1906 році зміни по суті складали спробу державного перевороту.
Цю конституцію не можна розглядати ні як реформу, ні як революцію. Її основна тенденція - не поліпшення Монархії, а заміна однієї Верховної влади другою.
Така перерва складає власне революцію. Дійсно, до Конституції Верховну владу держави займав Монарх. Це був інститут давній, історичний, установлений навіть установчим Земським собором 1613 року.
Відповідно з цим, по старих Основних Законах, Імператор був і іменувався Верховною владою, Самодержавною і Необмеженою. Конституція 1906 року викреслила слово "необмежений" і обмеження влади Імператора провела послідовно у усій своїй побудові. Стаття 7-а нових законів прямо обмежувала законодавчу владу Імператора.
Весь зміст глави 1-ої нових Основних Законів (іменованих немов глузування або через непорозуміння "Про сутність Верховної Самодержавної влади") є не що інше, як встановлення досить вузьких меж влади Імператора. Те, що він мав право робити по пунктах перераховується, і нічого іншого він, за законом, не мав права починати. Утримання ж прав, відведених Імператору, таке, що він уже зовсім не складав Верховної влади, а лише деяку частинку її, із 1/3 частиною законодавчих прав, із досить сильними, хоча все-таки обмеженими виконавчими - правами і з цілком фіктивними судовими. Між іншим, по статті 24-й нових законів, навіть у порядку Верховного управління укази і повеління, видані Государем, повинні бути "скріплені" головою Ради міністрів або хоч міністрами...
Вони на всі лади, усно, у прокламаціях і т.д., потребували знищення Самодержавства і скликання Установчих зборів. Але конституція не дала Установчих зборів і зберегла в законі слово "Самодержавство"... Революціонери, утім, і самі негайно заявили, що конституції 1906 року не приймають.
Але, не маючи ніякої опори в народній волі, спроба перевороту суб'єкта Верховної влади точно так само зроблена без уповноваження волі Монарха.